Секція «Економіка промисловості»

Пономаренко А.Д., магістрант

Одеська національна академія харчових технологій

УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ

В системі заходів, які направлені|спрямованих| на підвищення ефективності діяльності підприємства важливе|поважне| місце займає|позичають| питання підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства. Проблема підвищення ефективності використання наявних оборотних активів стала ще актуальнішою в умовах нестабільної ситуації в Україні у 2014 році, фактичною відсутністю кредитування реального сектора економіки більшістю банків, істотним зростанням вимог до потенційних позичальників. Саме зараз спостерігається ситуація, коли ті підприємства, які активно розвивали свою виробничу діяльність на протязі останніх років, активно брали кредитні кошти на свій розвиток, вимушені у 2014 році погашати отримані кредити, купувати сировину для виробництва по підвищеним цінам, що потребує додаткових оборотних коштів. В цих умовах вкрай актуальною проблемою виступає саме організація належним чином управління оборотними коштами підприємства.

Оборотні кошти — це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

Встановлено, що наявні та сформовані оборотні активи з одного боку забезпечують постійність, ефективність та безперервність діяльності підприємства, забезпечують його економічну безпеку, з іншого – оборотні активи потребують великих капіталовкладень, у деяких галузях харчової промисловості – до 70% від усіх активів підприємств. Тому від організації ефективного управління оборотними активами залежить чистий прибуток підприємства, його фінансовий стан, ліквідність та конкурентоспроможність на ринку та в цілому ефективність роботи підприємства.

Проблеми організації ефективного управління оборотними активами вивчалися вітчизняними та зарубіжними вченими-економістами. Серед них Биковський В. В., Бланк І. А., Бондаренко О. С., Василик А. Д., Володькіна М. В., Ізмайлова К. В., Ковальов В. В., Коллас Б., Коптева О. П., Коробов М. Я., Крейніна М. Н. , Лігоненко Л. А., Манесс Т., Носов П.Л., Поддєрьогін А. М., Сікора І., Чебанова Н.В., Чухно І. С. та ін.

Організація ефективного управління оборотними активами повинна включати наступні етапи:

1. Аналіз складу, структури і динаміки оборотних коштів, показників оборотності підприємства у попередніх періодах. Для харчової промисловості доцільно здійснювати аналіз за 2-3 роки.

2. Аналіз ефективності використання сировини і матеріалів. Цей аналіз є актуальним для харчової промисловості у зв’язку із значною часткою останніх у структурі витрат на виробництво.

Результатом 1-го та 2-го етапів повинно бути виявлення «проблемних ділянок» у діяльності підприємства [1].

3. Розробка політики формування оборотних коштів підприємства.

З наукової точки зору виділяються три принципові підходи щодо політики формування оборотних коштів підприємства – консервативний, помірний і агресивний.

Консервативний підхід передбачає повне забезпечення поточної потреби в усіх видах оборотних активів, що забезпечують нормальний хід операційної діяльності; створює високі розміри їх резервів на випадок непередбачених складнощів у забезпеченні підприємства сировиною та матеріалами, погіршення внутрішніх умов виробництва продукції, затримки оплати дебіторської заборгованості, активізації попиту покупців тощо. Такий підхід гарантує мінімізацію операційних і фінансових ризиків, але негативно впливає на ефективність використання оборотних активів - їх оборотність і рівень рентабельності.

Помірний підхід спрямований на забезпечення повного задоволення поточної потреби в усіх видах оборотних активів і створення нормальних страхових їх розмірів на випадок збоїв у ході операційної діяльності підприємства. При такому підході забезпечується оптимальне співвідношення між рівнем ризику та рівнем ефективності використання фінансових ресурсів.

Агресивний підхід полягає в мінімізації усіх форм страхових резервів за окремими видами оборотних активів. При відсутності збоїв у ході операційної діяльності він забезпечує найбільш високий рівень ефективності їх використання. Проте будь-які збої в ході операційної діяльності призводять до суттєвих фінансових втрат через скорочення обсягу виробництва та реалізації продукції.

4. Визначення раціональної структури оборотних коштів. Розробка конкретних заходів щодо оптимізації обсягу оборотних коштів.

5. Визначення раціонального розміру дебіторської заборгованості. Для більшості харчових підприємств цей етап є особливо актуальним у зв’язку із тим, що ситуація на кінцевому ринку збуту змінилась у бік того, що реалізація переважної частки продукції здійснюється через торгові мережі (Таврія В, Сільпо, Віртус та ін.). А торгові мережі особливо активно користуються відстрочкою платежу, у більшості випадків вони зловживають своїм становищем на ринку й затримують оплату за продукцію.

За експертними оцінками, в Україні п'ять найбільших торгових|торгівельних| мереж|сітей| на ринку роздрібної торгівлі продовольчими товарами мають частку|долю| близько 20 %. Але|та| така оцінка в загальнодержавному масштабі є|з'являється| недостатньо коректною. Торгові|торгівельні| мережі|сіті| стали основним каналом збуту продукції в Україні. В умовах жорсткої конкуренції виробники і постачальники не можуть ігнорувати такий канал реалізації. Залежність від торгових|торгівельних| мереж|сітей| дозволяє останнім диктувати свої умови і встановлювати правила реалізації продукції. Це приводить|призводить| до дискримінації постачальників продовольства, нав'язування постачальникам невигідних умов договорів, додаткових платних послуг, необґрунтованому зниженню закупівельних цін, завищенню цін на послуги роздрібної торгівлі (наприклад, у формі|у формі| плати за доступ – вхідні бонуси). Крім того, торгові|торгівельні| мережі|сіті| істотно|суттєвий| відстрочують виплату грошей постачальникам за проданий товар – від 10 до 90 днів, що, по суті, є безпроцентним комерційним кредитуванням [2].

