К.е.н., професор Квасній Л.Г.,

ст. викладач Бараняк М.І.

Прикарпатський інститут імені Михайла Грушевського

РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

В УКРАЇНІ

Вступ. У вітчизняній літературі дослідженню обліку і аудиту приділяється значна увага таких вчених як: Дороша Н. І., Кравченка В. І., Опаріна В. М., С.Ф.Голова, А.М.Герасимовича, Редька О. Ю., Рубана Н. І. В.О.Шевчука, В.Г.Швець та інші.

Основною метою статті є виокремлення проблем розвитку обліку та аудиту як виду незалежного фінансового контролю в Україні та пошук резервів підвищення їх ефективності.

Постановка завдання. Нинішній стан економіки України, що характеризується зупиненням діяльності багатьох підприємств на фоні економічної та фінансової кризи зумовлює необхідність пошуку нових підходів до прийняття зважених управлінських рішень, до радикальних змін в плануванні, обліку та контролю виробничо-господарської діяльності. У зв’язку з цим на облік і аудит покладено нові завдання і висунуто нові вимоги.

Виклад матеріалу.У статті 4 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит визначено як перевірку обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідальність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Аудит здійснюється незалежними особами, аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитись з ініціативи суб’єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом [2].

Основні недоліків в обліку та аудиті пов’язані з несформованими стандартами його функціонування, і запозиченням їх в інших країнах.

Якщо розглядати розвиток аудиту в Україні, то слід зазначити, що він не набув значного розквіту, оскільки існують певні проблематичні питання щодо його функціонування. Існує ряд причин, які стримують процес ефективного розвитку аудиту в Україні, а саме:

·  незначний період функціонування ринкових механізмів регулювання та відповідних механізмів державного фінансового контролю в Україні;

·  наявність великої кількості фінансових порушень, нецільового та неефективного використання державних ресурсів;

·  обмеження на законодавчому рівні ефективності результатів аудиту;

· відсутність методичних рекомендацій з питань комп'ютеризації обліку і аудиту;

· відсутність типових форм документів з аудиту;

·  проблема сучасного аудитора та довіри до нього;

·  проблема формування ціни на аудиторські послуги;

· неврегульовані питання фінансування робіт зі створення адекватної системи обліку і аудиту в Україні та їх страхування;

·  недостатня кількість методичних розробок з аудиторського контролю.

Суттєвими проблемами сучасного професійного обліку та аудиту є розробка і впровадження економічного механізму їх регулювання, що включає в себе великі штрафні санкції за неякісні аудиторські перевірки, страхування аудиторської відповідальності, розвиток цивілізованої конкуренції на ринку аудиторських послуг [3].

Дослідивши основні проблеми розвитку обліку та аудиту в Україні, пропонуємо наступні шляхи їх вирішення:

·  страхування відповідальності страхових компаній за неякісно виконаний аудиторський контроль;

· розробка механізму практичного застосування МСА в Україні із створенням до них коментарів;

· внесення змін і доповнень до Закону України «Про аудиторську діяльність» з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України;

· встановлення єдиних цін щодо надання послуг аудиторськими компаніями, що змусить їх звернути увагу на якісне надання послуг, від чого буде залежати попит на їхні послуги;

·  розроблення єдиних стандартів функціонування аудиторської діяльності в Україні, в яких безпосередньо слід визначити що належить до сфери аудиторської діяльності, оскільки як було вище зазначено, українські аудиторські фірми займаються і консалтинговими послугами, тобто поєднують декілька видів діяльності;

· поглиблення співпраці професійних аудиторських організацій України з міжнародними професійними організаціями бухгалтерів і аудиторів.

Висновок. Отже, облік і аудит в Україні має ряд недоліків, а точніше несформованих умов функціонування, оскільки не існує українських стандартів щодо його функціонування, а запозичення зарубіжного досвіду не є достатньо ефективним, оскільки не враховано відмінності економіки України з іноземними країнами.

Література

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3125-12.

2. Янчева Л. М. Аудит. Навч. посіб. / Л. М. Янчева, З. О. Макеєва, Л. О. Баранова, I. В. Янчева, А. I. Кашперська [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // lection.com.ua/audit/adt/prichini-viniknennya-i-rozvitku-auditorskoyi -diyalnosti.

3. Максименко Н. Г. Проблеми розвитку аудиторської діяльності в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http: // www.nbuv.gov.ua/portal/
chem_biol/avpch/En/2009_49/ Macsimenko%20N.G..pdf