Право/ 8.Конституционное право

К.ю.н., доцент Медвідь А.Б.

Львівський торговельно-економічний університет, Україна

Окремі аспекти сучасного реформування

Страсбурзької системи захисту прав людини

Відповідно до статті 9 Конституції України [1] Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року [2] є частиною національного законодавства України. Водночас, ефективна її імплементація у національну конституційну доктрину є не можлива без детального вивчення її положень. З огляду на це, актуальним є дослідження сучасних напрямків реформування як самої Конвенції, так і всієї правозахисної системи заснованої нею.

Процес реформування Страсбурзької системи захисту прав людини не завершився Протоколом № 14 [3]. Необхідність продовження цього процесу було констатовано ще, як до набуття юридичної сили вказаним протоколом, так і після цього. Зокрема, у деклараціях загальноєвропейських конференцій проведених Радою Європи у 2010-2012 роках. Так, 18-19 лютого 2010 року у м. Інтерлакені (Швейцарія) за ініціативою швейцарського головування у Комітеті Міністрів Ради Європи відбулась конференція високого рівня (міністрів юстиції країн-членів Ради Європи). За її результатами прийнято так звану «Інтерлакенську декларацію» [4]. У ній учасники конференції, серед іншого, «… Вітаючи набрання чинності 1 червня 2010 року Протоколом № 14 до Конвенції…», вказували що «…ця Декларація має на меті запровадити дорожню карту для реформи у напрямі довгострокового підвищення ефективності Конвенційної системи» та прийняли «План дій як інструмент політичного спрямування процесу» такого реформування [4].

Згодом, уже 26-27 квітня 2011 р. у м. Ізмірі (Туреччина) відбулась наступна конференція високого рівня, на якій було прийнято «Декларацію про майбутнє Європейського суду з прав людини» [5]. У тексті декларації держави - учасниці Ради Європи «зважаючи на те, що положення Протоколу № 14 до Конвенції - попри те, що їхній потенціал повністю використовуватиметься, а вже досягнуті результати заохочують, - не забезпечать довготривалого та всебічного вирішення проблем, які постали перед конвенційною системою», а також «зважаючи, на те, що підтримання ефективності конвенційного механізму вимагає вжиття подальших заходів..» прийняли «Подальший план як інструмент, який ґрунтується на Плані дій, схваленого в Інтерлакені…» [5].

У якості продовження цих заходів, 19-20 квітня 2012 року була організована ще одна конференція держав - учасниць Ради Європи у м. Брайтон (Великобританія), на якій було прийнято «Брайтонську декларацію» [6]. Її розділ «G», який має назву «Довгострокові перспективи системи Конвенції і Суду» наголошує що дану декларацію «адресовано завданням, що безпосередньо стоять перед Судом. Вона також покликана визначити майбутню ефективність системи Конвенції. Для досягнення цього необхідне прискорення процесу змін і розвиток бачення майбутнього Конвенції для того, щоб майбутні рішення приймалися своєчасно і чітко» [6]. Тому, автори «Брайтонської декларації», аналізуючи результати досягнуті в рамках Протоколу № 14 та підтримуючи і розвиваючи заходи підвищення ефективності конвенційного механізму запропоновані у двох попередніх деклараціях, чітко сформулювали та обгрунтували низку пропозицій і завдань Комітету Міністрів Ради Європи щодо внесення змін до Конвенції. Саме ці положення були взяті за основу при розробці додаткових протоколів № 15 та № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначені додаткові протоколи були відкриті для підписання уже протягом 2013 року, а саме Протокол № 15 - 24 червня 2013 року [7], а Протокол № 16 -2 жовтня 2013 року [8]. Хоча ці протоколи, станом на початок 2017 року, ще не набули юридичної сили, проте 20 червня 2014 року вони були підписані від імені України та передбачають запровадження досить суттєвих змін та доповнень до Конвенції. Зокрема, Протокол № 15 передбачає закріплення у Конвенції принципу субсидіарності та доктрини свободи розсуду, зміну граничного вікового цензу для суддів Європейського суду, ліквідацію права сторін блокувати відмову палати Суду від розгляду справи на користь Великої палати, скорочення строку для подання індивідуальної заяви до Європейського суду, зміну підстав оголошення заяви неприйнятною. Протокол № 16 надає право найвищим судовим органам держав-учасниць отримувати від Європейського суду консультативні висновки з питань тлумачення та застосування прав і свобод визначених Конвенцією та протоколами до неї.

Усі ці зміни були попередньо схвалені пунктами 12 (b), (d), 15 (а), (с), 25 (d), (f) Брайтонської декларації. Тому, можна вважати що конференції високого рівня проведені Радою Європи у 2010-2012 роках забезпечили можливість суттєвого розвитку усієї Страсбурзької системи захисту прав людини.

Література:

1.  Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.  із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141 // Офіційний вісник України від 01.10.2010 р., / № 72/1 Спеціальний випуск /, стор. 15, стаття 2598.

2.  Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 04.11.1950р. Офіційний вісник України /офіційне видання/ від 16.04.1998 р., № 13, / № 32 від 23.08.2006 /, стор. 270.

3.  Протокол № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який змінює контрольну систему Конвенції. Рада Європи; Протокол, Міжнародний документ від 13.05.2004 № 14 // Офіційний вісник України /офіційне видання/ від 23.08.2006 р., № 32, № 90, 2010, ст. 3215

4.  Інтерлакенська декларація. Рада Європи, Європейський суд з прав людини; Декларація, План, Міжнародний документ від 19.02.2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_a48

5.  Декларація про майбутнє Європейського суду з прав людини. Рада Європи, Комітет Міністрів Ради Європи; Декларація, План, Міжнародний документ від 27.04.2011. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws

6.  Брайтонская декларация. Конференция высокого уровня государств-участников Совета Европы. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://euroua.com/europe/coe/1420-brajtonskaya-deklaratsiya-perevod

7.  Protocol No. 15 amending the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, Strasbourg, 24.VI.2013. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.coe.int/en/web/conventions/search-on-treaties/-/conventions/rms

8.  Protocol No. 16 to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, Strasbourg, 2.X.2013. Council of Europe Treaty Series - No. 214. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.coe.int/en/web/ conventions/search-on-treaties/-/conventions/rms/0900001680084832