Шишкова В.В., Колібабчук А.В., Кушнірова В.І., Крешун Р.А.,

Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Бочарова В.Б.

Вінницький національний аграрний університет

ДОСЛІДЖЕННЯ ТИПОВИХ БУР'ЯНІВ РОДИНИ BRASSICACEAE У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДДЯХ ВІННИЧЧИНИ

Бур’яни є невід’ємним компонентом агрофітоценозів. Вони супроводжують кожну сільськогосподарську культуру і виявляють адаптивну специфіку до неї як домінанта (індифікатора).

Враховуючи зональні кліматичні особливості, ґрунтові відміни та їх властивості, а також історію культури землеробства, у складі польової рослинності України росте велика кількість аборигенних і адвентивних видів.

Бур’яни, які ростуть у посівах сільськогосподарських культур, називають сегетальними. Типовими представниками родини Brassicaceae таких бур’янів є: Raphanus raphanistrum L. та Barbarea vulgaris R. Br., Sisymbrium Loeselii L., Capsella bursa pastoris L. Medic., Sisymbrium officinale (L.) Scop. [1]. Отже, питання вивчення флористичного складу бур’янів є досить актуальним.

Метою нашої роботи було вивчити склад та особливості бур'янів родини Brassicaceae в посівах озимої пшениці сорту М’яка.

Спостереження проводились на полях Triticum aestivum L. ТОВ «Cелищанське» с. Cелище Тиврівського району Вінницької області.

Протягом 2013-2014 рр. у період вегетації Triticum aestivum L. було обстежено по 2 поля у ТОВ «Cелищанське».

Обстеження поля проводили 5 разів за вегетаційний період, щоб виявити пізно-проявляючі і рано-зникаючі бур'яни.

Для оцінки загальної засміченості поля здійснювали проходження по діагоналям, зупиняючись через кожних 10-20 кроків і оцінювали кількість бур'янів за шкалою Арєшнікова С.М., Гончаренко О.В. та ін. (1992) відповідним балом [2], потім виводили середній бал для всього поля.

У посівах було виявлено 11 видів бур'янів родини Brassicaceae: Sisumbrium Loeselii L. та S. officinale (L.) Scop., Capsella bursa pastoris (L.) Medic., Thlaspi arvense L., Sinapis arvensis L., Alliaria petiolata (Bied.) Cavara et Grande, Raphanus raphanistrum L., Lepidium campestre L., Barbarea vulgaris R. Br., Barteroa incana (L.) DC., Camelina sylvestris Wallr. Серед них 3 види багаторічних бур'янів та 8 видів малорічників. Серед багаторічних видів найчастіше зустрічалася Barbarea vulgaris R. Br. (15,86%), а серед малорічників найбільшу частку у структурі забур’янення мала Raphanus raphanistrum L. (29,73%). Всі інші види, зокрема, Camelina sylvestris Wallr., Thlaspi arvense L. та Barteroa incana (L.) DC. займали по 17,07%, Lepidium campestre L. – 10,08 Sinapis arvensis L. становив 8,12%, Capsella bursa pastoris (L.) Medic. – 7,38%, Sisymbrium Loeselii L. – 6,53%, а Sisymbrium officinale (L.) Scop. і Alliaria petiolata (Bieb.) Cavara et Grande займали по 1,65%.

Загальне проективне покриття травостою становило 88%, з них 76% припадало на культурні рослини, а 12% – на бур'яни.

У структурі забур'янення посівів озимої пшениці сорту М’яка домінували дводольні бур'яни – їх частка становила 54%.

Літературні дані свідчать, що при загущені посівів культури виникають малосприятливі умови для виповнюючих видів – бур’янів, внаслідок чого знижується їх флористична насиченість в агрофітоценозі. Так, у пшеничному агрофітоценозі залежно від щільності стеблостояння росте 4-7, рідше 8-12 видів бур’янів у нижньому ярусі з послабленням життєздатності [1].

Нами встановлено, що у посівах Triticum aestivum L. при густоті її продуктивного стеблостою 469,9±16,8 шт./м² з’являлось у середньому 281±27,5 шт./м² сходів бур’янів. Середня чисельність бур’янів у посівах становила 83,9±17,3 шт./м².

При оцінці забур’яненості посівів Triticum aestivum L. у ТОВ «Cелищанське» встановлено, що середній бал забур’яненості як мало-, так і багаторічниками родини Brassicaceae становив 3 бали. Ступінь забур'янення при цьому становить 5,3%. Засміченість орного шару насінням бур’янів становила також 3 бали.

Таким чином, у посівах озимої пшениці сорту М’яка виявлено 11 видів бур’янів родини Brassicaceae: Sisymbrium Loeselii L. та S. officinale (L.) Scop., Capsella bursa pastoris (L.) Medic., Thlaspi arvense L., Sinapis arvensis L., Alliaria petiolata (Bieb.) Cavara et Grande, Raphanus Raphanistrum L., Lepidium campestre L., Barbarea vulgaris R. Br., Barteroa incana (L.) DC., Camelina sylvestris Wallr.

Зростання чисельності бур’янів відбувалося на початку вегетації Triticum aestivum L. і зменшувалося до середини її вегетаційного періоду, це викликано потужним і швидким ростом та розвитком рослин пшениці, які пригнічували ріст бур’янів.

Засміченість поля Triticum aestivum L. була зумовлена представниками родини Brassicaceae, що належали до різних біологічних груп.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Григора І. М. Геоботаніка : Навчальний посібник / І. М. Григора, Б. Є. Якубенко, М. Д. Мельничук. – К. : Арістей, 2006. – 448 с.

2. Кисилев А. Н. Сорные растения и меры борьбы с ними / А. Н. Кисилев. – М.: Колос, 2011. – 298 с.