Щербина Вікторія Володимирівна

Національний університет Державної податкової служби України

Юридичний факультет

«СУЧАСНІ ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ НОТАРІАТУ В УКРАЇНІ»

На сьогодні нотаріат як окремий інститут захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб не існує в рамках єдиної цілісної системи органів, організацій і нотаріусів, а перебуває, скоріше, в стадії свого становлення й розвитку. Так, відсутня єдина практика вчинення нотаріальних дій, порядок вчинення окремих із них не врегульований на рівні законодавства належним чином, а чинні норми і положення не дають, на жаль, повних роз’яснень існуючих проблем. Крім того, сучасні правові норми, що регулюють нотаріальну діяльність, «обтяжують» її великою кількістю документів, які необхідно витребувати для вчинення нотаріальної дії і зберігати, через що образ нотаріуса й нотаріату загалом часто формується у вигляді елементу бюрократичного апарату держави. Формування нотаріату як інституту захисту прав та інтересів громадян є вкрай необхідним. Це можливо лише шляхом спрощення окремих нотаріальних процедур, зменшення обсягу документообігу, зокрема шляхом використання електронних носіїв інформації тощо[3]. Поняття нотаріату і нотаріуса необхідно розуміти в контексті їх існування саме для суспільства, тому «зарегульованість» нотаріального процесу є абсолютно недоцільною. Не можна не звернути увагу на концепцію реформування органів нотаріату в Україні, запропоновану Міністерством юстиції України, яка в цілому порушує важливі питання щодо організації нотаріальної діяльності, зокрема, щодо спрощення нотаріального діловодства, архівної справи, підвищення кваліфікації нотаріусів тощо. Разом із тим першочергового врегулювання потребують саме питання практичного характеру, надання більш повних роз’яснень і рекомендацій на рівні Міністерства юстиції України.

Закон України «Про нотаріат» містить у собі багато вдалих положень, що в цілому характеризує його спрямованість на захист і охорону прав та інтересів осіб, які звертаються до нотаріуса. Особливу цінність має ст. 8 Закону, яка забезпечує збереження нотаріальної таємниці, адже свідоме розуміння нотаріусом та іншими учасниками нотаріального процесу важливості збереження нотаріальної таємниці є запорукою й гарантією захисту прав та інтересів громадян [1].

Разом із тим Закон «Про нотаріат» містить багато суперечностей і протиріч як на теоретичному, так і на практичному рівні. Відсутність визначення поняття «нотаріус», не закріплення його правового статусу, неоднозначне визначення багатьох термінів і понять зумовлює виникнення суперечливих питань. З точки зору практики, велика кількість положень є не розробленими і, попри їх закріплення в Законі, викликає складності у практичній діяльності. Необхідним видається внесення змін, доповнень і уточнень до чинного Закону України «Про нотаріат», прийняття підзаконних нормативних актів, а також розроблення рекомендацій і роз’яснень з окремих питань нотаріального процесу.

Не цілком вирішено питання наближення нотаріату до населення, оскільки зберігається зосередження нотаріусів в столиці, обласних та великих районних центрах. По суті, ще маємо таке поняття, як «непрестижні регіони» для роботи нотаріусів.

Не вирішено питання оптимальності оплати вчинюваних нотаріальних дій, так, щоб її вартісний вираз влаштовував як осіб, які звертаються до нотаріуса, так і самого нотаріуса.

Ще один недолік – не достатньо чітко відпрацьовано механізм можливості перевірки правомірності відмови нотаріуса у вчиненні ним нотаріальної дії та оскарження цієї відмови. Підлягає переосмисленню і зміст існуючого нині механізму судового контролю за законністю вчинюваних нотаріусом дій.

У законі недостатньо чітко визначена низка інших питань, включаючи створення інституту професійного нотаріального самоврядування, які нотаріальній спільноті добре відомі.

Реформування нотаріальної діяльності і, як наслідок, організації нотаріату не є самоціллю. Важливо те, що воно має здійснюватись системно. Тобто йдеться не про втілення певного плану послідовних дій, а про комплекс заходів щодо цілісної реформи діючої правової системи. Виходячи з реалій сьогодення, в першу чергу мають бути створені передумови більш вагомого закріплення і використання потенціалу нотаріату у сфері цивільного обороту, забезпечення охорони та захисту прав й інтересів громадян та юридичних осіб з метою розбудови громадянського суспільства нашої держави[4].

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Про нотаріат Верховна Рада України; Закон від 02.09.1993 № 3425-XII

2. Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України Мін'юст України; Наказ, Порядок від 22.02.2012 № 296/5

3. Становлення, функціонування та розвиток правових систем сучасності : проблеми науки і практики», присвяченої 145 річниці створення ОНУ імені І. І. Мечникова : матер. між нар. наук.-практ. конф. – Одеса : Астропринт, 2010. – С. 82–85.

4. Настільна книга нотаріуса: Сімейні відносини в нотаріальному процесі. — Фурса С. Я., Драгневіч Л. Ю., Фурса Є. І.: К.: Концерн «Видавничий Дім«Ін Юре», 2003. — 352 с.