Філологічні науки/ 9. Етно-, соціо- та психолінгвістика

К.ф.н. Клочко Л. І., к.п.н. Теренко О. О.

Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка

Пріоритетні об’єкти висловлювань похвали англомовних чоловіків

Зміна парадигм у науковому пізнанні початку ХХІ століття характеризується становленням функційної антропологічної лінгвістики, у якій мова розглядається не як іманентна система, а як система яка складає конституційну сутність чоловіків та жінок, що формується у фундаментальних власних рисах під впливом відмінностей біологічної та нейрофізіологічної побудови представників двох статей, тісно пов’язана з їх особистостями, мисленням, духовно-практичною діяльністю і знаннями про світ, що й обгрунтовує актуальність широкого спектру проблем гендерного дискурсу.

Похвала – це багатообіцяючий об’єкт дослідження, нерозривно пов'язаний з параметрами мови, соціального оточення чоловіків та жінок і володіючий специфічними характеристиками, які не можуть бути до кінця розкриті без фундаментального вивчення та систематизації. Однак, серед широкого загалу робіт, розкриваючих проблеми цієї області у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці, поки що відсутні штудії, у яких аналізувались би гендерні відмінності у висловлюваннях похвали.

Похвала – це мовленнєва дія, що здійснюється мовцем з метою вираження позитивного ставлення до об’єкту похвали або здійснити на нього позитивний емоційний вплив, що базується на його прийнятті у широкому розумінні цього слова.

З точки зору прагматичного статусу, похвала у англійській мові кваліфікується як складний поліілокутивний мовленнєвий акт – мовленнєве утворення, яке характеризується прагматичним суміщенням у одному висловлюванні двох або більше мовленнєвих функцій, і яке маніфестується різними типами елементарних мовленнєвих актів або їх двочленними комбінаціями.

Похвала у англійській мові функціонує як оціночне висловлювання. Від інших оціночних висловлювань та мовленнєвих актів (самопохвали, компліменту, іронії) похвала відрізняється наступними якостями:

- похвала – це щире і об’єктивне, з точки зору мовця, висловлювання прийняття особистості адресата, його рис та діяльності, а також об’єктів, що належать до світу адресата;

- похвала – це індивідуальна авторська комунікативна стратегія, у наслідок чого мовленнєве оформлення висловлювань похвали відрізняється якісним різновидом і відсутністю шаблонів;

- похвала функціонує виключно у ситуаціях кооперації; у потенційно конфронтальних ситуаціях висловлювання похвали виконують особливу корекційну конфліктно-превентивну функцію. Остання характеристика визначає також етнокультурну своєрідність похвали у мовленнєвій діяльності англомовних комунікантів різних статей.

Перлокутивний ефект висловлювань похвали полягає у прийнятті або неприйнятті похвали реципієнтом. У першому випадку відповідними реакціями можуть бути подяка, підтвердження, приємне здивування, ескалація і відповідна похвала. У другому випадку перлокутивний ефект похвали проявляється у репліках, які висловлюють обурення, девальвацію похвали.

«Чоловіча» мова відображає прямо протилежні до жіночих ціннісні орієнтації. У своїх висловлюваннях похвали англомовні чоловіки віддають безсумнівно пріоритет здібностям та діловим якостям адресатів, до того ж це стосується представників обох статей, хоча чоловікам така похвала адресується набагато частіше (71% випадків), ніж жінкам (53%). На приклад: “My father was a farmer”, said Arnie with some heat, “and, thank God! He made no pretense of being a gentleman. He worked with own hands and I’ve seen him often enough with a pitchfork turning over a heap of manure, when no one else was handy” [5]. Simon talked of the man he employed: “Nick is very matter-of-fact and more over he has the best temper in the world. I’ m satisfied with all his perfections” [3].

Однак, якщо за успіхи та досягнення чоловіки надають перевагу хвалити представників власної статі, то привабливі якості особистості вони більше цінують у жінках (37% проти 27%). Зовнішність у чоловічій шкалі цінностей займає останнє місце. Навіть зовнішня привабливість представниць слабкої статі попри очікування надихає чоловіків на похвалу лише у 5% випадків. Зовнішність представників власної статі надзвичайно рідко стає об’єктом позитивної оцінки зі сторони комунікантів-чоловіків: в нашій виборці зафіксовано лише три випадки похвали такого характеру. Наприклад: “Is it you, John? With this new job you’ve changed so much. You look perfect,” said Sam Winter [6].

Отже, результати проведеного нами дослідження дають підстави стверджувати, що пріоритетними об’єктами похвали у висловлюваннях англомовних чоловіків виступають здібності та ділові якості адресатів, що обгрунтовується специфікою їх світоглядних позицій, які відрізняються від жіночих.

Література:

1. Cameron D. The Feminist Critique of Language / D. Cameron. – L., N. Y.: Routledge, 1998. – 147 p.

2. Dickson D. Rewarding People: The Skill of Responding Positively / D. Dickson. – London, New York: Routledge, 2003. – 232 p.

3. Drabble M. The Needle’s Eye / M. Drabble. – England: Penguin Books, 1972. – 399 p.

4. Ehrlich S. Gender-based Language Reform and the Social Construction of Meaning / S. Ehrlich // The Feminist Critique of Language. – L., N. Y. : Routledge. – 1998. – P. 164-183.

5. Elgin E. Whisper on the Wind / E. Elgin. – London: Harper Collins Publishers, 1992. – 592 p.

6. Sheldon S. The Best Laid Plans / S. Sheldon. – London: Harper Collins Publishers, 1997. – 343 p.