“Право”/ 1.История государства и права.

Учениця 11 класу , Кашель Яна

Науковий керівник: викладач суспільствознавчих дисциплін,

вчитель-методист Булгакова В.А.

Криворізька гімназія№91, Україна

Посткомуністична трансформація правової системи Чеської Республіки

Правова система ЧР на відміну від України, має чітку та опти- мальну структуризації. Це забезпечує, з одного боку, економізацію бюджетних коштів на зайві ви- трати щодо судочинства, а з іншого – якість правової системи та високі заробітні оклади. Зокрема, судову владу представляють від імені Чеської Республіки незалежні суди. Судді при виконанні своїх обов’язків повинні бути незалежними та їх неупередженість ніхто не має права ставити під загрозу. Система судів складається з Верховного суду, Верховного адміністративного суду, вищих, обласних та районних судів. За дотримання Конституції відповідає Конституційний суд, який складається з 15 судів, призначених на період 10 років. Судова система регулюється Конституцією Чеської Республіки, яка визначає суди як самостійні органи у рамках традиційної системи стримувань і противаг. Зокрема, згідно з четвертим розділом Конституції Чеської Республіки, встановлюється роль судової влади, яка полягає у тому що, основною функцією судів є захист прав і порядку, встановленого законодавством Чехії [4].

Суди загальної юрисдикції розглядають кримінальні і цивільні справи, які можуть прийматися до провадження як районними судами, так і обласними судами. Наприклад, у кримінальному судочинстві районні суди, як правило, розглядають справи по першій інстанції. Однак, коли покарання за злочин, згідно з обвинуваченням, перевищує 5 років, справа буде розглядатися обласним судом як судом першої інстанції. Межі юрисдикцій районних судів не завжди збігаються з межами адміністративних районів. Вищий суд – один знаходиться у м. Прага та поширює свою юрисдикцію на регіон Богемію, а другий у м. Оломоуц з юрисдикцією на регіони Моравію і Сілезію. Вони опрацьовують апеляції у справах, що слухалися обласними судами як судами першої інстанції. Верховний суд Чеської Республіки, розташований у м. Брно, є найвищим судовим органом у цивільних, у тому числі комерційних господарських, і у кримінальних справах, за винятком питань, належних до компетенції Конституційного Суду або Вищого адміністративного суду. Як суд третьої інстанції він переглядає справи у касаційному й апеляційному порядку [4]. Чеська система адміністративних судів має два рівні. Нижчий складається із спеціалізованих ад- міністративних палат у складі обласних судів, що діють як суди першої інстанції. Суд другої і останньої інстанції – Верховний адміністративний суд Чеської Республіки, розташований у м. Брно. Як випливає з назви, він призначений виключно для адміністративної юстиції. До питань, підсудних адміністративним судам, належать справи, пов’язані з виборами, реєстрацією політичних партій, рухів і компетенційні спори між державними органами [4].

Реформа судів в Україні має початися з ліквідації корупції. Наприклад, у Чеській Республіці зникнення корупції в судах почалося із звільнення найбільш корумпованих суддів (1989 – 1991 рр.). Міністерством юстиції був опублікований список із приблизно 1000 суддів, які до 1989 р. були членами Комуністичної партії. Конституційний суд країни зауважив, що комуністичне минуле цих суддів може впливати на їхню правосвідомість. З 1991 до 1995 рр. судді отримували маленьку зарплату. Відтак система стабілізувалася та зарплати суддів були підвищені, зокрема для суддів Верховного суду – до 4322,16 євро [1]. У результаті правової реформи у ЧР припинили існування воєнні суди, а судді Федерального суду Чехословаччини стали суддями Верховного або вищих судів Чехії [3]. У зв’язку з підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, необхідно активно змінювати своє законодавство і правову практику відповідно до вимог ЄС.

Враховуючи той факт, що Україна і Чехія є результатом і уособленням доленосних змін на континенті, під час реформування правової системи України доцільно було б врахувати чеський правовий досвід та правову практику інших центральноєвропейських країн, які є сьогодні членами ЄС (Польщі, Словаччини, Угорщини та країн Балтії). Головними і нагальними питаннями для нашої країни є ліквідація корупції у сфері національної юрисдикції, правильного формування кадрового забезпечення, а також створення справедливої та дієвої судової системи.

Література

1. Зеленько Г. Проблема інституціоналізації громадянського суспільства у постсоціалістичних країнах [Текст] / Галина Іванівна Зеленько // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. – К., 2003. – С. 285–290.

2. Зеленько Г. Політико-правові механізми інституціоналізації громадянського суспільства у постсоціа- лістичних країнах (на прикладі країн Вишеградської групи) [Текст] // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Курасівські читання. – К., 2006. – Вип. 30. – Кн. 2. – С. 92–105.

3. Конституція Чеської Республіки з 16 грудня 1992 р. // Конституції нових держав Європи та Азії / [упоряд. С. Головатий]. – К. : Українська правнича фундація, Право, 1996. – С. 445–484.

4. Лемак В. В. Державно-правова реформа в Чехословаччині в умовах постсоціалістичної модернізації й поділу федерації [Текст]. – Ужгород : Ліра, 2002. – 248 с.