Экология/6. Экологический мониторинг

д.пед.н. Л.І. Білик, к.б.н. І.А. Чемерис, к.ф.н. С.Ф. Зражевський, викладач В.С. Сич

Черкаський державний технологічний університет, Україна

стан рибних запасів кременчуцького водосховища в межах черкаської області

Використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області відбуваються у Кременчуцькому та Канівському водосховищах в адміністративних межах Черкаської області загальною площею 106,3 тис. га водного дзеркала та 38 малих водосховищ загальною площею 6 тис. га., 1037 річок протяжністю 7585 км, близько 2,9 тис. малих водних об’єктів (ставків, малих водосховищ) площею 17,4 тис. га.

В рибній галузі області задіяно на промисловому вилові водних біоресурсів близько 750 рибалок та 6 тис. чоловік на вирощуванні риби в малих водних об’єктах області без урахування рибопереробних підприємств та тих, хто займається реалізацією продукції.

Так, в 2013 році на території області рибодобувними організаціями Кременчуцького водосховища було виловлено 2 тис. 404 тонн 110 кг, що на 368 тонн 656 кг менше, ніж у 2012 році. Загальний вилов по водосховищу склав 3 тис. 398 тонн 140 кг, що на 646 тонн 413 кг менше, ніж в 2013 році.

Починаючи з 90-х років спостерігається зниження вилову водних біоресурсів до рівня 4 тис. тонн на рік, а в у 70 – 80-х роках минулого століття вищевказаний показник становив 7,5 – 8,0 тис. тонн. Основними причинами зниження вилову є: «старіння» водосховища, а саме, замулення та обміління шляхів міграції риби та нерестовищ, заростання їх водною рослинністю, недофінансування робіт з зариблення, охорони водних біоресурсів, відсутність проведення меліоративних робіт з розчистки нерестовищ та підходів до них.

Промисел в середній та верхній частинах Кременчуцького водосховища в зимовий період 2013 року проводили лише 16 користувачів.

Так, в січні, вилов по водосховищу склав лише 10,371 тонн. В лютому вилов склав 35,331 тонн. В березні після очищення акваторії від льодового покриву промисел проводився більш активно, загальний вилов на кінець березня склав 157,167 тонн, що на 34,6 тонн більше попереднього року.

В червні загальний вилов по водосховищу – 440,074 тонни, що менше минулорічного – на 159,64 тонн.

Протягом 2013 року загальний вилов зріс, і на кінець року склав 3398,14 тонн, що на 646,413 тонн менше минулорічного.

Освоєння ліміту на спецвикористання водних живих ресурсів Кременчуцького водосховища за 2012 – 2013 роки наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Ліміт спецвикористання водних живих ресурсів Кременчуцького водосховища за 2012 – 2013 роки, %

Ресурси	2012 рік	2013 рік
Лящ	80	74
Судак	87	77
Плітка	86	80
Чехоня	69	45
Плоскирка	88	73
Синець	59	76
Сазан	41	18
Білизна	42	-
В’язь	41	-
Сом	58	51
Щука	64	98
Карась	65	37
Тюлька, верховодка	45	-
Інший дрібний частик	9	100
Всього:	81	76

Частка вилучення основних промислових видів риб від загального улову за 2013 рік наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Частка вилучення основних промислових видів риб від загального улову за 2013 рік, %

Плітка	36
Лящ	42
Судак	2
Сом	0,8
Карась	3
Плоскирка	10
Рослиноїдні	1 %

Одним з основних промислових видів риб є судак та щука. Вилов судака лімітується з 1964 р. Протягом всього періоду експлуатації Кременчуцького водосховища обсяги вилову судака були різноплановими. Так, у 1975 р. зафіксовано найвищий вилов судака – 720 тонн. В останні дессять років вилов судака коливався від 37,7 до 140,8 тонн. В 2013 році судака було виловлено 70,866 тонн, що на 18,6 тонни менше попереднього року.

