Право \ 11. Криміналістика та судова медицина

Вишневський О.В.

Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при УМВС України у Вінницькій області

Криміналістичне дослідження слідів крові (класифікація слідів крові, їх фіксація та попереднє дослідження)

На сьогоднішній день в криміналістичній літературі існує велика кількість різних класифікацій слідів крові. Одні з них поділяють сліди крові в залежності від геометричної форми, другі - від розміру, треті - від напряму (орієнтації), четверті - враховують обсяг і консистенцію сліду. Кожні окремо взяті морфологічні ознаки несуть певну інформацію про умови і механізм утворення слідів крові, комплексний підхід (з урахуванням всіх виявлених морфологічних ознак) дозволяє ретроспективно уточнити обставини події і вирішити ряд експертних питань.

Слід зазначити, що різні дослідники по різному формулюють основні поняття і терміни, вживані при описі і дослідженні слідів крові, отже сліди крові можна поділити на дві групи прості сліди та змішані [2].
Прості сліди крові класифікують за такими ознаками:

Пятна крові. Середнього та малого розміру сліди крові, форма яких нагадує коло з променеподібними відгалуженнями. Краплі утворюються у випадках, якщо кров потрапила на горизонтальну поверхню перпендикулярно до її площини. На підставі кількості крапель, їх частоти і розміру можливо зробити припущення про тяжкість поранення і про те, в якому положенні і стані знаходився потерпілий. Якщо поранений пересувався, то каплі матимуть відростки (промені), направлені у бік його руху.

Бризки крові. Мають форму подовженого овалу з одним або декількома відростками. Вони спостерігаються, як правило, у великій кількості і вказують на те, що потерпілому спричинено серйозне, найчастіше глибоко проникаюче або глибоке поранення. Бризки утворюються внаслідок фонтанування крові з пошкоджених артеріальних судин, розбризкування крові різкими рухами пораненого, при самообороні або в преагональному стані, струшуванні крові зі знаряддя злочину, повторних ударів твердим предметом по закривавленим місцям тіла потерпілого. Форма бризок залежить від кута падіння летючих крапель на перешкоду. Якщо він близький до 90 градусів, то форма слідів округла. Зі зменшенням кута падіння бризки набувають овальність, стаючи схожими по конфігурації на знак оклику. При значній швидкості польоту бризки, округлі і овальні плями набувають зубчасті або променеподібні краї. Гострий кінець слідів бризок завжди спрямований у бік польоту і часто переривається. Іноді бризки розташовуються віялоподібно відносно центру розльоту крапель крові

Враховуючи місце положення бризок, радіус розбризкування, напрямок загострення частин кожного сліду, можливо визначити місце розташування потерпілого та його розташування в момент отримання ушкоджень. При цьому необхідно зіставити характер бризок зі станом поранення, завданого потерпілому.

Потьоки крові. Утворюються внаслідок вільного стікання крові по вертикальній або похилій площині. Саме тому потьоки внизу бувають більш масивними, інтенсивнішими по кольору, а в ширину більш рівномірними. Особливо важливо враховувати напрямок потьоків крові на тілі та одязі потерпілого.

Мазки та помарки. Можуть утворитися в результаті переміщення пораненого або волочіння трупа чи іншого дотику закривавленого предмета з якою-небудь площиною. Мазки і помарки можуть залишитися, якщо, наприклад, злочинець витирав закривавлені руки, при витиранні ножа з великою кількістю крові на тканині утворюється смуга, яка частково співпадає з шириною клинка. При волочінні закривавленого трупа на підлозі утворюється характерна доріжка – слід волочіння. Іноді по мазкам і помаркам можна встановити деякі деталі механізму злочину.

Відбитки. Даний вид слідів з'являється внаслідок щільного статичного слідоутворення закривавленого предмету або частини тіла людини (наприклад, руки) з будь-якою площиною. Найчастіше виявляють відбитки закривавлених пальців рук або сліди закривавленого взуття.

