География и геология
/ 3. Гидрология и водные ресурсы
К.г.н. Яцентюк
Ю. В., Зірковська В. А.
Вінницький
державний педагогічний
університет імені Михайла Коцюбинського
РІЧКИ КРИЖОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Згідно схеми гідрологічного районування Крижопільський
район Вінницької області знаходиться у Правобережній Дніпровській області
достатньої водності. Тут протікає близько 50 річок і струмків загальною
довжиною понад
Розподіл річок територією району та густота річкової
мережі визначаються особливостями літологічного складу гірських порід, рельєфу,
клімату та господарського використання території. Густота гідрографічної
мережі у басейні Дністра складає 0,21-0,3 км/км2, у басейні
Південного Бугу – 0,1-0,2 км/км2.
Для річок басейну Південного Бугу характерний незначний
похил річища, у річок басейну Дністра він у 2-3 рази більший. Живляться річки переважно
дощовими (51%), талими сніговими (23%) та підземними водами (26%). Водний
режим річок відзначається чітко помітною весняною повінню (44 % річного стоку),
літньою (20 % річного стоку) та зимовою (18 % річного стоку) межінню, льодоставом
взимку. На осінь припадає 18 % річного річкового стоку. Льодостав триває в
середньому 60-65 днів [1, с.67].
Середній багаторічний модуль стоку по території Крижопільського
району змінюється від 1,5 до 2,5 л/с∙км2. Середній
багаторічний шар стоку води під час весняної повені 15-20 мм. Максимальний
модуль стоку води під час весняної повені 0,2-0,4 м3/с∙км2.
Максимальний модуль стоку води дощових паводків 0,1-0,2 м3/с∙км2.
Річки Крижопільського району відзначаються гідрокарбонатно-кальцієвою мінералізацією води. Причина
цього в тому, що річкові русла прорізають карбонатні породи (мергелі, леси,
вапняки). Величина мінералізації коливається від 250 мг/л під час межені до
750-1000 мг/л під час повені та паводків. Середні значення жорсткості води
змінюється від кількох до 10 мг-екв/л [2, с.76].
Найбільшою притокою Південного Бугу на території Крижопільського
району є річка Дохна. Річка починаєтьcя поблизу
села Павлівка і тече на схід. Її загальна довжина 74 км, площа басейну 1280 км2,
похил річки 1,1 м/км. Дохна має помірно звивисте русло. Його ширина від 2 до 4
м, глибина 0,5 - 1 м, швидкість течії менше 0,1 м/с (буває збільшується до 0,3
м/с). Дно рівне, мулисте або мулисто-піщане. Живлення річки мішане з
переважанням дощового, підземне живлення відіграє незначну роль. Водозбірна
територія за рельєфом є слабохвилястою рівниною, що почленована
густою мережею балок і ярів. Форма річкової долини переважно трапецієподібна,
її ширина від 0,15 до 3,5 км. Правий
берег долини високий (до 50 м), часто крутий, лівий берег пологий висотою до 30
м. Заплава Дохни має ширину 50-200м, переважно заболочена. Сьогодні лише 14 % території
басейну вкрито лісом, більша її частина зазнала антропогенного перетворення,
переважно розорювання [1,
с.73-74].
Найбільша притока Дохни – річка Берладинка.
Вона починається біля села Тернівка. Її довжина 55 км, площа басейну 755 км2. Долина річки переважно V-подібна, місцями трапецієподібна. Ширина річкової долини до 3,5 км, глибина до 60 м. Заплава річки має ширину від 100 до 700 м. Ширина русла від 1 м біля витоку до 10 м у гирлі, максимальна глибина 1,4 м, похил річки
1,3 м/км. І Дохна, і Берладинка зарегульовані
ставками.
Лівими притоками Дністра у межах Крижопільського району є
Марківка, Кам’янка та Вільшанка. Річка
Марківка починається на південний захід від села Вербова Томашпільського
району, має довжину 62 км. Похил річки 1,18 м/км, площа басейну 900 км2.
Річкова долина має переважно V-подібну форму, її
ширина від 0,5 км до 1,8 км, глибина до 100 м. Ширина заплави від 50 до 200 м.
Русло Марківки помірно звивисте, його ширина від 4 до
18 м, глибина – від 0,2 до 1,5 м. Основні притоки – Яланка
(права) і Вільшанка (ліва). Характерними є дощові паводки. Льодостав нестійкий,
іноді зовсім відсутній. Річка зарегульована греблями
ставків [1, с.77].
Річка Вільшанка починається на південь від селища Суха Долина Крижопільського району і тече переважно на південний захід. Довжина річки 34 км, площа басейну 216 км². Річкова долина коритоподібна, заплава
має ширину 50-300 м, місцями заболочена. Русло слабозвивисте, похил річки 5 м/км. У нижній течії лівий берег річки Вільшанка в багатьох місцях дуже високий і крутий. Основна притока річки – Гарячківка (ліва).Річка Кам’янка починається біля села Зеленянка
Крижопільського району і тече на південь, частково на південний захід. Довжина річки 50 км, русло звивисте, похил річки 4,6 м/км, площа водозбірного басейну 403 км². Назва
річки відбиває характер її днища та особливості ландшафтних комплексів
водозбірного басейну. У глибокій (понад 70-80
метрів) V-подібній річковій долині Кам’янки на денну поверхню виходять вапняки Мурафських
товтр. У верхній течії річка має широку (1-3 км)
з пологими розораними схилами та заболочену долину. Заплава добре простежується на обох
берегах, її середня ширина 40-50
м, максимальна ширина - 200 м. Протягом літа
річка часом пересихає. Води Кам'янки відзначаються
середньою та підвищеною мінералізацією. За складом вони гідрокарбонатні,
за вмістом солей відносяться до групи кальцію та кальцію-магнію. За жорсткістю
води помірно жорсткі, реакція лужна [3, с. 132-133].
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Географія
Вінницької області / За ред. Денисика Г.І., Жовнір Л.Ф. – Вінниця: Гіпаніс, 2004. – 308 с.
2. Середнє Побужжя /За ред. Г.І. Денисика. – Вінниця:
Гіпаніс, 2002. – 280 с.
3. Середнє Придністров’я / За ред. Г.І. Денисика. – Вінниця: Тезис, 2007. – 431с.