В 2011-2013 рр. щорічний вилов судака складав в середньому 80,0 тонн, що свідчить про відносну стабілізацію його популяції за останній період. Але переважання в уловах останніх років три – п’ятирічок припускає зменшення обсягів вилову судака в наступні роки.

Bилучались промислом переважно особини довжиною 25 – 45 см. Середня довжина промислового судака в 2013 р. склала 34,6 см.

Все це свідчить про те, що, як правило, виловлюється судак, який не досяг статевої зрілості, що в сукупності з погіршенням умов відтворення негативно впливає на стан популяції судака.

Характерною властивістю судака є відсутність співвідношення між розмірами вічка промислових знарядь лову та розмірами виловленої риби. Основну масу вилову складають особини, обвічковані передньою частиною тіла або зачеплені за сіткополотно щелепами та колючими плавцями.

Особливо велика кількість прилову (до 90 %) молоді судака щорічно фіксується в липні-серпні в сітках з вічком 36 – 40 мм. В сітках з вічком 45 – 50 мм щорічна частка прилову молоді складає 50 %.

Щука – один з найцінніших об’єктів промислу на Кременчуцькому водосховищі і як хижак відіграє активну роль в формуванні іхтіофауни. За своїми біологічними особливостями щука живе в місцях, де наявна добре розвинута жорстка водна рослинність.

Рівень природного відтворення щуки значною мірою залежить від спрацювання рівня води, оскільки оптимальна для нересту щуки температура води настає, як правило, при максимальному спрацюванні рівня водосховища. Внаслідок низького рівня водосховища в березні основні нерестовища щуки своєчасно не заповнюються водою, тому строки нересту щуки в останні роки зміщуються на два тижні. Значні коливання рівня водосховища в осінній період обумовлюють загибель молоді у відмежованих ділянках водосховища та погіршення кормових умов, першочергово – для дорослих особин, тому внаслідок сукупності негативних факторів впливу на життєдіяльність щуки, особливо молоді, популяція щуки у Кременчуцькому водосховищі залишається відносно малочисельною. Кількість ділянок з розвиненою популяцією щуки щорічно зменшується. На Кременчуцькому водосховищі розвинена популяція щуки збереглася лише в верхній його частині, і у 2013 році на даній акваторії впроваджено обмеження на промисловий вилов.

Про якість плідників щуки за останні десять років іхтіологічних спостережень свідчать показники ,що наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Якість плідників щуки з 2004 по 2013 роки

роки	всього самок щуки, екз.	в тому числі			наявність виразок, екз.,%
		недорозвинені екз.,%	резорбція ікри,екз.,%	Друга стадія, екз.,%
2004	139	5 / 3,6	-	-	16 самок 20 самців
2005	105	8 / 7,6	3 / 2,9	-	11 самок 16 самців
2006	36	-	-	-	1 самка 4 самці
2007	51	8 / 15,7	-	-	1 самка 5 самців
2008	80	5 / 6,3	-	-	5 самок 9 самців
2009	117	2 / 1,7	-	2 / 1,7	1 самка 5 самців
2010	118	-	-	4 / 3,4	2 самки 1 самець
2011	210	2 / 1,0	-	-	4 самки 5 самців
2012	-	-	-	-	-
2013	-	-	-	-	-

Загальний вилов щуки склав 15,690 тонн (0,4 % загального вилову по водосховищу), що на 7,64 тонн більше попереднього року.

Характерною особливістю промислу у 2013 році є зростання обсягів її вилучення в період проходження переднерестових мігрувань. У 2013 році в січні-березні було виловлено – 8,4 тонн. Середній розмір щуки в промислових уловах становить – 52,9 см.

Отже, рівень вилучення промислових риб за останні роки помітно зменшився. Це пов’язано зі старінням водосховища, що несе з собою такі наслідки як «цвітіння» води, замулення та обміління шляхів міграції риби та нерестовищ, заростання їх водною рослинністю, недофінансування робіт з зариблення, охорони водних біоресурсів, відсутність проведення меліоративних робіт з розчистки нерестовищ та підходів до них.