География и геология / 6.Продопользование и экологический  мониторинг

К.г.н. Яцентюк Ю. В., Григоренко Ю. М.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

ПАРАДИНАМІЧНА АНТРОПОГЕННА ЛАНДШАФТНА ЗОНА ПОВІТРЯНОГО ВПЛИВУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС

Хмельницька АЕС знаходиться у м. Нетішин Хмельницької області. Внаслідок будівництва і функціонування цього підприємства сформувалась промислова парадинамічна антропогенна ландшафтна система. Вона представляє собою систему суміжних або незначно віддалених ландшафтних комплексів, активний взаємозв’язок між якими відбувається завдяки господарській діяльності людини та її результатам [3]. У її структурі виділяються парадинамічні антропогенні ландшафтні зони.

Парадинамічна антропогенна ландшафтна зона повітряного впливу Хмельницької АЕС на навколишнє природне середовище утворюється внаслідок хімічного, електромагнітного та радіоактивного забруднення повітряних мас. Хімічне забруднення атмосферного повітря обумовлюють основні та допоміжні виробничі підрозділи: пускно-резервна котельня, масломазутодизель-господарство, реагентне господарство хімічного цеху, дизель-генераторні станції, цех централізованого ремонту, ремонтно-будівельне підприємство, автотранспортне підприємство, житлово-комунальне управління, комплекс із переробки твердих радіоактивних відходів. 85–90 % викидів АЕС є результатом роботи пускно-резервної котельні. За режимом роботи – це аварійне джерело забруднення. У його викидах містяться такі шкідливі речовини: NO₂, SO₂, CO, V₂O₅, сажа. Інші джерела забруднення електростанції викидають до атмосфери марганець та його сполуки, пари бензину, керосину та сірчаної кислоти, вуглеводні С₁₂ - С₁₉, сольвент-нафту, бензол, ксилол, толуол, емульсол, нафталін, фенол, м-Крезол, етанол, бутилацетат, ацетон, амоніак, фториди, деревний та абразивний пил, неорганічний пил із вмістом SiO₂ від 20 до 70 % [2, с.94-97].

Більша частина джерел забруднення атмосферного повітря Хмельницької АЕС має періодичний режим роботи. Це обумовлює незначні сумарні обсяги річних викидів усіх хімічних речовин. Усереднені їх показники складають 84,89 т/рік. Виявлено тенденцію до зменшення сумарних обсягів річних викидів забруднюючих речовин до атмосфери.

За нормальних умов експлуатації Хмельницької АЕС формування особливостей парадинамічної зони повітряного впливу залежатиме від кліматичних характеристик і рельєфу території. У межах 30-ти кілометрової зони АЕС переважають західні та північно-західні вітри. Найбільша протягом року кількість днів із штилем відзначається влітку в південно-західній та південній частині цієї зони, найменша кількість днів – у північному секторі. Повторюваність незначних швидкостей вітру (до 1 м/с) зростає з півночі на південь. Незначні швидкості вітру частіше відзначаються у теплу частину року. Виявлено зменшення повторюваності штилів з висотою. На висоті понад 100 метрів їх повторюваність 0,01 %. Найбільша повторюваність приземних температурних інверсій спостерігається влітку вночі (38-42 %), найменша – взимку (8-12 %). Це все передумови для розсіювання або накопичення забруднюючих речовин у певних частинах і на певних відстанях від електростанції. У результаті поєднання цих передумов та викидів електростанції забруднюючі речовини будуть поширюватись переважно у східному та південно-східному секторах тридцятикілометрової зони та осаджуватися на відстані 12,5-17 км від станції [1, с.116].

У 2016 році середньомісячна (грудень) концентрація сульфур оксидів на межі санітарно-захисної зони АЕС була меншою за 0,05 мг/м³ (менше 10 % ГДК). Середньомісячна концентрація нітроген оксидів була меншою за 0,02 мг/м³ (менше 23 % ГДК). Показники максимальних приземних концентрацій нерадіоактивних забруднюючих речовин не більше за ГДК для населених пунктів. У північно-західному секторі вони змінюються від 0,1 до 0,3 граничнодопустимої концентрації, у найближчих населених пунктах – від 0,01 до 0,06 ГДК. Виключення становить деревний пил. Його максимальні приземні концентрації у північно-західному секторі досягають 0,76 ГДК, у м. Нетішин та с. Комарівка – 0,06 граничнодопустимої концентрації, у с. Старий Кривин – 0,52 ГДК.

За нормальних умов експлуатації Хмельницької АЕС джерелами радіоактивного забруднення повітря є газоподібні радіоактивні викиди з основних ежекторів турбін, вентиляційних труб реакторного відділення і спецкорпусу, установок з переробки твердих радіоактивних відходів, бризкальні басейни. При аваріях парогазові радіоактивні викиди можуть надходити до атмосфери через нещільності герметичної оболонки реакторного відділення [2, с.81].

Організовані газоподібні радіоактивні викиди з реакторного відділення здійснюються через вентиляційну трубу висотою 100 метрів. Вони представлені, тритієвою водяною парою, радіоактивними благородними газами, ізотопами йоду, аерозолями та іншими газоподібними частками. Обсяги радіоактивних викидів визначаються неорганізованим та організованим протіканням теплоносія першого контуру у реакторному відділенні та здуванням радіоактивних речовин з технологічного устаткування.

Головну роль у радіоактивному забрудненні повітряних мас Хмельницької АЕС відіграють радіоактивні благородні гази. Максимальні їх середньорічні концентрації (¹³³Хе – 1 Бк/м³, ⁴¹Аr – 0,2 Бк/м³, ⁸⁵Кr – 0,01 Бк/м³) в атмосферному повітрі можуть відзначатись в одному кілометрі на схід від електростанції. За нормальних умов експлуатації останньої ці показники в 10³ – 10⁶ раз менші за граничнодопустимі. Радіонукліди ⁹⁰Sr, ¹³⁷Cs та ³H поширюються повітряними потоками та осаджуються в радіусі 10 км від електростанції [1, с.60]. Радіоактивний вплив на атмосферне повітря є малим, постійним і поширюється у локальному та регіональному масштабах.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Дем’яненко С. О. Антропогенна трансформація природно-господарських систем в зонах впливу атомних електростанцій (на прикладі Хмельницької АЕС): дис. … канд. геогр. наук: 11.00.11 / Дем’яненко Світлана Олександрівна. – К., 2011. – 276 с.

2. Хмельницкая АЭС. Энергоблок 2: Оценка воздействия на окружающую среду. – Т.3.– Книга 2. - Общая характеристика энергоблока и хозяйственной деятельности в зоне его влияния [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.xaec.org.ua/store/pages/ukr/ovos.

3. Яцентюк Ю.В. Парадинамічні антропогенні ландшафтні системи та забруднення поверхневих вод міста Вінниці / Ю.В. Яцентюк // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. - Серія: Географія. – Вінниця, 2016. – Вип. 28. – С. 18-25.