Економічні науки / 3. Финансовые отношения.

К. е. н. Ковалевич Д. А.

Чернівецький торговельно – економічний інститут КНТЕУ, Україна

ПРО ДЕЯКІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

Важливою складовою соціальної політики держави є соціальний захист та соціальне забезпечення населення закріплене у Конституції України, якою встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, за старістю та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Соціальне забезпечення (соціальний захист) - це система суспільно - економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, старість, втрата годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві тощо).

Система соціального захисту та соціального забезпечення представляє собою соціально - економічну організаційну структуру зі складними взаємними зв’язками і залежностями її елементів.

Система соціального захисту включає такі форми:

- соціальне страхування за рахунок обов’язкових страхових і добровільних внесків;

- державне забезпечення та надання пільг окремим категоріям громадян ( в тому числі, соціальна допомога);

- надання соціальних послуг та соціальне обслуговування певних категорій громадян [3].

В різних країнах , а також в нормативно-правових актах, як міжнародного, так і національних законодавств, системи соціального захисту (чи соціального забезпечення) відображають не тільки різні організаційно-фінансово-правових заходів, а й передбачають різні розміри соціальних виплат та умови їх надання.

Обсяг коштів, які спрямовуються на соціальний захист населення, залежить від фінансового забезпечення , яке визначається обсягом валового внутрішнього продукту (ВВП) та науково-обгрунтованим оптимальним обсягом фонду споживання.

У видатках бюджету, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення займають значне місце. У період загострення кризових явищ у соціально - економічній сфері не встановлено стабільних структурних економічних пропорцій і сфера фінансування соціальних видатків є найбільш нерегульованою.

Важливим чинником, є той факт, що Україна пов’язує свій розвиток з входженням в європейські структури. Це зобов’язує дотримуватися відповідних європейських стандартів у найважливіших галузях, в тому числі і в сфері соціального захисту. Сучасний депресивний стан економіки унеможливлює підтримання належних соціальних стандартів для більшості населення. Проблеми соціального захисту актуальні для всіх країн світу . Адже в кожній країні існують групи людей з особливими потребами, а саме: люди похилого віку, інваліди, багатодітні сім’ї, безробітні, яким необхідна соціальна підтримка.

Основною метою соціального захисту є подолання бідності та забезпечення гідного рівня життя населення. Дієвим інструментом державної підтримки нужденного населення в Україні є адресна допомога. Тому першочерговими завданнями є забезпечення чіткої адресності допомоги, з одного боку, та максимального охоплення всіх осіб, які її потребують, - з іншого.

Україна знаходиться у стані гострої соціально - політичної кризи, тому не вирішена низка соціальних питань. Держава повинна вжити заходи, щодо вирішення питань економічного стану та гарантій соціального захисту громадян, але внаслідок економічних обставин забезпечити виконання програм соціально - орієнтованого напряму практично неможливо.

Важливим напрямком є подальша децентралізація системи надання соціальних послуг, територіальне наближення надання послуг до місця проживання їх отримувачів, посилення відповідальності органів місцевого самоврядування за якість та фінансове забезпечення.

Пріоритетним завданнями у сфері соціального захисту та соціального забезпечення є

- підвищення рівня соціальних стандартів і забезпечення соціальних гарантій, з урахуванням умов обмеженості бюджетних ресурсів;

- зменшення рівня безробіття;

- виконання міжнародних угод, зокрема Європейської соціальної хартії.

Сучасна ситуація у світі та в Україні потребує негайних ефективних дій, спрямованих на забезпечення виходу економіки з кризи . Важливим питанням є покращення системи соціального захисту населення, яке має базуватися на фінансування конкретних заходів, передбачених відповідними державними програмами, які в свою чергу, мають сприяти розвитку економіки та підвищенню рівня життя населення.

Література

1.Борецька Н.П.Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми. [Текст] / Н.П. Борецька - Донецьк: Янтар, 2001.-352 с.

3.Внукова Н.М. Соціальне страхування: [Текст] /Внукова Н.М., Кузьминчук Н.В. Навчальний посібник.-К.: Кондор,2006.-352