Калюжі крові. Являють собою скупчення значної кількості крові і свідчать про те, що на цьому місці потерпілий або довго лежав, або був вбитий [1].

Рисунок 1 – Діаметр слідів крові збільшується пропорційно висоті падіння крові

За класифікацією змішані сліди крові це сукупність слідів, що дає інформацію про динаміку їх утворення [2].

Змішані сліди - сукупність складних слідів, які походять з різних джерел кровотечі, наявних на тілі однієї людини, або з джерел кровотечі на тілі різних осіб. До складу змішаних входять прості сліди, тобто змішані сліди утворюються при впливі на вже забруднену кров’ю поверхню.

Сліди крові переважно відносяться до слідів дії, оскільки їх утворення пов'язане з діями злочинця і потерпілого на місці події. З цієї точки зору можна об'єднати сліди крові за способом їх виникнення в 3 групи:

· сліди, безпосередньо утворилися в результаті кровотечі;

· виникли в результаті взаємодії знаряддя злочину із закривавленою поверхнею або контакту цієї поверхні з різними предметами;

· залишилися після спроб їх видалення.

Фіксація слідів крові здійснюється шляхом фотографування, детального опису в протоколі огляду місця події, вимірювання та нанесення на план.

Перш за все, сліди крові фотографуються за правилами судової фотозйомки. При цьому проводиться масштабна фотозйомка як загального вигляду розташування плям крові на місці події, так і розташування їх на окремих предметах. Місця виявлення дрібних, точкових і мало видимих плям, які можуть бути невиразні на фотографіях, вказуються контрастною стрілкою, виготовленої з підручних засобів [3].

Всі сліди вимірюються, прив'язуються до нерухомих орієнтирів і наносяться на план місця події.

Опис сліду починають з місця його точної локалізації, потім описують форму, розмір, колір, ступінь вираженості країв, присутність на поверхні плям. Опис розташування слідів на деяких предметах представляє певні труднощі. У тих випадках, коли неможливо відрізнити лицьову і зворотну сторони («не підрублена постільна білизна, рушники, ганчірки, шматки матерії та ін.), одну з поверхонь умовно позначають лицьовою, а іншу - зворотною, для чого до них пришивають шматочки паперу з відповідними написами. Після того як позначена лицьова сторона і зворотна, описується розташування сліду.

У протоколі огляду місця події стосовно кожного сліду зазначаються:

а) місце розташування, характер предмета-слідоносія;

б) характеристика сліду: вид, розмір, форма, колір, стан;

в) метод виявлення з повним описом використаних науково-технічних засобів;

г) спосіб фіксації, вилучення і упаковки.

Форма сліду крові залежить від кута, під яким кров взаємодіє з поверхнею. Чим гостріший кут, тим довшу форму має крапля. Криміналісти можуть проаналізувати розміри сліду крові, що б визначити, під яким кутом кров взаємодіяла з поверхнею. Для цього необхідно розділити ширину сліду на його довжину і потім вирахувати «arcsin» цього числа.

Рисунок 2 – Визначення кута падіння краплі крові

Нажаль даному виду слідів приділяється мала значимість та незначна увага при огляді місця події. За допомогою трасологічного дослідження слідів крові можливо встановити механізм їх утворення, взаєморозташування потерпілого і нападника, розташування постраждалого відносно слідосприймаючого об'єкта та ін. Також даний метод дослідження потребує додаткового вивчення та аналізу побаченого на практиці, логічного мислення, що в свою чергу дозволить змоделювати та частково відтворити обставини події.

Література:

1. Кисин М.В., Туманов А.К. Следы крови . М, 1972, 86 с.

2. Назаров П.Н., Пашинян Г.А. Медико-криминалистическое исследование следов крови: Практическое руководство. Н. Новгород, 2003, 258 с.

3. Разумов Э.А., Молибога Н.П. Осмотр места происшествия Киев РИО МВД Украины, 1994.— 672 с.