Секція: економічні науки

Підсекція: 14. Економічна теорія

К.е.н. Зоідзе Д.Р.

Національний фармацевтичний університет (м. Харків)

ОСОБЛИВОСТІ РИНКУ ПРАЦІ

В сучасних умовах стає ясно, що робоча сила виробляється не лише з перспективою обміну. В цьому значенні людський капітал не є абсолютно схожим на інші види капіталів, а ринок праці на інші види ринків.

Під особливим характером товару “робоча сила” мається на увазі наявність у нього наступних специфічних якостей.

1. Власником і невіддільним носієм товару “робоча сила” виступає не просто людина, а громадянин, інтереси якого захищені державним законодавством і міжнародними конвенціями [1, с. 31].

2. Товар “робоча сила” має індивідуальність і неповторність, оскільки кожен працівник унікальний як особистість.

3. Товар “робоча сила” не є прямим результатом виробництва і його застосування також не обмежується цією сферою.

4. Товар “робоча сила” не приносить доходу, якщо його не продати.

5. Товар “робоча сила” продається не назавжди, а на певний строк.

6. Товар “робоча сила” використовується раніш, ніж оплачується, тобто працівник кредитує підприємство [1, с. 32].

7. Товар “робоча сила” здатен до багаторазової участі в процесі виробництва.

8. В процесі багаторазового використання товар “робоча сила” не знищується, а, навпаки, поліпшує свою якість, здобуваючи досвід.

9. Робоча сила створює нову вартість, тоді як вартість інших виробничих ресурсів тільки переноситься на зроблені товари [1, с. 32].

10. Носій товару “робоча сила” бере безпосередню участь у формуванні його конкурентоспроможності.

11. Робоча сила має здатність до самовідтворення.

12. На відміну від інших виробничих ресурсів невикористаність трудового фактора спричиняє соціальні потрясіння, оскільки позбавляє його власника засобів до існування.

Крім того, аналіз ринку робочої сили буде неповним, якщо ми, показавши специфічність товару “робоча сила”, не знайдемо цей факт в самому механізмі ринку робочої сили.

Так, відмінність ринку робочої сили від товарного ринку в вузькому розумінні чітко продемонстрував в своїй роботі А.Л. Вугальтер [2, с. 139], перелічивши основні ознаки розходження:

відсутність власника – продавця товару. Найманий робітник не є повноправним власником особистого трудового потенціалу – робочої сили, оскільки не може вільно нею розпорядитися: він змушений найматися на роботу;

відсутність власника – покупця товару. Роботодавець не є повноправним власником найманого робітника в світі здійснення особистої влади;

відсутність елемента, що опосередковує обмін – грошей. Покупець нічого не платить продавцю за акт найму, оскільки останній надає свою робочу силу в кредит.

В підручнику з економіки праці до особливостей функціонування ринку праці відносяться [3, с. 93]:

1) невіддільність права власності на товар – праця – від його власника;

2) значна тривалість контакту продавця і покупця;

3) дія негрошових факторів угоди;

4) наявність великого числа інституціональних структур особливого роду;

5) високий ступінь індивідуалізації угод.

До названих ознак необхідно, на наш погляд, додати наступні три [4, с. 34].

1. Нерівність агентів ринкових відносин. Мова йде про домінуючу взаємозалежність в тому розумінні, що попит на робочу силу грає незаперечну структуруючу роль на ринку робочої сили в процесі формування ринкової ціни.

2. Двоїстий характер об’єкта купівлі-продажу: робоча сила і праця – єдність соціального і речовинного. З одного боку, робоча сила – це окремо взята особистість в рамках людського співтовариства з цілою гамою потреб, з іншого боку – праця – усього лише один з факторів виробництва. Споживання праці в процесі виробництва без урахування потреб його власника в умовах побудови соціально орієнтованої ринкової економіки стає неможливим.

3. Незважаючи ні на що покупка робочої сили не здійснюється абстрактно. Вона відбувається, починаючи із зайнятості, на якій базується первісний контракт. Отже, на ринку робочої сили між пропозицією та попитом існує посередник зайнятість, що виражає протиріччя, які виникають в процесі обміну.

Література:

1. Лебединська Л.Д. Теоретичні аспекти ринку робочої сили та проблеми його трансформації // Зайнятість та ринок праці. – 1999. – Вип. 10. – С. 28-36.

2. Вугальтер А.Л. Логика общественно-экономического процесса. – К.: Ника – Центр, 1999. – 240 с.

3. Экономика труда: Учебник. / Под ред. Проф. П.Э.Шлендера и проф. Ю.П.Кокина. – М.: Юристъ, 2002. – 592 с.

4. Зоидзе Д.Р. Основные теоретические моменты в характеристике категории «занятость» // Вісник ХДЕУ. – 2001. – № 4. – С. 33-36.