Мартиненко В.Я., Стойко І.І., Дудкін П.Д.

Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя

СПОСІБ Оцінки енергозатрат технологічних процесів

Різні технології виробництва продукції, однакові за своїми технічними результатами, можуть бути досить різними за результатами праці, матеріалів, енергії і часу. Тому виникає необхідність не тільки порівняльної вартісної оцінки технічно рівноцінних процесів, але і розвернутого техніко-економічного аналізу умов їх проведення і оттримуваних результатів. Сказане підкреслює органічний зв’язок технології і економіки, виразно кажучи про ту відповідальність, яку несе технолог, вибираючи в кожному окремому випадку найкраще в технічному і економічному відношенні інженерне рішення, а разом з ним і про ту глибину економічних знань, якими він повинен володіти.

Багатоваріантність конструкторсько–технологічних рішень, пов’язаних з необхідністю пошуку принципово нових інженерних рішень, вимагають того, щоб кожен технолог кваліфіковано володів методикою комплексного техніко–економічного обґрунтування прийнятих рішень. Тільки використавши ці засоби, він може, для співставлення ряду адекватних технологій, знайти для кожного конкретного випадку дійсно оптимальний варіант.

Такий підхід стає особливо актуальним з ростом і ускладнення економіки, коли ці кінцеві результати все більше залежать від багатьох проміжних ланок, від складної системи внутрігалузевих і міжгалузевих зв’язків

Реальний приклад. Машинобудівний завод, який випускає шарові пальці для тракторів, маючи прогресивну технологію їх виготовлення і широкий сегмент ринку, вирішив освоїти виробництво шарових пальців для автомобілів КАМАЗ, що значно більші за габаритами. Провівши необхідну підготовку виробництва, встановивши ціну на новий виріб за умовами зміни трудомісткості та металоємкості із використанням загальнозаводських накладних розходів, він отримав конкурентоспроможну ціну, за якою і проводилася їх реалізація на протязі деякого часу. Але, незважаючи на загальний ріст об’ємів виробництва і продаж, прибутки підприємства не виросли, а ще й зменшилися. Підключивши до проблеми технологічні та економічні служби, провівши конкретний реальний аналіз усіх статей витрат згідно технологічного процесу виготовлення, вдалося встановити, що енергозатратність технології виготовлення шарового пальця КАМАЗ набагато перевищує середні загальнозаводські накладні витрати і його виробництво є збитковим для даного рівня ціни, тоді як у собівартості виготовлення тракторних шарових пальців закладені необґрунтовані витрати. Прийнявши ряд рішень, а саме:

·         знизити ціну реалізації тракторних шарових пальців з урахуванням реальних паливо- та енерговитрат, що в результаті дозволило завоювати нові ринки збуту і збільшити об’єм випуску і реалізації продукції;

·         зняти з виробництва шаровий палець КАМАЗ, оскільки рівень технології і ціни, по причині великої енергоємності, не може забезпечити його ефективність і конкурентоспроможність на ринку,

підприємство значно збільшило свої прибутки. Неврахування паливо– та енерговитрат на етапі підготовки виробництва вилилося витратами коштів на підготовку і організацію виробництва продукції, від виготовлення якої підприємство відказалося, хоч із запізненням, провівши відповідний аналіз витрат, а втрати могли бути і набагато більшими.

Наведений приклад показує, з якою обережністю повинні підходити як керівництво підприємства, так і технологи до вибору оптимального варіанту, щоб виключити помилку і зв’язані з нею втрати.

В основному зусилля технологів направлені на розробку технологій, які повинні забезпечити необхідну якість товару з мінімізацією трудових затрат. І дуже часто питання порівняльної енергоємності технологій проходять поза розробником, що і спричинило те, що Україна є одною з найбільш енергозатратних країн у світі. Ця двоєдина задача технолога в сучасних умовах повинна бути розширена завданнями енергообґрунтування технологічного процесу, оскільки тільки технолог володіє усіма його тонкощами.

Але на машинобудівних підприємствах розхід палива і енергії на проведення тої чи іншої операції практично не розраховується і не аналізується, або аналізується в окремих екстремальних випадках, оскільки ні технологічна, ні енергетична, ні економічна служби у цьому реально не задіяні ніякими технологічними документами або стандартами. В даний час в Україні, Росії проектування технологічних процесів регламентовано ГОСТ 3.1118–82 “Формы и правила оформления маршрутных карт”. Але показників, які безпосередньо враховують використання енергоресурсів, в ньому не передбачено. Технолог може використати різне обладнання та оснащення для виконання операцій оброблення тої чи іншої деталі і не зацікавлений в їх енергозатратності, оскільки його інтересують два завдання: якість і мінімальна трудомісткість.

Враховуючи наведені обґрунтування, внесення в технологічні процеси інформації по паливо – і енерговитратах на операцію: розхід електроенергії, газу, води, пари тощо дозволить технологу на рівні інженерних рішень впливати на створення енергоощадних технологій.

Тому ГОСТ 3.1118 – 82 “Формы и правила оформления маршрутных карт та інші аналогічні стандарти повинні бути доповнені даними енергетичних витрат на операцію. Це можна вирішити доповненням таблиці 2 даного ГОСТу (наведена нижче в редакції ГОСТ 3.1118-82) службовим індексом П з наступним змістом інформації:

Таблица 2 ГОСТ 3.1118-82

Обозначение служебного символа

Содержание информации, вносимой в графы, расположенные в строке

П

Информация по энергорасходам на операцию (расход электроэнергии, газа, воды, пара и т.д.)

 

Приклад внесення даної інформації при оформленні маршрутного і маршрутно–операційного технологічного процесу, передбаченого рекомендованим додатком до ГОСТ 3.1118 – 82, наведений на рис.1.

Рис.1 Відображення інформації по енерговитратах в технологічному процесі (ГОСТ 3-1118-82 форма 1)

Відображення поопераційних енерговитрат в інших формах технологічного процесу, які передбачені цим та іншими стандартами, аналогічне. Введення енерговитрат в технологічні документи дозволить йому стати всестороннім документом, який характеризує виробничу діяльність підприємства.

Висновок. Внесення інформації по енерговитратах в технологічні процеси обробки деталей дозволить:

·        задіяти безпосереднього творчого розробника технології на виробництві – технолога – до розробки найбільш енергоекономічних технологій, які є основою для загальної економії на підприємстві.

·        найбільш точно оцінити прибутки підприємства в результаті реалізації продукції, оскільки енергетичні затрати можуть бути безпосередньо враховані економічними службами в процесі визначення собівартості продукції і встановлення реальної конкурентоспроможної ціни.