Соломчак Н.Ф.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Проблеми формування пізнавальних мотивів навчання студентів з використанням активних методів викладання у процесі вивчення іноземної мови

Розв`язання проблем удосконалення підготовки висококваліфікованих спеціалістів і підвищення якості навчання становить об`єкт цілого ряду теоретичних досліджень та пошуку практичних рішень. Найсуттєвішим у наш час є знаходження внутрішніх резервів інтенсивного розвитку навчального процесу у вищих навчальних закладах.

Актуальність дослідження полягає у аналізі внутрішніх джерел активності особистості у процесі набуття знань, умінь і навичок, необхідних для подальшого навчання, самоосвіти та майбутньої професійної діяльності, фундаментальних потреб, мотивів, професійних інтересів, ставлення до навчання.

Аналіз практики викладання англійської мови у вищому навчальному закладі показав, що підручники та методичні розробки, які використовуються в процесі навчання, ще недостатньою мірою враховують роль і значення мотиваційної сфери студентів, міру та характер взаємозв`язку мотиваційної готовності до засвоєння знань, до оволодіння способами такого засвоєння з конкретними методичними прийомами.

Метою роботи є аналіз дослідження мотиваційної сфери особистості як фактора ефективності учбової діяльності, який включає в себе необхідність вивчення усвідомлюваних мотивів, здатних активізувати особистість у процесі пізнання.

Останнім часом створено сприятливі соціально-економічні умови в Україні для ефективного вивчення іноземної мови. Як загальноосвітня дисципліна вона має в собі великий розвиваючий потенціал щодо освіти, культури і тому сприяє формуванню особистості, визначає її спрямованість, що забезпечить успішну професійну підготовку фахівця, розвиток його творчих можливостей.

Комплексна мета викладання іноземної мови охоплює такі завдання:

ü Формування професійної компетентності студентів;

ü Розвиток комунікативних здібностей, мовленнєво творчої діяльності іноземною мовою;

ü Підвищення загальної культури студента.

У першу чергу ставиться завдання розвинути в кожного мовця комунікативні можливості й здібності вільно спілкуватися іноземною мовою.

Формування й виховання особистості в мовному аспекті – складний і тривалий процес, що залежить від родинних умов, системи організації початкового етапу навчання в школі чи вищому навчальному закладі.

Це певною мірою залежить від планування, виділення певної кількості годин на кожну мовну групу. Необхідною умовою навчання є глибокі й змістовні програми, посібники, підручники, відповідний допоміжний методичний матеріал з фахових дисциплін.

Підвищення ефективності навчання студентів безпосередньо залежить від умілого підбору та використання різноманітних й адекватних тематиці та ситуації методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.

Методи навчання різноманітні: доповіді, семінарські заняття, індивідуальні бесіди, практичні вправи, робота в групах, опитування експертів, тести, рольові та планові ігри, методи конкретної ситуації, в тому числі “круглі столи” за участю спеціалістів, диспут через опитування думки учасників, консультації експертів, модульне навчання, під час якого навчальний матеріал подається комплексно в єдності теорії та практики.

Вибір методів навчання зумовлений, перш за все, змістом навчального матеріалу і цілей навчання не тільки для набуття знань, але й для формування вмінь і навиків, необхідних для подальшої роботи. Тому в процесі навчання студентів іноземній професійно-спрямованій мові в першу чергу підходять ті методи, під час яких студенти ідентифікують себе з навчальним матеріалом, включаються в ситуацію, що вивчається. Вони активізують свою діяльність, переживають стан успіху і відповідно мотивують свою поведінку.

Всім цим вимогам найбільше відповідають активні методи навчання. Робота на заняттях показала, що при пасивному сприйнятті інформації ті, кого навчають, зберігають в пам’яті: 10% того, що читають; 20% того, що чують; 30% того, що бачать; 50% того, що бачать і чують.

У той же час при активному сприйнятті інформації вони зберігають в пам’яті: 80% того, що говорили самі, 90% того, що робили самі.

Активні методи навчання не тільки сприяють швидкому покращенню запам’ятовування матеріалу, але й ідентифікації його та реалізації в повсякденному житті. Активізувати процес навчання на заняттях з іноземної мови можна з допомогою мережі Інтернет.

