К.п.н., Мельник І.М.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна

Умови ефективності управління інноваційними процесами в дошкільних навчальних закладах

Зміни у змісті та організації діяльності освітніх установ, їх інноваційна спрямованість тісно пов’язані із змінами в методологічній та технологічній підготовці керівників і педагогів. Однак цей процес на сьогодні носить стихійний характер, що пояснюється, з одного боку, недостатністю теоретико-наукового обгрунтування і рекомендацій з управління інноваційною діяльністю керівників, педагогів освітніх установ, з другого боку – неефективністю управління освітніми закладами.

Це зумовлене і об’єктивними причинами, передусім освоєння нововведень на всіх рівнях блоковано економічно, недостатнім фінансуванням.

Водночас зазначимо: які б прекрасні педагогічні інновації не були розроблені, при неякісному управлінні марно надіятися на їх широке і результативне освоєння.

Теорія і практика засвідчують, що інноваційний рух втрачає свою однорідність, що доводить необхідність усвідомлення його суті. Ключовою проблемою постає відтворення інноваційності і створення умов для їх успішного розвитку.

Водночас на сьогоднішній день відсутнє достатнє наукове обгрунтування проблеми управління інноваційними процесами в освітніх закладах, в тому числі й дошкільних.

Мета нашої публікації: акцентувати увагу на умовах успішності інноваційного управління в ДНЗ.

Актуальність нашого дослідження зумовлена об’єктивною необхідністю вирішити наявні суперечності в управлінні інноваційними процесами в ДНЗ, а саме:

- між суспільною потребою у збереженні й розвитку дошкільних закладів та реальною соціально-економічною ситуацією;

- досвідом управління ДНЗ, що стихійно визрів і водночас цілеспрямовано керований;

- традиційним навчанням і сучасною потребою суспільства в педагогові-новаторові, з наявним творчим мисленням;

- особливостями й закономірностями розвитку інноваційного досвіду і ефективним використанням його в масовій педагогічній практиці.

Означені суперечності зумовлюють потребу теоретичного осмислення суті управління інноваційними процесами в ДНЗ, обгрунтуванні педагогічних умов управління інноваційним рухом в ДНЗ.

Аналіз теоретико-методологічних засад проблеми, наявних наукових напрацювань та практики роботи ДНЗ дозволяє виокремити пріоритетні напрями та умови успішного управління інноваційними процесами в ДНЗ.

Передусім зазначимо, що суттєвим, на нашу думку, є особистісний, творчий розвиток педагогів, їх самовдосконалення і прагнення до введення інновацій.

Відтак, важливими умовами ефективності управління інноваціями в ДНЗ є:

- вироблення нової позиції керівників, спрямованої на зміну професійно-ціннісних орієнтацій педагогів в напрямі особистісно орієнтованого саморозвитку протягом всього життя;

- перехід від управління функціонуванням дошкільного закладу до управління його розвитком;

- запровадження технологій розвивального управління, основаного на цільовому управлінні з отримання прогнозованого результату, на механізмі проектування як способу інноваційної діяльності, на атестації кадрів, професіоналізмі педагогів, на стандартизації якості діяльності дошкільних закладів.

Безумовно, важливими у реалізації вищезазначених умов є: цілеспрямованість колективу закладу; нормативна база інноваційної діяльності; висока компетентність керівників, що володіють технологією інноваційного управління; забезпечення міжособистісних, професійних стосунків на гуманістичних, демократичних засадах; єдині критерії оцінки інновацій; система стимулювання педагогів до інноваційної діяльності.

Значущим є також демократизм у спілкуванні членів колективу, висока професійна компетентність педагогічних працівників; злагодженість, ритмічність та узгодженість комплексу інновацій у педагогічному процесі.

Важливою умовою ефективності інноваційних упроваджень є творча діяльність членів колективу, яка передусім характеризується цілеспрямованістю, організованістю, відповідальністю, порядністю, чесністю, почуттям обов’язку, захопленістю, а також пов’язана із здатністю до ризику, відкритістю новому.

У практиці роботи ДНЗ нерідко спостерігається байдуже чи насторожене, недовірливо-агресивне ставлення до новаторів чи інновацій, внаслідок чого блокуються інноваційні процеси. Недооцінка інновацій іноді пояснюється недостатньою увагою чи неповним усвідомленням керівників ДНЗ, їх значущості.

Висновки. Реалії нинішнього соціально-економічного розвитку і життя освітніх закладів підтверджують доцільність упровадження інновацій в управлінську діяльність ДНЗ. Реалізація вищезазначених умов та ключових положень дозволить забезпечити їх ефективність. Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у виявленні та узагальненні оптимальних шляхів упровадження інновацій в управлінську діяльність ДНЗ.

Література:

1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології/І.М.Дичківська. – К.:Академвидав, 2004. – 352с.

2. Інновації в дошкіллі. Програми, технології, проекти, ідеї, досвід: Посібник на допомогу дошкільним працівникам/Авт. - упоряд.: Л.В. Калуська, М. В. Острощенко. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 376 с.