«Правові аспекти управління корпоративними правами держави»

Баранкевич Наталі Романівни, 6 курс, 62 н.г. юридично-психологічного факультету Національної академії внутрішніх справ

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри господарсько-правових дисциплін НАВС Борцевич П.С.

Актуальність даної теми полягає в тому, що в теперішній час Україна переживає часи реформування певних систем державних органів, переміни влади, а отже й і зміни правового регулювання різних питань у державі. Як відомо, корпоративне управління поєднує в собі норми законодавства, нормативні положення та практику господарювання у приватному секторі, що дає змогу акціонерним товариствам залучати фінансові та людські ресурси, ефективно здійснювати господарську діяльність і таким чином продовжувати своє функціонування, нагромаджуючи довгострокову економічну вартість шляхом підвищення вартості акцій і додержуючи при цьому інтересів акціонерів та суспільства в цілому. Дане питання є дуже важливим, адже управління корпоративними правами держави певною мірою визначають курс, напрямок курсу економіки держави, а також приватного сектору.

Підвищення ефективності управління корпоративними правами держави визначається розподілом власності держави за рівнями та суб'єктами господарювання. Мова йде про такий розподіл державної власності, який забезпечує реалізацію суспільних інтересів. Слід зазначити, що суб'єкти господарювання прагнуть закріпити такі способи використання державної власності - через створення норм (передусім, правових), що інституційно закріплюють їх діяльність, або перешкоджаючи створенню норм, ускладнюючи таким чином їх діяльність. В останньому випадку створюється ситуація, за якою розподіл прав на державну власність виявляється розмитим.

Ця проблема має два аспекти:

- перший аспект - використання державної власності регіональною та місцевою елітою для досягнення власної мети. Це можливо через відсутність чіткого законодавчого розмежування державної власності, а також через розмежування повноважень різних рівнів влади. На сьогодні відносини центральної влади з регіонами не чіткі, обумовлені не стільки регіональною, економічною, культурною, національною специфікою, скільки правовими проблемами, невирішеність яких часто призводить до того, що і політична, і економічна влада зосереджується в руках регіональної еліти та сформованих нею команд;

- другий аспект проблеми полягає в необґрунтованому залученні для використання та управління державною власністю законодавчої влади, яка через відсутність чіткого розмежування повноважень між гілками влади та через недосконалість законодавства ставить розподіл державної власності в залежність від змін політичної кон'юнктури[2].

У сучасних умовах головною проблемою управління корпоративними правами держави є розробка та реалізація наукової концепції формування системи управління державною власністю.

Нормативно правовий акт який спеціально регулює це питання це ПОСТАНОВА  від 15 травня 2000 р. N 791 «Про управління корпоративними правами держави». Вона передбачає права та обов’а також порядок призначення спеціального представника органу, уповноваженого управляти відповідними корпоративними правами держави в органах управління господарських товариств, звітність даних представників і т.п. 

Постанова КМУ від 11.02.2004р. № 155 «Про затвердження Основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави», яка передбачає як основні підходи для покращення, безпеки економіки, суб’єктів які виконуватимуть, а також самі корпоративні права.

Отже, вдосконалення механізму управління корпоративними правами держави передбачений в нпа, проте потрібне його удосконалення, адже ми самі бачимо, що це законодавство стає застарілим.

 
Використані джерела:
1. http://zakon4.rada.gov.ua/

2. Мельниченко Олена Сергіївна. Вдосконалення організаційного механізму управління корпоративними правами держави (регіональний аспект).