Антоненко І.І.

НТУУ «КПІ», Україна

Використання компетентнісного підходу у  навчанні професійно орієнтованого  іншомовного спілкування студентів ВНЗ

Використання компетентнісного підходу до навчання обумовлює необхідність створення та використання інтегрованого простору знань, який об’єднує знання суміжних наукових дисциплін на основі принципів побудови систем керування знаннями. Цей простір дає можливість забезпечувати інтеграцію, накопичування та підтримку, а також можливість користуватися знаннями освітнього середовища, що дозволяє об'єднати різні джерела інформації з різних дисциплін; забезпечити постійний розвиток системи за рахунок оновлення теоретичних знань і накопичення нового досвіду|досліду|, отриманого|одержувати| викладачами і тими, хто навчається|виучують|, а також надавати |рішати,розв'язати|задачі| інформацію учасникам освітнього процесу відповідно до їх знань.                Компетентнісний підхід до навчання іноземної мови, а особливо до навчання професійно орієнтованого  іншомовного спілкування відображає вимоги не тільки до змісту (що повинен знати, вміти та якими навиками повинен володіти випускник внз), але  й здібності використовувати знання, вміння та навики для вирішення завдань професійної діяльності. Широке розповсюдження отримала трактовка компетентності як здібності використовувати знання, вміння та особові якості для успішної діяльності в певній галузі. |тим не меншеВ публікаціях  вітчизняних та іноземних авторів головна роль компетентнісного підходу в системі вищої освіти направлена на підсилення  практичної орієнтації освіти. Компетентнісний підхід включає загальні|спільних| принципи, визначення цілей|утворення|, відбір змісту|вмісту,утримання||утворення|, організацію процесу і оцінки  результатів,|зміст,рація| розвиток|біля,в| |виучуваздатності|здібності| студентів самостійно вирішувати|рішати,розв'язати| проблеми в професійній сфері і видах діяльності на основі використання соціального досвіду та |досліду||з'являвласного досвіду|дослід|.          Особливої уваги потребує|зміст,рація| організація  процесу навчання іноземної мови, створення |створінумов для формування |біля,в|виучувати|досвіду|досліду| самостійного вирішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| пізнавальних, комунікативних і інших проблем, які складають зміст |вміст,утримання|майбутньої професійної діяльності,|утворення| а оцінка результатів ґрунтується на аналізі рівнів, досягнутих  студентами на певному етапі навчання. Прискорення темпів розвитку суспільства|товариства| примушує вищу школу готувати своїх випускників до змін|перерв,перемін| та  визначати нові вимоги для бакалаврів вищої школи. В сучасних умовах потрібно навчатися  робити|чинити| вибір, ефективно використовувати  знання з іноземної мови та |здібнвести переговори|товаристві|. Ще одна зміна в суспільстві|товаристві|, яка також |суттєвий| впливає на характер|вдачу|  вимог до навчання іноземної мови|утворення|, полягає в розвитку процесів інформатизації, а саме| створення|створіння| умов для необмеженого доступу до інформації і |насліду виграші будуть ті фахівці, які здатні|здібні| оперативно знаходити|находити| необхідну інформацію і використовувати її для вирішення своїх проблем.            На сучасному етапі потрібно докласти зусилля, щоб|аби| досягти нової якості навчання іноземної мови|утворення| |товариства|за рахунок збільшення обсягу|обсягу| знань і навіть за рахунок зміни змісту|вмісту,утримання| знань з окремих предметів. Потрібно змінити|зраджувати| характер|вдачу| зв'язків і відносин між учбовими дисциплінами і важливим|однак||протирі||чеканням|утво|  результатом освітньої діяльності стає формування |джерельних|компетентностей|, а основними в компетентнісній парадигмі майбутнього фахівця є професійна та іншомовна комунікативна компетентності. Науковці В. Болотов і В.Сєріков [2, с.8] висувають  завдання стосовно компетентнісної моделі. По-перше, це розширення в структурі навчальних програм з загальноосвітніх дисциплін міжпредметного компоненту (тобто включення в зміст  навчальної дисципліни матеріалу з інших галузей знання та практики). По-друге, це введення компетентнісних елементів в усі освітні галузі навчального плану, орієнтованого на компетентність, а не на просте відтворення матеріалу.                                                              

