К.е.н., доцент Плотніченко С.Р., магістрант Піхтарь О.В.
Таврійський державний агротехнологічний університет, Україна
Дослідження
вдосконалення системи енергетичного аудиту промислового підприємства
Питання
енергозбереження, раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів у
нашій країні стояли на порядку денному. Але після підвищення цін на ресурси
вони набувають особливої актуальності [1].
У сучасних умовах
функціонування промислового виробництва істотно змінюється підхід до управління
використанням енергетичних ресурсів підприємств. Якщо раніше в умовах
збільшення обсягів випуску продукції основною метою для забезпечення потреби в
енергії являлося нарощування її виробництва, то тепер і на найближчу
перспективу першочерговим завданням є раціональне використання енергетичних
ресурсів і підвищення ефективності їх використання на всіх стадіях виробництва
і споживання.
Традиційно під
енергетичним аудитом підприємства розуміють комплексне обстеження, що
проводиться з метою визначення структури та ефективності енергетичних витрат
об’єкта, пошуку його найбільш енерговитратних вузлів, визначення причини втрат
та підготовки рекомендацій щодо їх усунення. Енергетичний аудит будь-якого
об’єкту господарювання характеризується циклічністю і має таку структуру [2]:
1 етап. Одержання інформації про об’єкт енергоаудиту:
-
збір інформації про об’єкт дослідження, яка дозволяє
судити про напрямки використання палива та енергії;
-
визначення технології виробництва та побудова
технологічної схеми. У склад схеми технологічної входить вихідна сировинна
база, послідовність окремих технологічних операцій та їх взаємозв’язок.
Складання схеми дає можливість вести облік енергоресурсів на кожному рівні
процесу виробництва та оцінити правильність технологічних рішень;
-
визначення витрат енергоносіїв на одиницю випущеної
продукції дозволяє оцінити питомі витрати енергії на одиницю продукції
основного та допоміжного виробництва.
2 етап. Вивчення паливно-енергетичних потоків по об’єкту
в цілому й окремим підрозділам:
-
аналіз структури енергоспоживання та затрат на енергію,
що дає можливість визначити структуру енергоспоживання і, як наслідок,
сформулювати енергетичну стратегію підприємства;
-
складання та аналіз карти споживання енергії і
енергетичного балансу, яка представляє собою нанесення на план об’єкту у
відповідності до масштабу споживачів різних видів енергії;
-
виявлення найбільш енергоємних споживачів підприємства та
збір даних по ним. Даний вид діяльності проводиться з метою визначення та
оцінки ефективності використання енергоносіїв.
3 етап. Аналіз ефективності паливно-енергетичних ресурсів
об’єктом.
4 етап. Поглиблений енергетичний аудит окремих
технологічних процесів і споживання енергетичних ресурсів.
5 етап. Підведення підсумків енергетичного аудиту:
-
розробка енергозберігаючих заходів,
-
впровадження програми підвищення ефективності
енергетичного господарства підприємства.
Раціоналізація енергоспоживання та підвищення
ефективності енергозбереження повинні ґрунтуватися на концепції розвитку всього
виробництва. Тому ми пропонуємо доповнити існуючу структуру енергоаудиту
наступними етапами:
-
оцінка фактичної ефективності, яка має на меті виключити
з практики впровадження малоефективних заходів, відповідно знизити капітальні
затрати,
-
перевірка обґрунтованості та ефективності режимів
експлуатації обладнання, метою якого є виявлення нераціонального впровадження
енергії на технологічні процеси,
-
кількісна оцінка потенціалу енергозбереження за напрямом
енерговикористання, який має бути реалізований у певному обсязі,
-
розробка практичних рекомендацій щодо створення
ефективної системи енергетичного менеджменту,
-
розробка принципів контролю виконання комплексної
програми з енергозбереження на підприємстві.
Таким чином, нами було запропоновано розширити структуру
енергетичного аудиту, що дасть можливість більш точно й ефективно проводити
енергетичне обстеження підприємства та виявити недоліки в енергетичній політиці
підприємства.
Література:
1. Андрижиевский А.А.
Энергосбережение и энергетический менеджмент: Учеб. пособие. 2-е изд., испр.-
Мн.: Выш. шк., 2005.
2. Праховник А.В.,
Соловей А.И., Прокопенко В.В. Энергетический менеджмент. – К.:
Киевская нотная фабрика,
2001. – 472 с.