6. Аналіз джерел фінансування оборотних коштів та оптимізація їх структури.

Одним із першочергових заходів, які доцільно впровадити у діяльність харчових підприємств, особливо тих, які працюють із торговими мережами, є впровадження цінової політики спонтанного фінансування, суть якої - призначення знижок покупцям за скорочення строків розрахунку (при оплаті товару до закінчення певного строку покупець одержує знижку із ціни, після цього строку – укладаючись у договірний строк платежу – він платить повну суму) [3].

Багато фінансистів-практиків, а також автори публікацій в області управління фінансами дотримуються наступних|таких| поглядів:

- в умовах конкуренції має більший сенс прискорювати оборотність оборотних коштів, чим упиратися на максимізації норми прибутку на кожну одиницю продукції, яка реалізовується;
 - в умовах інфляції і зростання|зросту| цін на сировину, матеріали оборот важливіше|поважний| прибутку.
Етап ціноутворення з погляду управління фінансами важливий |поважний|насамперед|передусім|, для управління оборотними коштами, а також кредиторською і дебіторською заборгованістю. В економічній літературі такий етап ціноутворення називають ціновою політикою спонтанного фінансування.
Раціональне управління оборотними активами підприємства полягає в наступному|слідуючому|: всіма силами і засобами|коштами| скорочувати періоди оборотності запасів і дебіторської заборгованості і збільшувати середній термін оплати кредиторської заборгованості з метою зниження поточних фінансових потреб, аж до досягнення негативної|заперечної| величини. З погляду фінансів однією з можливостей|спроможностей| досягнення перерахованих завдань|задач| по скороченню поточних фінансових потреб виступають|вирушають| знижки покупцям за скорочення термінів розрахунку, так зване спонтанне фінансування. При правильній організації прибуток на отримані|одержувати| раніше кошти буде більше, ніж розмір наданої знижки.
Оцінку такої цінової політики можна отримати на основі табл.1. Для її побудови на підставі звітності підприємства потрібна наступна інформація:
1. Середньорічний розмір дебіторської заборгованості у звітному році, тис. грн.
2. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.
3. Кількість клієнтів, які побажають отримати знижку, %.

Таблиця 1

Додаткові вигоди та витрати від впровадження цінової політики спонтанного фінансування підприємства

Найменування показника	до впровадження заходу	після впровадження заходу
Період погашення дебіторської заборгованості, днів
Кількість оборотів дебіторської заборгованості за рік
Середній розмір дебіторської заборгованості, тис. грн.
Зменшення розміру дебіторської заборгованості, тис. грн.	х
Додатковий прибуток, тис. грн.	х
Знижка (додаткові витрати), тис. грн.	х
Дохід від впровадження заходу, тис. грн.	х

Формули розрахунку обчислення показників наступні.

Середній розмір дебіторської заборгованості до впровадження заходу, тис. грн. = (розмір дебіторської заборгованості до впровадження заходу на початок звітного року + розмір дебіторської заборгованості до впровадження заходу на кінець звітного року)/2

Середній розмір дебіторської заборгованості після впровадження заходу, тис. грн. = Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн / Кількість оборотів дебіторської заборгованості за рік після впровадження заходу

Зменшення розміру дебіторської заборгованості = Середній розмір дебіторської заборгованості після впровадження заходу - Середній розмір дебіторської заборгованості до впровадження заходу

Додатковий прибуток, тис. грн. = Зменшення розміру дебіторської заборгованості * Ставка за кредитом, %.

Знижка (додаткові витрати), тис. грн. = Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн *Кількість клієнтів, які побажають отримати знижку, % * Розмір знижки у %

Дохід від впровадження заходу, тис. грн. = Додатковий прибуток, тис. грн. - Знижка (додаткові витрати), тис. грн.

Ціна відмови від знижки складе: (відсоток|процент| знижки / (100% - відсоток|процент| знижки) x 100) x (360 днів / максимальна тривалість відстрочення|відстрочки| платежу).

Оскільки фінансове положення|становище| підприємств знаходиться|перебуває| в прямій залежності від стану|достатку| оборотних коштів і припускає|передбачає| порівняння витрат|затрат| з|із| результатами| господарської діяльності і відшкодуванням витрат власними засобами|коштами|, підприємства зацікавлені в раціональній організації використання оборотних коштів — організації їх руху із|із| мінімально потрібною сумою| для отримання|здобуття| найбільшого економічного ефекту. Результати табл. 1покажуть ефективність заходу, суть якого - |впровпровадження цінової політики спонтанного фінансування підприємства, а саме призначення знижок покупцям за скорочення строків розрахунку (при оплаті товару до закінчення певного строку покупець одержує знижку із ціни, після цього строку – укладаючись у договірний строк платежу – він платить повну суму)

Література

1. Іваненко О.В. Моделі та методи управління запасами на підприємстві в умовах невизначеності / А.О. Фоменко, О.В. Іваненко // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. - 2011. - №4(16). - С.108-111.

2. Ковалев В.В. Введение в финансовий менеджмент / В.В. Ковалев. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 768 с.

3. Новікова Н. М. Заходи стимулювання погашення дебіторської заборгованості підприємства / Н. М. Новікова // Вісник Хмельницького національного університету. — Серія: Економічні науки. — Т. 2. — 2006. —№ 6 — С. 78—82.