Професійна компетентність включає не лише базові знання та вміння, а й ціннісні орієнтації спеціаліста, мотиви його діяльності, здатність до власного самовдосконалення і саморозвитку. Під професійною компетентністю можна розуміти систему знань, вмінь і навичок, професійно значимих якостей особистості, що забезпечують можливість виконання професійних обов'язків певного рівня [1, с. 288].                                                                                      ||Поняття «ключові професійні компетенції» розглядаються як компетенції, загальні для всіх професій і спеціальностей. Фахівці визначають такі групи ключових компетенцій, оволодіння якими виступає основним критерієм якості:                                                                                                                                       компетенції, зв'язані зі здатністю брати участь  у спільному прийнятті рішень;                                                                                                                                    компетенції, які стосуються громадського життя в суспільстві та  в роботі;                                                                комунікативні компетенції визначають володіння усним і письмовим спілкуванням у роботі та громадському житті ,  володіння   іноземними мовами;                                                                                                               інформаційні компетенції пов'язані з виникненням та з володінням новими технологіями; компетенції саморозвитку реалізують здатність і бажання навчатися все життя, що є  основою безупинної підготовки в професійному плані. [3, 4].                                                                                                              При аналізі професійної  діяльності можна виділити його наступні|слідуючі| характеристики: сфера діяльності та |ситуації; можливість|спроможність| вибору способу дії; обґрунтування вибраного способу (емпіричне, теоретичне, аксіологічне|). |товариства||появляються||ціль||джерельних||Цілі|ут професійної  діяльності завжди орієнтовані на тривалу перспективу, на створення|створіння| умов для саморозвитку особи|особистості|. Цілі тих, хто навчається,  орієнтовані |на конкретний результат, що забезпечує успіх. Майбутній фахівець повинен||спроможність||узгоджувати||чекання||виучувати||утворення|||спроможностей||набути||унасл|утворення | навчитися вчитися, тобто навчитися вирішувати|рішати,розв'язати| проблеми у сфері учбової діяльності,  визначати цілі пізнавальної діяльності, вибирати необхідні джерела інформації, знаходити|находити| оптимальні способи досягнути поставленої мети|цілі|, оцінювати отримані результати, організовувати свою діяльність,  працювати з|із| іншими студентами; навчитися пояснювати|тлумачити| явища дійсності, їх суть|сутність,єство|, причини, взаємозв'язки, використовувати наукові знання, вирішувати|рішати,розв'язати| пізнавальні проблеми; навчитися орієнтуватися в ключових|джерельних| проблемах сучасного життя і|рішати,розв'язати|відбивають| |рішати,розв'яза| вирішувати|рішати,розв'язати| проблеми, пов'язані з реалізацією певних соціальних ролей  (споживача, громадянина, організатора); навчитися вирішувати|рішати,розв'язати| проблеми  професійної і іншої діяльності  (комунікативна, пошук і аналіз інформації, ухвалення|прийняття,приймання| рішень, організації спільної діяльності); навчитися вирішувати|рішати,розв'язати| проблеми професійного вибору.        

Головна мета  навчання професійно орієнтованого  іншомовного спілкування   |утворення|включає постановку таких цілей, які  мають відповідати  сучасним соціальним очікуванням|чеканням| в сфері професійної освіти|утворення|,  повинні полягати|кола|  в формуванні вмінь та навичок  англійського усного та писемного мовлення у студентів та  розширенні можливостей|спроможностей| вибору ефективних способів в вирішенні  професійних проблем,  в  вирішенні проблем|розв'язання,вирішення,розв'язування| різних видів діяльності  (комунікативна, інформаційна, організаційна). Компетентнісний підхід|утворення| відповідає об'єктивним потребам студентів і|в той же час|  напрямам|направленням| творчих пошуків викладачів|учителів|, які будуть пов'язані з проблемним навчанням|вчення|, професійною|співробі освітою, яка  орієнтована на особистість|утворення| та| вирішення проблеми мотивації учбової діяльності студентів.

 

Література:

1. Бабюк М. П. Компетентнісний підхід в системі вищої освіти: Теоретичний та науково – методичний часопис «Вища освіта України в контексті інтеграції до Європейського освітнього простору». – К.: 2009. – С. 285 – 290.                                 2. Болотов В. А., Сериков В. В. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе // Педагогика. – 2003. - № 10. – С. 8 – 14.                             3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. редакцією О. В. Овчарук – К.:  2004. – 112 с.                                                                                                              4. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія реформування освіти в Україні. – К.: 2003. – 296 с.