Право/9. Цивільне право

Студенти Жефарська Я.С., Лисогоря П.М.

Дніпропетровський університет Альфреда Нобеля, Україна

Проблема приватизації службового житла

Проблематика щодо приватизування житла, яке є службовим на сьогоднішній день не втратила своєї популярності. Багато людей, які проживають у службових квартирах, не мають змоги їх приватизувати, або не знають, як це зробити. Не дивлячись на те, що кількість службового житла на теперішній час не є такою великою, як 20 років тому, однак це питання не втрачає своєї актуальності. Відповідно до ст. 118 Житлового кодексу України, службове житло - це жилі приміщення, які призначені для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем своєї роботи, або неподалік від нього [1. ст.42 ]. Житло, яке є службовим призначається для працівників риболовецького господарства , лісників, двірників , працівників житлово-комунального господарства, посадових осіб митних, податкових органів, аварійно-рятувальних служб, та інших категорій. Перелік вищевказаних та інших посад, у користування яких видається службове житло, а також спосіб та порядок користування зазначеним житлом встановлений Постановою Ради Міністрів Української РСР «Про службові жилі приміщення» від 04.02.1988 р. № 37. Для службового житла, виділяють зазвичай окремі квартири на першому поверсі. Щоб житло стало службовим, орган або підприємство, де особа працює, яка потребує житла, має подати заяву до виконавчого комітету районної, міської або районної у місті ради. Тільки після рішення, яке видається виконкомом житло буде включене до числа службового і надається для користування. [2.]

Законодавство України встановило, що квартири, кімнати, або будинки, які визнані законом службовими, не підлягають приватизації. Це правило націлено на те, щоб громадяни не зловживали правом приватизації, тому, що видача службового житла не повинна пов'язуватися з тим, що людині необхідно поліпшити житлові умови, а пов'язано саме з необхідністю жити поруч з роботою. Якби існувала можливість приватизації службового житла кожним, хто в ньому проживає, зробимо висновок, що таке житло дуже скоро просто зникло б. Отже ми не виключаємо можливості, коли службове житло надається для соціального забезпечення громадян, які не мають власної житлоплощі, або її недостатньо. Як же бути людині, яка працювала на благо держави і суспільства багато років, яка не має іншого житла, окрім службового? Такі люди мають шанс отримати службове житло в приватну власність, тільки виконати процес його приватизування можливо в тому разі,коли з житла знімуть статус службового, тоді воно буде переведено до категорії державного або громадського житлового фонду [3.ст.10 ]. Відповідно до пункту 6 Постанови Ради Міністрів РСР «Про службові жилі приміщення», службове житло буде виключеним з числа службового тільки за заявою установи, підприємства, , організації, яка надала особі дане житло (якщо будинок належить колгоспу - рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборами уповноважених). Таким чином, існує можливість зміни статусу службового житла. У зв'язку з цим особі яка бажає приватизувати житло, яке є службовим необхідно виконати такі дії:

1. Подати заяву на підприємство, установу чи організацію за місцем роботи з проханням виключення житла із службового житлового фонду.

2. У разі згоди роботодавця з переходом житла зі статусу службового в інший статус, їм подається відповідна заява до виконкому.

3. Виконком приймає рішення про виключення певного житла зі службового фонду.

4. Зацікавлена особа проводить процедуру його приватизації. [2.]

На мою думку, вищевказане може спрацювати тільки в тому випадку, коли роботодавець буде згоден виключити житло із службового фонду. Але роботодавець в багатьох випадках не зацікавлений у приватизації, роботодавець має повне право відмовити у вимозі працівника навіть без зазначення причини відмови. Адже законом не передбачається права особи, що мешкає у службовій квартирі, самостійно вимагати у виконкому зміни статусу житла. В такому випадку, єдиний вихід отримання службового житла у власність - це звернення до суду. У суді необхідно подати позов на ім'я роботодавця з вимогою подати клопотання про виключення житла з числа службового, і до виконкому з вимогою прийняти рішення про таке виключення. Однак обґрунтувати позов і домогтися позитивного рішення дуже важко. У судовій практиці України зустрічається безліч судових рішень не на користь позивача, що вказують на відсутність норми, яка зобов'язує роботодавця або виконком погодитися на зміну статусу службового житла, тому що законодавець чітко визначає, що згода на виведення квартири з числа службових - це право, а не обов'язок роботодавця. Але не варто забувати, що незважаючи на численну практику відмови судів, існують і позитивні рішення, але в більшості випадків вони стосуються військовослужбовців, для яких законом встановлено право на отримання житла для постійного проживання [4.ст.93].

Як ми бачимо, законодавство України забороняє приватизацію службового житла. Для приватизації такого житла слід вивести його з категорії службового, що можливо зробити тільки за згодою роботодавця, який таке житло надав. Звернення до суду може допомогти при виключенні житла з числа службового, однак суди в більшості випадків відмовляють задовольняти вимоги позивача. Єдиною втіхою тих, кому відмовили в приватизації службового житла, може стати те що згідно ст.125 Житлового кодексу УРСР, у випадку, якщо людина пропрацювала не менше 10 років на підприємстві, що надало їй службове житло, вона ні в якому разі не може бути виселена з нього без надання іншого жилого приміщення.

Література:

1. Житловий кодекс Української РСР //- К.: Паливода А.В. – 2015.- 68с.

2. Про службові жилі приміщення: Постанова Ради Міністрів Української РСР від 04.02.1988 р. № 37 .

3. Долженко В. «Житлова програма держави» //Урядовий кур'єр. -10.08 2002.

4. Кірієнко П. «Проблеми житлової політики в Україні та шляхи їх вирішення» //Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2006. - № 1.