Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Україна

Гігієнічна оцінка особливостей житлово-побутових
умов життя сучасних школярів на прикладі м. Вінниці

Обов’язковим компонентом здійснення наукових досліджень у галузі гігієни дітей і підлітків слід вважати визначення та детальне вивчення особливостей житлово-побутових умов життя сучасних учнів [1]. В цілому ряді наукових досліджень, проведених протягом останнього десятиліття [2, 3], визначено, що незадовільний стан звичних умов перебування є одним із головних чинників ризику формування негативних зрушень з боку функціональних можливостей організму дітей і підлітків, розвитку явищ шкільної дезадаптації, проявів погіршення стану здоров’я та дисгармонізації фізичного розвитку [4, 5].

В ході досліджень, котрі були проведені серед 180 учнів (90 дівчаток і 90 хлопчиків) шкільного віку, які перебували в умовах сучасних загальноосвітніх навчальних закладів та були розподілені на 3 вікові групи: 60 школярів у віці 12 років (30 дівчаток і 30 хлопчиків), 60 школярів у віці 14 років (30 дівчаток і 30 хлопчиків) та 60 школярів у віці 17 років (30 дівчат і 30 юнаків), встановлено, що переважна більшість досліджуваних осіб проживали в окремих квартирах. Питома вага таких школярів серед 12-річних хлопчиків становила 63,3 %, серед 12-річних дівчаток –80,0 %, серед 14-річних хлопчиків – 76,7 %, серед 14-річних дівчаток – 70,0 %, серед 17-річних юнаків – 80,0 %, серед 17 річних дівчат –76,7 % (рис. 1).

Мали окрему кімнату у структурі домашніх помешкань (квартира, індивідуальний будинок тощо) відповідно 60,0 % хлопчиків у віці 12 років, 50,0 % хлопчиків у віці 14 років та 63,3% юнаків у віці 17 років, 66,7 % дівчаток у віці 12 років, 65,3 % дівчаток у віці 14 років та 63,3 % дівчат у віці 17 років.

Рис. 1. Особливості житлово-побутових умов учнів (%)

Вельми важливим елементом житлово-побутових умов перебування є кількість житлової площі, яка припадає на 1 особу. В ході наших досліджень, виявлено, що більшість 12-річних хлопчиків (60,0 %) проживали в умовах, коли площа приміщень, яка припадає на 1 людину, коливається у межах від 5 до 10м², більшість 14-річних хлопчиків (40,0 %) проживали в умовах, коли на 1 людину припадає від 5 до 10 м², зрештою, більшість 17-річних юнаків (43,3 %) проживали в умовах, коли на 1 людину також припадає відповідно від 5 до 10 м².

Дещо інші результати реєструвались серед досліджуваних дівчаток. Так, більшість 12-річних дівчаток (46,6 %) проживали в умовах, коли на 1 людину припадає від 5 до 10 м², більшість 14-річних дівчаток (33,3 %) – в умовах, коли площа приміщень, що припадає на 1 людину, коливається у межах від 15 до 20 м², хоч і в цьому випадку питома вага осіб, які перебували в умовах, коли на 1 людину припадає від 10 до 15 м², також була достатньо значною, складаючи 30,0 %. Натомість більшість 17-річних дівчат (36,6 %) проживали в умовах, коли площа приміщень, що припадає на 1 людину, коливається у межах від 10 до15 м²(рис. 2).

Рис. 2. Кількість житлової площі, що припадає
на одну людину (%)

Одним із провідних здоров’язберігаючих чинників, на думку цілого ряду дослідників [5], слід вважати особливості мікрокліматичних умов перебування людини. Під час проведення наукових досліджень було встановлено, що найвагоміша частка досліджуваних осіб визначали мікроклімат як переважно комфортний та комфортний. Саме таким чином характеризували його відповідно 66,6 % і 3,3 % хлопчиків у віці 12 років, 90,0 % і 0,8 % хлопчиків у віці 14 років, а також 63,3 % і 30,0 % юнаків у віці 17 років, 86,6 % і 6,6 % дівчаток у віці 12 років,73,3 % і 16,6 % дівчаток у віці 14 років, а також 56,6 % і 23,3 % дівчат у віці 17 років.

