секція:Філологія
підсекція:Язык, речь, речевая коммуникация
Метою нашого дослідження є виокремлення концепту інформативно-фатичного монологу.
Об¢єкт дослідження - фатичні одиниці, або фатизми, та їх парадигма у романі Дж.Толкієна “Володар кілець”.
Вперше проблему фатики розглядали ще Б. Малиновський та Р.Якобсон. Останній виокремив дану функцію у своїй фундаментальній праці “Лінгвістика та поетика”. Фатичним спілкуванням Б.Малиновський називає такий різновид мовлення, що створює дружні стосунки між співрозмовниками, а суть його полягає у простому обміні словами. Під фатичною функцією Р.Якобсон розуміє “повідомлення, призначене для встановлення, продовження або припинення спілкування, тобто для перевірки каналу зв¢язку, а також, для того щоб привернути уваги співбесідника та утримати її у випадку необхідності”[3, 355].
Термін “контактовстановлююча
функція” був запропонований О.С.Ахмановою у якості еквівалента англійського терміна “the phatic function”. Контактовстановлююча
функція визначається як одна з функцій мовлення, що виявляється у ситуаціях, у
яких мовець не має наміру одразу ж передати певну інформацію, а лише хоче
надати природності сумісному перебування, підготувати слухача до сприйняття
інформації, звернути на себе його увагу.
Терміни “фатичний
діалог” та “фатична розповідь” у своїх працях
використовує Т.Г.Винокур. Вона будує протиставлення діалогу за допомогою цього
терміна, а не більш прямо опозиційного йому (монолог), тому що “для побутової
розповіді ефект може бути забезпечений лише квазімонологічною
формою, що є діалогізованою у значно більшій мірі,
ніж для інформативної розповіді” [1, 147].
У нашій праці ми беремо за основу визначення фатичної функції, запропоноване Р.Якобсоном, тому фатичного характеру, на нашу думку, набувають будь-які
мовні засоби, призначені для встановлення контакту, його перевірки або
припинення. Для цього використовуються певні мовні кліше та формули, речення з
формально вираженим емоційним забарвленням, речення із семантично вираженим
емоційним забарвленням та речення з мовленнєвими наповнювачами (маркерами
дискурсу).
Аналіз особливостей побудови
діалогічного та монологічного мовлення у романі Дж.Толкієна
“Володар кілець” дає нам можливість ввести поняття інформативно-фатичного
монологу, що у певній мірі співпадає з поняттям інформативної розповіді. Прикладом такого монологу може слугувати розповідь
чаклуна Гендальфа про історію кільця, яку він
оповідає хоббіту Фродо.
Щоб довести інформативно-фатичний характер даного монологу, ми вважаємо
доречним розглянути декілька уривків:
Frodo welcomed his old friend with surprise and great delight. They
looked hard at one another.
‘Ah well eh?’ said Gandalf. ‘You
look the same as ever, Frodo!’
‘So do you,’ Frodo replied; but secretly
he thought that Gandalf looked older and more
careworn. He pressed him for news of himself and of the wide world, and soon
they were deep in talk, and they stayed up far into the night. [2, 73]
Для встановлення контакту зі старим
знайомим Гендальф використовує так звані мовленнєві
наповнювачі, або маркери дискурсу, які не мають жодного інформативного
підтексту, окрім контактовстановлюючого.
У наведеному прикладі ми також можемо
спостерігати стандартний “обмін люб¢язностями”, коли Фродо зазначає, що чаклун зовсім не
змінився, хоча насправді думає зовсім протилежне.
Цікавим з точки зору фатики
є наступний уривок:
‘... Yes, sooner or later - later,
if he is strong or well-meaning to begin with, but neither strength nor good
purpose will last - sooner or later the dark power will devour him.’
‘How terrifying!’ said Frodo. [2, 76]
У зазначеному уривкові репліка хоббіта
не виражає емоцій, а грає роль мовленнєвих наповнювачів (маркерів дискурсу),
тобто його реакція є стандартною та очікуваною в даній ситуації і слугує для підтримки контакту.
Незважаючи на формально діалогічний характер інформативно-фатичного монологу, він має інформативно-розповідну природу. Інформативним цей монолог можна вважати з тих причин, що обидва співрозмовники зацікавлені у темі бесіди, та вона сповнена важливою інформацією; а фатичним – у тому, що співбесідники протягом усієї “розмови” використовують певні кліше та стандартні формули для підтримки та перевірки каналу зв¢язку. Численні, проте короткі, репліки слухача – хоббіта Фродо – позбавлені інформативної забарвленості та носять суто фатичний характер. Вони стимулюють мовленнєвий контакт та підтверджують ефективне функціонування каналу зв¢язку, формують та структурують монолог оповідача.
Отже, інформативно-фатичний монолог
– це квазідіалогізована інформативна розповідь, у
якій мовець виступає носієм важливої інформації, а слухач стимулює оповідача та
підтримує роботу каналу зв¢язку за допомогою фатизмів.
Використана література:
1. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий. Варианты речевого поведения. – М.: Наука,1993. – 172с.
2. Толкиен Дж.Р.Р. Властелин колец: Братство кольца: В 2 кн. Кн. 1.: В 2 т.: Т.1. = The Lord of the Rings. The Fellowship of the Ring. Book 1. Volume 1. – М.: Рольф, 2002. – 288с.
3. Якобсон Р. Лингвистика и поэтика // Структурализм: «за» и «против». – М.: Прогресс, 1975. – С. 350-377.