Технічні науки. Транспорт
К.т.н. Степанов О.В.
Харківський національний
автомобільно-дорожній університет,
Україна
Безпека технологічного автотранспорту
Процес вивезення гірської породи на породні відвали вугільних шахтах включає в себе вантажно-розвантажувальні транспортні комплекси з жорстким прикріпленням технологічних автосамоскидів до базового елементу – завантажувальному бункеру шахти. Крім того, завантаження автосамоскидів проводиться як з навантаженням гірської породи безпосередньо з відкату так і з центральної збагачувальної фабрики. При цьому різноманітність експлуатаційних і технологічних умов роботи на породних відвалах вугільних шахт висуває специфічні вимоги і коригування нормативів безпеки технологічних автосамоскидів (рис.1) [2].

Рис.1. Вивіз гірської породи
автосамоскидами КрАЗ
на породний відвал вугільної шахти
Експлуатаційні та технологічні умови роботи утворюють монотранспортную систему і входять до складу комбінованої транспортної системи. Для опису їх надійності пропонується використовувати біноміальний закон розподілу, який заснований на тому, що кожен елемент будь-якої ланки системи може мати два стани: нормальне функціонування та стан відмови, тобто підпорядковується розподілу Бернуллі. Отже стан всієї ланки, що складається з декількох працюючих незалежних елементів, можна описати біномінальним законом розподілу.
У результаті перемноження ймовірностей стану кожної ланки отримана ймовірність загального стану системи, яка за певних умов підпорядковується біномінальної закону розподілу:
, (1)
де
Nа
– загальне число автосамоскидів в
транспортній системі;
n – число робочих автосамоскидів;
PK – ймовірність того, що випадково обраний
автосамоскид справний та знаходиться в працюючій системі.
Параметр розподілу PK враховує надійність елементів кожної ланки, а також структурну схему транспортної системи.
Для простої транспортної системи:
, (2)
де
Ki – коефіцієнт готовності i-го послідовного
елемента простого вантажного автомобільного комплексу, що входить до складу
простої транспортної системи;
n – число послідовних
елементів;
K г.а. – коефіцієнт готовності автосамоскиду.
На підприємствах з видобутку вугілля, як правило, кілька породних відвалів та відкатних автодоріг, які обʼєднують вантажні потоки. Тобто встановлюється змішаний технологічний звʼязок пунктів завантаження до пунктів розвантаження гірської породи, що і повинно враховуватися диспетчерською службою автотранспортного підприємства.
У цьому випадку при визначенні продуктивності простого комплексу можна використовувати вираз, який враховує резерв автосамоскидів:
, (3)
де
Кс – коефіцієнт
готовності послідовних елементів простого вантажного автомобільного комплексу;
P(n′) – ймовірність того, що із загального числа автосамоскидів Na у транспортній ланці буде рівно n’;
Qа – продуктивність одного автосамоскиду;
nH – число автосамоскидів, що насичують
вантажно-автомобільний комплекс.
На підставі отриманих залежностей розробляється математична модель розрахунку надійності як одного з основних показників безпеки автотранспортних засобів різних структур [1]. Зміна надійності технологічних автосамоскидів має вирішальне значення з питань підвищення безпеки при їх експлуатації на породних відвалах вугільних шахт. Слід додати, що за показник надійності прийнята ймовірність того, що випадково обраний автосамоскид справний і знаходиться в працюючій системі.
Таким чином, безпека технологічного автотранспорту на породних відвалах вугільних шахт знаходиться в прямій залежності від експлуатаційної надійності кожної ланки комбінованої транспортної системи. При цьому збільшення експлуатаційної надійності технологічних автосамоскидів має вирішальне значення у підвищенні ефективності їх експлуатації саме на породних відвалах вугільних шахтах.
Литература:
1. Роттенберг Р. В. Основы надежности системы «водитель – автомобиль – дрога – среда» / Роттенберг Р. В. ― М.: Машиностроение. ― 1986. ― 216с.
2. Полянский А. С. Обеспечение активной безопасности
автосамосвалов на породных отвалах / А. С. Полянский, А. В. Степанов, //
Вестник ХНТУСГ. Сб. науч. тр. ― ХНТУСГ. ― 2006. ― № 47. ―
С. 112–115.