Як переважно дискомфортний та дискомфортний характеризували мікроклімат у своїх помешканнях тільки 10,0 % і 20,0 % 12-річних хлопчиків, 6,6 % і 3,3 % 14-річних хлопчиків, 6,6 % і 0,1 % 17-річних юнаків та відповідно 6,6 % і 0,6 % 12-річних дівчаток, 10,0 % і 0,9 % 14-річних дівчаток, 16,6 % і 3,3 % 17-річних дівчат (рис. 3).

Рис. 3. Узагальнена характеристика мікрокліматичних умов

перебування учнів (%)

Проживання в районі із забрудненим атмосферним повітрям було властиве для 23,0 % хлопчиків у віці 12 років, 16,6 % хлопчиків у віці 14 років та 3,3 % юнаків у віці 17 років, 7,0 % дівчаток у віці 12 років, 13,3 % дівчаток у віці 14 років та 10,0 % дівчат у віці 17 років (рис. 4).

Рис. 4. Проживання учнів в районі із забрудненим

атмосферним повітрям (%)

Зрештою, необхідно було відзначити, що, здійснюючи узагальнену суб’єктивно-значущу оцінку власних житлово-побутових умов перебування, переважна частка досліджуваних учнів визначала їх як відмінні та добрі. Саме такі, на думку опитаних, умови перебування були властиві для 23,0 % і 43,0 % 12-річних хлопчиків, 50,0 % і 40 % для 12-річних дівчаток, 23,0 % і 50,0 % для 14-річних хлопчиків, 50,0 % і 23 % для 14-річних дівчаток, для 6,7 % і 53,3 % 17-річних юнаків та 16,7 % і 43,3 % 17-річних дівчат (рис. 5).

Рис. 5. Суб’єктивно-значуща оцінка учнями власних

житлово-побутових умов (%)

Таким чином, дані, одержані в ході вивчення особливостей житлово-побутових умов життя дівчат і юнаків, що перебувають у віці 12, 14 та 17 років, і навчаються в умовах сучасної школи, відмітною рисою якої є суттєве зростання рівня навчальних та, передусім, інформаційних навантажень, засвідчували той факт, що виражених порушень існуючих гігієнічних вимог з боку провідних показників повсякденного перебування учнів, в родинних умовах, виявлено не було. Однак, не можна не відмітити той факт, що має місце тенденція до погіршання взаємовідносин у родині, що реєструвались, адже порушення звичайного перебігу процесів спілкування з батьками та рідними і, як наслідок, виникнення конфліктних ситуацій, є вагомим стресовим фактором, який впливає на формування здоров’я дітей і підлітків.

Література:

1. Сергета І. В. Організація вільного часу та здоров’я школярів / І. В. Сергета, В. Г. Бардов. – Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 1997. – 292 с.

2. Стунеева Г. И. Здоровье и самочувствие детей в период обучения в школе / Г. И. Стунеева, В. А. Кирюшин, A. M. Цурган // Гигиена и санитария. – 2000. –№3. –С. 45–46.

3. Кучма В. Р. Медико-профилактические основы обучения и воспитания детей : руководство / В. Р. Кучма. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005. – 528 с.

4. Влияние некоторых факторов окружающей среды на состояние здоровья детей / [Я.С.Шабдарбаев, З.И.Намазбаев, У.И.Кенасариев, Л.Р.Носачева] // Гигиена и санитария. – 1990. – № 11. – С. 12–13.

5. Гігієнічні проблеми збереження здоров’я дітей в сучасних умовах реформування освіти в Україні / А. М. Сердюк, Н. С. Полька, Г.М. Єременко [та ін.] // Гігієна населених місць : зб. Наук. Пр.. – К., 2004. – Вип. 43. – С. 402-406.