Вилгін Євген Аркадійович,

 к.держ.упр., доцент кафедри публічного адміністрування

Міжрегіональна академія управління персоналом

 

ФУНКЦІОНУВАННЯ БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ ПРОЦЕСУ РИНКОВОГО РЕФОРМУВАННЯ

 

З огляду на предметно-об'єктну область дослідження, емпіричні передумови і особливості розвитку сучасного житлового будівництва, динаміка якого визначається станом і параметрами функціонування будівельного комплексу країни, позначимо основні особливості структурно-функціональної побудови будівельного комплексу, його стан, проблеми та основні тенденції довгострокового розвитку.

Необхідно відзначити, що стан будівельного комплексу на регіональному рівні в значній мірі визначає потенційні можливості реалізації довгострокових стратегічних програм розвитку регіонів, в тому числі і національних проектів. Управління розвитком регіонального будівельного комплексу являє собою діяльність, що вимагає стратегічних рішень на вищому рівні управління регіону і значних організаційних ресурсів».

Проблемний аспект сучасного функціонування будівельного комплексу країни в значній мірі обумовлений глибиною і радикальністю процесу ринкового реформування і роздержавлення власності в країні, які призвели до порушення сформованих галузевих зв'язків між формують будівельну галузь великими організаціями трестівського типу, результатом чого стала практично повна дезорганізація будівельного комплексу України.

Сьогодні будівництво як галузевої і частково міжгалузевий комплекс на державному рівні в колишньому своєму якості не існує. На регіональному рівні будівельний комплекс слабо структурований. В сучасних умовах регіонального будівельного комплексу належить особливе місце в стабілізації та поліпшення соціально-економічного становища, оскільки він реалізує інвестиційно-будівельні програми і проекти з урахуванням загальнодержавних і регіональних інтересів.

З позиції логістики, таке трактування сучасної функціональної ніші будівельного комплексу в галузевому господарстві країни дозволяє розглядати його як важливий фактор реінтеграції господарських зв'язків в інвестиційній сфері.

Однак, незважаючи на високу оцінку ролі будівельного комплексу у вітчизняній економіці, його стан не можна визнати задовільним і таким, що відповідає глибині і складності тих завдань, які він покликаний вирішити в національному масштабі.

В якості базової апостеріорного твердження в рамках такої діагностики, можна вказати той факт, що сучасний будівельний комплекс все ще залишається стримуючим фактором розвитку суспільного виробництва і соціальної сфери, перманентно характеризується нездатністю забезпечити як потреба реального сектора економіки у введенні в дію необхідної кількості виробничих потужностей, так і задовольнити попит населення в доступному житлі.

На наш погляд, дана емпірична оцінка імпліцитно фіксує необхідність подолання такого становища в будівельному комплексі, нова якість якого дозволить знизити рівень його лімітує впливу на розвитку галузевого комплексу України і повністю задовольнити потребу вітчизняної економіки в будівельній продукції.

Така трансформація, ймовірно, буде являти собою комплексний процес, в рамках якого підвищення якості будівельної продукції і зниження термінів її виробництва до 1-1,5 року при одночасному скороченні матеріалоємності будівельних процесів потребують зміцнення власної матеріально-технічної бази будівельного комплексу. Формування такої бази в значній мірі стимулювало об'єктивно назріваючої потребою в інноваційній реконструкції виробничого апарату країни, а також розвитком нових регіонів і територіальним розширенням вже існуючих агломерацій.

Саме незаповнені ніші житлового ринку формують масштабний запит на нову динаміку житлового будівництва, зокрема економічного і комфортного житла, а також інтенсивного інфраструктурного розвитку територій.

Важливість поставлених завдань вимагає детального і глибокого дослідження сучасних негативних тенденцій розвитку будівельної сфери, які можуть бути визначені в контексті науково-практичного аналізу сучасного стану інвестиційно-будівельної комплексу вітчизняної економіки, специфіки її розвитку з урахуванням структурних особливостей самого будівельного комплексу, його виробничого потенціалу.