Екологія/ Екологічні та метеорологічні проблеми великих міст і промислових зон.

Камінська О.А, Поливана А.С.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, Україна

Історія вивчення екологічної ситуації Поділля

Поді́лля – історико-географічна область України, що займає басейн межиріччя Південного Бугу і лівих приток Дністра, охоплює територію сучасних Вінницької, Хмельницької (без північної смуги), Тернопільської (південь), північні райони Одеської областей, а також невеликі прилеглі території Житомирської, Черкаської, Кіровоградської та Київської областей.

Перші відомості про екологічну ситуацію Поділля зустрічаємо у працях В.М. Севергіна "Начальные основания естественной истории" (1794 р.) та Р. Палласа "Описание растений Российского государства" (1786 р.) [2].

Найбільш широке вивчення екології Поділля почалось у XIX столітті вченими Віденського університету та Кременецького ліцею. Після їх закриття природу краю вивчали вчені Київського, Львівського, Краківського і Одеського університетів. На той час у Кам'янці проживав вчений Г. Бельке, який зробив вагомий внесок у вивчення природи краю. Ним написано ряд праць у 1853- 1659 pp. Цей період ознаменувався виданням ряду праць про природні явища стосовно Поділля. Ось деякі з них: "Термометричні спостереження в м. Кам'янці" (1838-1839 pp.), "Клімат Поділля" (1838 р.), "О наводнении в г. Могилеве на Днестре" (1839 р.), "О градобитии в Могилевском и Гайсинском уездах" (1840 р.). "Северное сияние, виденное в г. Каменец-Подольском 5 ноября 1848 г." та ін [3].

На початку XX століття з'являються станції з метеорологічних спостережень та сільськогосподарські дослідні станції, які видають свої праці з питань екології. Видаються "Кліматичні і метеорологічні умови Поділля" (1980 р.) бюлетень Кам'янець-Подільської метеорологічної станції" (1910 p.), "Грунти Поділля" А. Набокіх (1912 p.), "Хімічні дослідження подільських фосфоритів" В. Чернівського (1908 p.).

Значну роботу з питань екології Поділля проводило Кам'янець-Подільське товариство природолюбів та дослідників природи, яке було створено 16 вересня 1911 року. Засновником його був професор Одеського університету П.М. Бучинський. Протягом трьох років у "Записках товариства" було видруковано ряд цінних праць з питань екології Поділля, які не втратили своєї актуальності і донині. Це праці Ф. Паскаренка "Водопостачання м. Кам'янця-Подільського", С. Маковецького "Список рослин Подільської губернії", В. Ласкарьова "Два русла леса в Подольской губернии", В. Боголєнова "Птахи Кам'янецького району Подільської губернії", А. Набокіх "Короткі відомості про грунти Подільської губернії", П. Бучинського "Екскурсія по Дністру в 1914 р.". У 1911 році членами товариства був організований археологічний музей, при якому створено природничий відділ.

Немало досліджень було присвячено флорі Поділля. Початок поклали грунтовні дослідження В. Бессера (1820, 1832 pp.), А. Андржійовського (1885, 1869 pp.). В їх працях наведений не лише видовий перелік рослин, але й опис нових, невідомих ще для науки видів [1].

Завершальним для цього часу є монографія про флору південно-західної Росії І.Ф. Шмальгаузена (1886 p.). Дослідженнями І. Пачоського (1910 р.) ознаменовано новий етап у вивченні флори краю. На основі флористичного порівняльного аналізу списків, а також реліктових видів автор показав, що флора Подільської височини є основним ядром формування флористичних і цинотичних комплексів сусідніх регіонів: Полісся і Причорномор'я (північна частина) [2, 3].

У радянський час екологічне вивчення Поділля було поставлено на більш широку планову наукову основу. Після Жовтневої революції науковці Кам'янець-Подільського сільгоспінституту, інституту народної освіти (нині педінститут) ґрунтовно вивчають екологію Поділля. Цьому сприяють також метеорологічна станція, ботанічний сад - перший на Поділлі і на Україні. Не стоять осторонь цих питань і науковці педагогічних інститутів у м. Вінниці та Тернополі.

У 20-х роках з'являються праці В. Хранєвича "Нарис фауни Поділля" (1925-1926 pp.), професора Д. Данилова "Клімат Поділля", О. Савостіянова "Дика рослинність Поділля", професора Л, Красівського "Геологія та мінеральні багатства Поділля", професора Городецького "Сільське господарство на Поділлі" та ін.

Відбуваються ряд наукових міжнародних симпозіумів з питань вивчення природи Поділля. У 1927 р. відбувся Міжнародний геологічний конгрес з питань корисних копалин Поділля. В 1968 р. відбувся 3-ій Міжнародний конгрес з геології Поділля. Видається ряд праць видатних вчених: академіка П. Beнюкова "Фауна силурійських відкладень "Поділля" (1929 p.), О. Нікофорової "Статиграфія силурійських відкладів поділля" (1954 р,), академіків Е. Лазаренка і Б. Сребродольського "Мінералогія Поділля" (1960 p.).

Значний вклад у вивчення географії та природи краю зроблено подолянином, професором Львівського університету К. Горенчуком, під керівництвом якого вийшов ґрунтовний опис "Природа Хмельницької області" (1980 p.) [1, 2].

Набирають розмаху флористичні дослідження краю М. Кочвара (1930 р.), В. Шафера (1935 p.), Ю. Клеопова (1938 р.), В. Гаєвського (1937 p.). Саме останній автор зробив огляд географічних елементів і флористичного районування [2].

Наступні флористичні дослідження характеризуються цілеспрямованими дослідженнями окремих районів Поділля: Середнього Придністров'я, Товтрового пасма. Це дало змогу дістати велику флористичну інформацію, як в межах України, так і Поділля.

Література

1. Воронов А. К. / Навколишнє середовище та розвиток / А. К. Воронов. – К.:Либідь, 2000.

2. Мудрак О.В. Основи загально екології / О.В. Мудрак. – Вінниця. - ГІПАНІС. – 2001 р.-314 с.

3. Сухачов С.М. Основи екології та охорони довкілля / С.М. Сухачов, С.Ю. Чундак. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.-394с.