Економічні науки/7. Облік та аудит

К.е.н. Булкот Г.В., студентка Крихтяк Ю.В.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ АУДИТУ ДОВГОСТРОКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

Мета аудиту операцій із довгостроковими зобов'язаннями полягає у встановленні достовірності первинних даних відносно наявності зобов'язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку довгострокових зобов'язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов'язань, законності і доцільності проведених розрахунків, достовірності відображення стану зобов'язань у звітності господарюючого суб'єкта.

Таким чином, завданнями аудиту операцій з довгостроковими зобов'язаннями є: оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства; встановлення достовірності даних бухгалтерського обліку операцій із довгостроковими зобов'язаннями; встановлення наявності, правильності оформлення і дотримання умов договорів та інших документів, що визначають права та обов'язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконання робіт (надання послуг); аналіз правильності і повноти отримання оплати за придбані матеріальні запаси, їх оприбуткування; встановлення причини утворення заборгованості, давності її виникнення і реальності отримання; оцінка повноти відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку і перевірка правильності відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості; перевірка дотримання податкового законодавства по операціях, пов'язаних із розрахунками з оплати праці, з позабюджетними фондами, за соціальним страхуванням та забезпеченням; встановлення дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обгрунтованості управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками, бюджетом, персоналом підприємства, іншими кредиторами; розробка заходів з реалізації результатів контролю з метою попередження зловживань і порушень. Також під час перевірки використання довгострокових позик проводять у взаємозв'язку з записами на бухгалтерських рахунках: капітальні інвестиції, каса, рахунки в банках, інші кошти, короткострокові векселі одержані та ін. Дуже важливою є перевірка своєчасності погашення позик, порядку відображення їх руху в обліку.

Під час перевірки довгострокових векселів виданих беруть до уваги, що вони використовуються для розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями.

Таким чином, у завдання перевірки довгострокових векселів виданих включають: законність видачі векселів; обґрунтування суми заборгованості за векселем; реальність документації на відвантаження товарно-матеріальних цінностей (наданих послуг); своєчасність сплати за векселем; правильність складання бухгалтерських записів при видачі векселя. Перевірку довгострокових зобов'язань за облігаціями здійснюють за даними аналітичного обліку, а також за даними балансу. Під час перевірки довгострокових зобов'язань з оренди передусім необхідно встановити їх склад. До завдань перевірки довгострокових зобов'язань з оренди включають: визнання зобов'язань у разі наявності тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню та є наслідком фінансових інвестицій у дочірні, асоційовані та спільні підприємства; визнання відстрочених податкових активів у разі виникнення тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо очікується отримання податкового прибутку, з яким пов'язані ці тимчасові різниці; встановлення правильності оцінки відстрочених податкових зобов'язань, яка розраховується за ставками оподаткування, що діятимуть протягом періоду, в якому будуть здійснюватися реалізація або використання активу та погашення зобов'язань; правильність відображення відстрочених податкових зобов'язань у фінансовій звітності.

Отже, підприємству, яке динамічно розвивається, або ж навпаки, зазнає спаду свої активності, неможливо продовжувати своє існування без залучення додаткових коштів, зокрема шляхом запозичення на значні терміни. Через це дуже часто постає імовірність того, що зобов’язання підприємства можуть бути заниженими у фінансовій звітності, або ж навпаки – завищеними, в залежності від цілей, які переслідує підприємство. У зв’язку з цим аудит довгострокових зобов’язань є однією з найбільш суттєвих ланок і вимагає особливої уваги під час проведення аудиту фінансової звітності підприємства. Відповідно, і методика проведення перевірки інформації про довгострокові зобов’язання підприємства має бути під постійним контролем і наглядом, потребуючи уваги і постійного вдосконалення, аби відповідати вимогам сучасності і гарантувати високий рівень достовірності результатів аудиту.

Література:

1. Дерев’янко С. І. Аудит: навчальний посібник / С. І. Дерев’янко, Н. П. Кузик, С. О. Олійник. – Київ: «Центр учбової літератури», 2016. – 380 с.

2. Петрик О. А. Аудит: підручник / О. А. Петрик, В. О. Зотов, Б. В. Кудрицький. – Київ: КНЕУ, 2015. – 498 с.