Світова мережа Інтернет пропонує багато джерел, корисних при вивченні іноземної мови. Це спеціальні програми навчання, а також автентичний матеріал, відбір якого викладач може робити самостійно і у відповідності з навчальним планом адаптувати його для конкретних навчальних завдань. Включення матеріалів мережі в зміст навчальної програми є однією з основних можливостей використання Інтернету. Завдяки цій мережі студенти можуть краще зрозуміти культурну спадщину різних країн, брати участь в сучасних дослідницьких, наукових і творчих проектах, розвивати цікавість.

Тексти багатьох Інтернет ресурсів можуть бути додатковим матеріалом при вивченні деяких тем і є свіжим джерелом інформації. Крім того, використання Інтернету в навчальному процесі дає можливість вивчати різноманітні теми спільно з іншими вузами. Проект може включати віртуальне обговорення цих тем, обмін доповідями чи проведення бесіди через Інтернет. Як результат, студенти творчо підходять до своєї роботи, шукають необхідну інформацію в мережі, класифікують її та включають до навчального процесу. Крім того, тексти в мережі характеризуються новизною й актуальністю. Але найголовніше - це те, що студенти можуть працювати в мікрогрупах і виявити свою активність і цікавість до пізнання.

Наступним методом активізації навчання є ділова гра. Вона має якості гри і навчально-діагностичного процесу. Взагалі, гра – це різновид непродуктивної діяльності, головним там є не результат, а сам процес. Гра – це унікальний механізм акумуляції і передачі колективного досвіду. Упродовж гри вивчається практичний досвід (оволодіння способами вирішення життєвих завдань) і етичний (засвоєння зразків, програм і норм поведінки в різних ситуаціях, наприклад “Job Interview”). Під час гри активізується, знаходить свій прояв поведінка та активна позиція учасників. Гра як метод побудови навчального процесу для засвоєння реальності включає наступні компоненти:

1. Ігрові ролі та їх сприйняття.

2. Побудовані згідно визначених правил ігрові дії.

3. Моделювання ігрового процесу і відповідною йому емоційною напругою (технологія гри).

Ділові ігри виконують функцію виявлення й оцінки знань і вмінь студентів, навчають їх комунікативності. Саме під час гри відображаються різні аспекти майбутньої професійної діяльності студентів, а також розвиваються навички аудіювання. І, звичайно, головна функція ділової гри – розмовна практика, спрямована на закріплення визначеної професійної лексики на основі раніше вивчених правил фонетики, граматики. Таким чином, ділова гра створює умови для позитивної мотивації студентів і активізує процес навчання.

Література:

1. Гуманітаризація науки – стратегія інтелектуального розвитку України. – К., 1996. – С.27.

2. Кривчик Г. Чи варто ставити воза попереду коня ? // Освіта. – 2005. - №16. – С. 4-5.

3. Науменко А.М. Філософія етики сучасного навчання // гуманітарні науки. – 2014. - №2. – С. 11-14.

4. Павко А. Пріоритети гуманітарної освіти та науки // Віче. – 2005. - №1(154). – С. 63-66.

5. Програма з англійської мови для професійного спілкування. Г.Є. Бакаєва, О.А.Борисенко, І.І.Зуєнок та ін. - К. : Ленвіт, 2005. - 119с.

6. Терещенко Ю. Проблема якості освіти в контексті Болонського процесу // Освіта. – 2014.—30 червня – 7липня.

7. Фурман А.В. Модульно-розвивальне навчання - система педагогічних інновацій // Педагогіка і психологія.- 2012.- № 3.- С.97-108.

8. Безпалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. // М. : Педагогика. - 1989. -№4. – С.46-49.

9. Bruner J.S. The Process of Education. // Cambridge, Mass: Harward University Press. - 1997.- 92 p.

10. Curch C. Modular Courses in British Higher Education . A Critical Assessment. // Higher Education Bulletin. - 1995.- Vol.3.- P. 165-184.

11. Сікорський П.І. Технологізація навчання і проблеми засвоєння знань // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Філософія освіти: Зб. наук. пр. – Львів: Спалах, 2012. – Вип..8. – 57 – 69.

12. Беляєва А.П. Интегральная теория и практика многоуровневого непрерывного профессионального образования /. – СПб.:Рос. акад. образования, Ин-т проф.-техн. Образования, 2012 – 238 с.