Медицина/1. Акушерство и гинекология.

Ясніковська С.М.

Буковинський державний медичний університет, Україна

ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК У ВАГІТНИХ З АНЕМІЄЮ РІЗНОГО СТУПЕНЮ ВАЖКОСТІ В ДИНАМІЦІ ГЕСТАЦІЇ

Актуальність. Відомо, що при фізіологічному перебігу вагітності розвивається ціла низка адаптаційно-пристосувальних процесів з боку водно-сольового обміну - гіперволемія, накопичення позаклітинної рідини, зміна вмісту в крові електролітів та інших осмотично активних речовин, в яких нирки беруть безпосередню участь [39,40,57].З іншого боку, поява матково-плацентарного кровообігу, зростання регіональної гемодинаміки під час вагітності можуть відбитися на функції нирок, тим більше, якщо гестаційний період супроводжується анемією, а нирки, в свою чергу, мають безпосереднє відношення до регуляції еритропоезу [95].

Метою роботи було вивчення особливостей функції нирок при гестаційних анеміях.

Матеріал та методи дослідження. Дослідження стану нирок проведені у 138 жінок з анемією і 44 практично здорових вагітних з оцінкою екскреторної, іонорегулюючої, кислотовидільної та ендокринної функції. Дослідження функціонального стану нирок виконані нами за умов нічного дванадцятигодинного спонтанного діурезу, що запобігає додатковому водному навантаженню на організм вагітної жінки, але, водночас, дає змогу визначити діяльність судинно-клубочкового та канальцевого відділів нефрону.

Результати дослідження та їх обговорення. При гестаційній анемії в ІІ триместрі вагітності екскреторна функція не порушувалась, окрім зростання вмісту креатиніну в плазмі крові у вагітних з середньо-тяжким перебігом ЗДА відповідно до 89,23±9,63 мкмоль/мл і 75,45±5,08 мкмоль/мл (в контролі – 67,70±6,80 мкмоль/мл, р<0,05), яке при анемії ІІ ст. супроводжувалося зниженням швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) до 168,0±21,2 мл/хв проти 260,7±36,3 мл/хв у практично здорових вагітних (р<0,05). При анемії ІІІ ст. достовірних змін цього показника не спостерігалося, що вказувало на початок шунтування кровотоку в нирках за юкстамедулярним шляхом, нефрони якого функціонально неповноцінні. В ІІІ триместрі у всіх вагітних із ЗДА спостерігалось зростання концентрації креатиніну в сечі відповідно в 1,6; 1,4 і 1,5 раза (р<0,05), а при анемії ІІ-ІІІ ст. - і в плазмі крові (в 1,4 та 1,3 раза, р<0,05) на фоні високої ШКФ, що можна пояснити інтенсифікацією анаболічно-катаболічних процесів наприкінці вагітності.

Іонорегулююча функція нирок у вагітних з тяжкою анемією в ІІ триместрі характеризувалася спрямованістю до затримки натрію в організмі: його екскреція знижувалась, а концентрація в плазмі крові в 1,1 раза перевищувала значення контролю (відповідно 140,68±2,31 ммоль/л і 133,25±2,46 ммоль/л, р<0,05). В ІІІ триместрі пригнічення ниркового транспорту натрію було найбільш вираженим при ІІІ ст. ЗДА - концентрація натрію в сечі і його концентраційний індекс зросли в 1,8 раза (р<0,05).

Зміни кислотовидільної функції починалися у ІІ триместрі при анемії ІІІ ст. з помірного пригнічення амоніогенезу (t = 1,934), що цілком компенсувалося за рахунок процесів відновлення титрованих кислот (t = 2,0) і прямого натрій-водневого антипорту, але ці зміни були лише динамічними і не досягали ступеня вірогідності. В ІІІ триместрі у вагітних з анемією зменшувалась екскреція активних іонів водню і змінювалася нормальна динаміка ацидифікації сечі – спостерігалося її залужування: рН в контролі становило 5,74 од, у вагітних з анемією І ст. – 5,83 од, при ЗДА ІІ ст. - 6,24 од і при ІІІ ст. – 6,27 од. Аналогічних даних в доступній нам літературі ми не знайшли.

Для дослідження еритропоетинсинтезуючої функції нирок проведено визначення рівня ЕП в крові вагітних з важкою анемією в ІІІ триместрі гестації, так як саме у них було зареєстровано найбільше зниження УАС (23,71±2,07 од проти 35,57±2,15 од в контролі, р<0,001). У обстежуваних вагітних рівень ЕП мав тенденцію до зниження порівняно з контрольними даними (0,12±0,007 од/мл і 0,13±0,009, р>0,05).

Висновки.

1. В ІІ триместрі при анемії вагітних спостерігається активація ниркових систем регуляції гомеостазу натрію, яка спрямована на затримку його в організмі. Наприкінці вагітності розвивається дезадаптація та виснаження компенсаторних ниркових механізмів регуляції водно-сольового обміну та кислотно-лужного балансу у жінок з анемією ІІ-ІІІ ступеня, про що свідчить підвищення рівня креатиніну в плазмі крові відповідно в 1,4 і 1,3 раза, пригнічення канальцевого транспорту натрію, зменшення інтенсивності натрій-водневого антипорту.

2. Зміни функціонального стану нирок у вагітних з анемією прогресують із збільшенням строку гестації, що, в поєднанні з порушеннями в системі регуляції агрегантного стану крові, створює умови для тромботичних ускладнень та підвищує ступінь анемізації вагітних за рахунок можливого приєднання до залізодефіциту гіпопластичного компоненту.

Література

1. Наточин Ю.В. Основы физиологии почки. - Л.:Медицина,1982. -207 с.

2. Некоторые показатели функции почек в течение нормальной беременности и в раннем послеродовом периоде /Кучинска-Сицинска Я., Войцицка-Ягодзинска Я., Сикирски Б.П. и др.//Акушерство и гинекол.-1989.-№ 5.-С.61-62.

3. Особенности функции почек у беременных по данным углубленного биохимического исследования мочи / Р.М.Муратова, Э.А.Юрьева, З.В.Малышева, Н.В.Зыряева //Акушерство и гинекология.-1990.-№ 9.- С. 24-28.