Педагогические науки / 2. Проблемы подготовки специалистов

К.пед.н. Андріяко Т. Ю.,

Черкаський факультет Національного університету «Одеська юридична академія», Україна,

к.пед.н. Россоха М. Ю.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Управлінська компетентність майбутнього педагогічного працівника

У сучасних умовах управління професійною підготовкою фахівців являє собою складний процес, складовими якого є обґрунтований вибір цілей і завдань, вивчення і глибокий аналіз досягнутого рівня навчальної діяльності, система раціонального планування й організації, пошук ефективних шляхів підвищення рівня освітніх послуг тощо. Для подальшого розв’язання проблем формування ефективної і результативної системи управління процесом професійної підготовки доцільно з’ясувати комплекс професійних і особистісних якостей, що визначають успішну управлінську діяльність майбутніх педагогічних працівників, зокрема вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

У сучасній педагогіці одним із пріоритетних є компетентнісний підхід, під яким розуміється спрямованість процесу професійної підготовки майбутніх фахівців на формування і розвиток ключових (базових) компетентностей особистості. В освіті система компетентностей складається з ключових (базових, надпредметних), загальногалузевих і предметних компетентностей. Ключові компетентності визначаються як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності, ефективно розв’язувати відповідні проблеми. Поняття ключових (базових, надпредметних) компетентностей є суб’єктивною категорією, що фіксує суспільно визнаний комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосовувати в широкій сфері діяльності людини.

Як відзначає О. Овчарук, поняття ключових компетентностей «застосовується для визначення компетентностей, що дають можливість особистості ефективно брати участь у багатьох соціальних сферах і які роблять внесок у розвиток якості суспільства та особистого успіху, що може бути застосовано до багатьох життєвих сфер. Ключові компетентності становлять основний набір найзагальніших понять, які мають бути деталізовані в комплекс знань, умінь, навичок, цінностей і відносин за навчальними галузями та життєвими сферами школярів» [1, с. 22]. Відповідно загальногалузеві компетентності набуваються студентом протягом засвоєння змісту тієї чи тієї освітньої галузі. У свою чергу, предметні компетентності набуваються студентом упродовж вивчення того чи того предмета на всіх курсах університету [2, с. 67].

На нашу думку, успішна реалізація головних компетеностей і професійних завдань та обов’язків педагогічних працівників, зокрема учителів загальноосвітніх навчальних закладів, неможлива без володіння ними навиками управлінської діяльності, що дозволяє їх кваліфікувати як менеджерів сфери освіти первинного рівня. Уявляється, що успішне виконання таких завдань і обов’язків як організація та планування освітнього процесу, забезпечення виконання навчальних програм із певного предмета у відповідності до навчального плану та графіка навчально-виховного процесу, забезпечення в ході освітнього процесу соціалізації і формування загальної культури особистості, організація та контроль самостійної роботи, аналіз результатів засвоєння учнями навчального матеріалу з предмета, організація самостійної діяльності учнів, координація взаємодії учнів між собою під час уроків і позакласних заходів тощо без володіння навиками управлінської діяльності і реалізації управлінських функцій неможливо.

З огляду на зазначене маємо всі підстави стверджувати, що поряд із професійною, інформаційною, комунікативною, правовою та іншими компетентностями у майбутнього педагогічного працівника, зокрема вчителя, має бути сформована й управлінська компетентність.

Під «управлінською компетентністю» ми розуміємо якість дій працівника, що забезпечує ефективність освітнього процесу, який спрямований на утворення комплексу знань, умінь, навичок, що набувають властивостей людського капіталу, на основі максимального використання особистісного і професійного потенціалу викладача, здатностей учнів та наявних і залучених ресурсів навчального закладу і залежить від глибини реалізації базових функцій управління (планування, організація, мотивація, контроль, аналіз) у педагогічній діяльності вчителя та особистісних його якостей – прагнення до лідерства, потреби в організаційної діяльності, здатності організувати, стимулювати і мотивувати учнів. При цьому у рамках реалізації управлінської компетентності майбутній вчитель повинен формулювати цілі освітньої діяльності, планувати відповідні дії для їх досягнення, організовувати навчальну роботу учнів, зацікавлювати їх в отриманні максимальних результатів, контролювати проміжні і підсумкові результати, передбачати наслідки прийнятих управлінських рішень у процесі освітньої діяльності. Іншою мовою, майбутній вчитель, як менеджер сфери освіти, забезпечує дієвість і ефективність освітнього процесу, а результат його праці – ефективна навчальна діяльність учнів.

У складі управлінської компетентності вчителя як менеджера сфери освіти ми виокремлюємо такі її складові, як функціональну, організаційну, комунікативну, поведінкову і мотиваційну.

Функціональна складова передбачає здатність вчителя реалізувати базові управлінські функції в освітньому процесі, визначати цілі і сприяти спрямованості учнів на їх досягнення, усвідомлення ціннісної основи освітньої діяльності, цінностей і важливості професійної, корпоративної, економічної та іншої культури, спрямовувати навчальну діяльність учнів у визначене русло, формувати в учнів почуття спільності.

Організаційна складова управлінської компетентності передбачає проектування вчителем організаційної структури, формування системи комунікацій, організацію групової роботи, забезпечення соціалізації учнів, засвоєння ними навчального матеріалу, прийняття збалансованих управлінських рішень тощо.

Важливість комунікативної складової обумовлена тим, що управління має у своїй основі спілкування між людьми та їх взаємодію. Комунікативна складова має забезпечити повноту інформації, що передається, ефективність міжособистісних відносин, єдність поглядів викладача і учня, спільну діяльність колективу з досягнення поставлених цілей.

Поведінкова складова управлінської компетентності майбутнього вчителя має забезпечити запобігання конфліктних ситуацій, формування економічної культури і конкурентоспроможності менеджера, гармонізувати міжособові відносини, ефективність використання власного часу і часу учнів тощо.

У свою чергу мотиваційна складова відображає бажання майбутнього вчителя успішно реалізувати себе в обраній професійній діяльності, зокрема потребу у професійній діяльності, самовдосконаленні, досягненні поставлених цілей, успішності у професійній діяльності.

Як підсумок слід зазначити, що у студентів – майбутніх педагогічних працівників, зокрема вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, має бути сформована управлінська компетентність, що слугуватиме основою успішної професійної діяльності у майбутньому.

Література

1. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / О. Овчарук // Стратегія реформування освіти в Україні : Рекомендації з освітньої політики – К. : К.І.С., 2003. – 296 с.

2. Пометун O. I. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті / О. І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий – досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики – К. : «К.І.С.», 2004. – 112 с.