Филологические
науки/ 7. Язык, речь, речевая
коммуникация
Яремків
Н.М.
Чернівецький національний університет ім.Юрія Федьковича
Детермінологізація як процес творення
нових термінів у юридичному дискурсі
Термін є об'єктом дослідження багатьох наук, зокрема мовознавства, логіки, філософії,
лінгвістики. Виділяються такі ознаки терміна:
- термін однозначний (Р.Будагов, І.Секунда); має тенденцію до однозначності
(В.Даниленко, Л.Кутіна); однозначний у межах
термінологічної системи (О.Реформатський, Т.Панько);
- термін точний та байдужий до контексту
(І. Секунда, О. Ташкіна);
- термін стилістично нейтральний (О.Реформатський);
- термін системний, що особливо виділяється в наукових роботах. Однак
системність терміна розуміють по-різному. Одні автори вбачають у ній
класифікаційну сутність (І.Ковалик, В.Даниленко), інші вважають, що термінові
властива системність словотвірна (Л.Канделакі, Л.Лагутіна). На думку третіх, системність термінів є
подвійною: як елемента терміносистеми і як елемента системи мовної (О.Реформаторський,
Т.Панько);
- наявність у терміна чіткої
дефініції (майже усі дослідники);
- у терміна не винно бути синонімів чи омонімів (у межах однієї
терміносистеми)
- у багатьох термінологічних дослідженнях суттєвою ознакою
терміна була його короткість (стислість) у плані вираження. Однак термінологам
зрозуміло, що цей критерій здебільшого швидше бажаний, ніж реальний. Процес
диференціації зрозуміти науки та техніки є об'єктивною передумовою використання
багатослівних термінів, що прагнуть якнайточнішого позначення певного поняття.
При семантичному
способі термінотворення виділяється кілька підвидів:
1.
термінологізація
загальновживаного значення слова;
2.
розширення значення загальновживаного слова;
3.
метафоризація значення загальновживаного слова;
4.
метонімічний перенос значення загальновживаного слова;
5.
спеціалізація
значення загальновживаного слова;
6.
міжсистемне запозичення
лексем.[1]
Крім термінологізації, у
системі юридичних термінів активно відбувається також і зворотний процес - розширення значення термінів і їхній перехід у систему
загальнолітературної мови, тобто, детермінологізація. Дане явище характерно як для термінів, які перейшли в термінологічну юридичну
систему з загальнолітературної мови, так і для тих, які утворювалися як юридичні терміни або були запозичені
з інших мов.
При
детермінологізації відбувається розширення значення
відповідного терміна, він співвідноситься не тільки зі строго певним поняттям юриспруденції,
але й з набагато більше загальним, розмитим поданням про нього, характерним
для загальнолітературної мови.
Крім того, розширюється й сфера його вживання, а також можливості
сполучуваності.
Наприклад, термін “empowerment” має значення “надання/одержання
можливостей, підвищення ролі”[2, 131] . Іменник “empowerment” походить від дієслова “to
empower”, що сходить
до сімнадцятого століття в значенні “давати
юридичні повноваження”[3] .
На
даний час даний термін часто використається в значенні “надання рівних можливостей у сфері утворення й працевлаштування всім, незалежно від їхнього соціального стану” і переводиться словосполученням “підвищення компетенції”[3] . При цьому мається на увазі надання людям можливості
самостійно діяти на основі отриманих знань і навичок і досягати певної мети. Таким чином, значення терміна розширилося від
надання тільки юридичних повноважень до більше широкого розуміння, що включає соціальні
й навіть психологічні аспекти.
Про
детермінологізації слово проходить кілька етапів. На першому етапі слово тільки
частково втрачає свій термінологічний характер. При цьому позначуване поняття залишається тим самим, але в нього можуть, залежно від контексту, з'являтися додаткові
відтінки значення, що відбивають особисте сприйняття даного предмета або явища мовцям.
Звичайно
перший щабель детермінологізації пов'язаний із частим уживанням терміна поза
науковим контекстом – у засобах масової інформації, у розмовній мові. При цьому поняття,
позначуване цим терміном, залишається тим же самим, але
порушується однозначна відповідність між означаючим і відповідним йому науковим
визначенням, стираються розходження між термінологічним і нетермінологічним
уживанням даного слова.
Наступний
етап детермінологізації має на увазі оформлення терміна як слова
загальнолітературної мови і його фіксацію в словниках у цій якості. Спеціальне, наукове значення терміна зводиться до
мінімуму, найчастіше він здобуває великий стилістичний потенціал і може використатися як основа подальшої семантичної деривації, уже в
загальнолітературній мові.
Отже
процес детермінологізації юридичного терміна проходить кілька етапів, кожен з
яких характеризується певними особливостями. І лише пройшовши ці етапи термін
може перейти в загальновживане слово, проте він може паралельно вживатися як у
значенні терміна так і поза терміносистемою.
Література
1. Буйновой О. Ю. “Производно-метафорическое значение в розвитии семантической структуры слова”. Автореф.
дис ... канд.
филол. наук. - М., 1998. – 36с.
2. The