К.е.н. Глущенко Л.Д.
Вінницький національний
технічний університет, Україна
Методи оцінки
ефективності інвестиційних проектів
Проблема оцінки
ефективності інвестиційних проектів
завжди була і залишається однією з найбільш важливих економічних проблем. Інвестиційний проект, ефективний для одного підприємства,
може виявитися неефективним для іншого в силу об'єктивних і суб'єктивних
причин. Оскільки на кожному конкретному підприємстві існують свої фактори, що
впливають на ефективність інвестиційних проектів, то універсальної системи
оцінки проектів немає. Видано велику кількість наукових праць, присвячених цій
проблемі, розроблено безліч різноманітних варіантів методичних
рекомендацій, але оцінка ефективності інвестиційних
проектів залишається найбільш відповідальним етапом у процесі прийняття
інноваційних рішень.
В даний час у
вітчизняній і зарубіжній практиці застосовуються різні методи оцінки
ефективності інвестиційних проектів. Всі методи поділяються на дві групи,
засновані на дисконтованих та облікових оцінках. Вибір методу визначається
термінами здійснення проекту, розміром інвестицій, наявністю альтернативних
проектів та іншими факторами.
У зарубіжній
практиці (методика UNIDO) найбільш часто для оцінки ефективності проектів
застосовують методи оцінки ефективності проекту, засновані на дисконтованих
оцінках, оскільки вони значно більш точні, враховують різні види інфляції,
зміни процентної ставки, норми прибутковості, тощо. До таких методів відносяться:
метод індексу рентабельності, метод чистої приведеної вартості або чистого дисконтного
доходу, метод внутрішньої норми прибутковості, метод поточної окупності [2].
Метод індексу рентабельності
(прибутковості) (IIR)
орієнтований на аналіз відношення суми приведених ефектів до величини наведених
капітальних вкладень, показує величину одержуваного доходу на кожну грн.
інвестицій:
, (1)
де, IR – індекс рентабельності; Кt, –
капітальні вкладення на t – му році, грн.; Rt, – результати (дохід) на t–му
році, грн.; St–витрати, здійснювані в t – му році, грн.
Якщо індекс
прибутковості позитивний, то проект рентабельний, якщо він менше одиниці, то
проект не ефективний.
Чиста приведена вартість (NPV)
являє собою величину, рівну різниці результатів і витрат за розрахунковий
період, приведених до одного, зазвичай початковому, році, тобто з урахуванням
дисконтування результатів і витрат.
При цьому величина дисконту може бути
постійною або змінної. NPV обчислюється за формулою:
, (2)
де, NPV – чиста
поточна вартість проекту; Rt – результати (дохід) на t–му році, грн.; St –
витрати на t–му році, грн.
Ефективність проекту
розглядається при даній нормі дисконту Е на підставі значень NPV: чим воно
більше, тим ефективніше проект. При NPV менше одиниці проект не є ефективним.
Метод внутрішньої норми прибутковості (ВНД або IRR) виявляє ту норму дисконту Е, при якій величина приведених ефектів дорівнює
величині наведених капіталовкладень. Значення внутрішньої норми прибутковості
(IRR) найкраще визначати за графіком залежності чистої поточної вартості (NPV)
від величини норми дисконту (Е). Для цього достатньо розрахувати два значення
NPV при двох будь–яких значеннях Е і побудувати такий графік. Необхідне
значення IRR вийде в точці перетину графіка з віссю абсцис, тобто IRR = E при
NPV = 0. Проект ефективний, якщо ВНД (IRR) дорівнює або більше необхідної
інвестором норми доходу на капітал.
Метод окупності (PP) капіталовкладень є вельми поширеним на практиці. Але його істотний недолік – ігнорування
майбутньої вартості грошей з урахуванням доходу майбутнього періоду і внаслідок
цього незастосовність дисконтування. В умовах інфляції, різких коливань ставки
відсотка і низької норми внутрішніх накопичень підприємств, в реальній українській
економіці цей метод є недостатньо
точним.
У вітчизняній
практиці для оцінки інвестиційних проектів оцінюють такі види ефективності:
ефективність проекту в цілому та ефективність участі в проекті [1, с.25]. Ефективність
проекту в цілому оцінюється з метою визначення потенційної привабливості
проекту для можливих учасників та пошуків джерел фінансування та включає в
себе: 1) соціально-економічну ефективність проекту; 2) комерційну ефективність
проекту. Ефективність участі у проекті визначається з метою перевірки
реалізованості інвестиційного проекту і зацікавленості в ньому всіх його
учасників. В якості основних показників, які використовуються для розрахунків
ефективності проектів, рекомендуються: чистий дохід; чистий дисконтний дохід;
внутрішня норма прибутковості; вартість проекту; індекси прибутковості витрат та інвестицій; термін окупності [3,
с. 12]. Оцінка комерційної ефективності проекту в цілому проводиться на підставі перелічених показників ефективності.
Крім того, слід враховувати витрати і результати, що не піддаються вартісній
оцінці: соціальні, політичні, екологічні та інші.
Необхідно зазначити,
що жоден з розглянутих методів не є достатнім для прийняття інвестиційного
проекту. Таким чином, кожен з методів аналізу інвестиційних проектів дає
можливість розглянути лише якусь певну з характеристик розрахункового періоду
та з'ясовувати певні важливі моменти.
Список літератури:
1.
Арчибальд Р. Управление высокотехнологичными программами и проектами /
Рассел Д. Арчибальд ; Пер. с англ. Мамонтова Е. В. ; Под ред. Баженова А. Д.,
Арефьева А. О. – 3–е изд.,– М. : Компания АйТи ; ДМК Пресс, 2010. – 464 с., ил.
2. Методические
рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов от 21 июня 1999 г. N ВК 477) [Електронний ресурс]:
Режим доступу: ttp://www.niec.ru/Met/02redMR.pdf
3. Шахрай
С.М. Системная оценка эффективности инвестиционных (инновационных) проектов/
Шахрай С. М. Виленский П.Л., Коссов В.В.,
Лившиц В.Н., Смоляк С.А., Шахназаров А.Г. – M.: НИИ СП, 2010.– 101c.