Филологические науки/ 3. Теоретические и
Методологические основы исследования языка
Михайленко В.,
Ковалюк Ю.
Чернівецький
Національний Університет
ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
АНТРОПОНІМІЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
Фразеологізм є невід’ємною складовою
англійського словника. Дослідження його етимології (Ш.Баллі (1940), В.Кунін
(1964), К.Баранцев (1969)), функції (В.Кунін (1964, 1970), В.Виноградов(1985),
Н.Амосова(1961)), З.Загірова (2003) значення (В. Кунін (1964), В.Лебединська
(1999), С.Георгієва (2001), Д.Мальцева (2003)), структури (В.Кунін (1964),
Н.Амосова (1964), В.Виноградов (1974)) і прагматики (А.Корольова (1980)) дали
можливість представити фразеологізм як інтегральну підсистему. Проте етимологія
фразеологізму, де ядерний компонент представлений онімом, не знайшов свого
достатнього висвітлення в англійській філології. Питання антропонімічного фразеологізму
як засобу відображення певного фрагменту англомовної картини світу потребує
подальшого вивчення.
Відповідно,
метою нашої праці є виокремлення антропонімічних фразеологізмів в англійській
мові для аналізу їх семантичних та структурних характеристик у систмі
англійського словника.
Об’єктивний
світ відображається у процесі людської діяльності і фіксується як результат
пізнання через слова. Як стверджує М. Дмитрієва (2006), вся система знань, набутих як
особисто, так і внаслідок навчання, утримується у довгостроковій пам’яті людини
за допомогою концептів, або ментальних прообразів [4, c.1-2].
М.Абаєва (1999) вважає, що концептуалізація, або понятійна класифікація, - один
з найважливіших процесів пізнавальної діяльності людини, що полягає в
усвідомленні людиною інформації. Цей
процес також призводить до утворення концептів, концептуальних структур і всієї
концептуальної системи у психіці людини. [1, с.3-4].
Умовне членування
фрагментів світу та їхня диференціація варіює залежно від тієї чи іншої мовної
ситуації. І це, в свою чергу, впливає на
формування світу тих, хто говорить цією мовою, тобто на створення
концептуальної картини світу як сукупності знань про світ, що є зафіксованими у
лексиці, граматиці, фразеології.
Доведено Є.
Бартмінським та А. Вежбицькою, що мовна картина світу доповнює об’єктивні
знання про реальність. Сукупність цих знань, закарбованих в мовній формі,
становить “мовний проміжний світ” (В. фон Гумбольдт), “мовну репрезентацію
світу” (Т. Ренч),“мовну модель світу” ( Г. Брутян), або “мовну картина світу”
(В. Маслова). В силу більшої поширеності ми обираємо “мовну картину світу”.
М.Дмитрієва (2006) переконана в тому,. що
поняття картини світу (в тому числі і мовної) будується на вивченні уявлень
людини про світ. Світ – це людина і середовище в їхній взаємодії, а картина
світу – “результат переробки інформації про середовище і людину [4, c.1-2].
Мовна картина
світу формує тип відношення людини до світу (природи, тварин, самої себе як
елемента світу). Вона визначає норми поведінки людини в світі, визначає її
ставлення до світу. На думку Ю. Апресяна (1995), будь-яка природна мова
відбиває певний спосіб сприйняття і організації (“концептуалізації”) світу[2,
с.45-53]. Висловлені в ній значення складаються у певну цілісну систему
поглядів, свого роду колективну філософію, яка є обов’язковою для всіх носіїв
мови.
В. Маслова (2001) вважає, що фразеологізми
відіграють особливу роль в створенні мовної картини світу, тому що вони –
“дзеркало життя нації” [6, с.67]. Природа семантики фразеологічних одиниць
тісно пов’язана із фоновими знаннями носія мови, із практичним досвідом
особистості, культурно-історичними традиціями народу, який користується даною
мовою. Фразеологізм – це семантично зв’язане сполучення слів, яке, на відміну
від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень),
не утворюється в процесі мовлення
відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання
лексем, а відтворюється у вигляді усталеної одиниці, неподільної та цілісної
конструкції. Фразеологічні одиниці приписують об’єктам ознаки, які асоціюються
із картиною світу, припускають цілу дескриптивну ситуацію (текст), оцінюють її,
та виражають ставлення до неї [6, с.67]. Своєю семантикою фразеологічні одиниці
спрямовані на характеристику людини і її діяльності.
Аналізуючи мовну
картину світу, що створюється за допомогою фразеологізмів, можна вказати на її
таку основну ознаку як антропоцентричність. Продемонструємо це за допомогою
антропонімічних фразеологічних одиниць, до складу яких входить компонент, що
позначає власне ім’я (онім):
·
суто англійські
антропонімічні фразеологічні одиниці: admirable Crighton, Big Ben, to dine with Duke Humphrey;
·
антропонімічні фразеологічні
одиниці біблійного походження: kiss of Judas, Naboth’s vineyard;
·
антропонімічні фразеологічні
одиниці міфологічного походження: Sisyphean labour, to fall between Scylla and Charybdis, Damon and Pythias;
·
давньоримські антропонімічні
фразеологічні одиниці: Draconian laws, feast of Lucullus;
·
фразеологічні одиниці,
запозичені із світової літератури: Barmecide’s dinner, Knight of the Rueful Countenance;
Це свідчить про
те, що антропоцентричність англомовної
картини світу в синхронії і діахронії виражається в орієнтації на
людину, а всласне ім’я (онім) є найбільш релевантним показником такоїої
закономірності.
На думку Б.Ажнюка
(1989), поряд з чисто денотативним онімічним значенням, що прив’язане
етимологією фразеологічних одиниць до факторів екстралінгвістичних, власним
іменам у складі фразеологізму притаманний також конотативний семантичний
компонент [2, с.61]. Візьмемо для прикладу антропонім, що входить до складу
фразеологічної одиниці Big Ben. В історичному плані він називає
конкретну особу – Бенджаміна Холла, керівника проекту спорудження годинника.
Про але має ще й метонімічне значення – годинник на будівлі англійського
парламенту.
Як вважає Б.Ажнюк
(1989), співіснування онімічної та апелятивної функцій є необхідною умовою
існування семантико-структурної фразеомоделі, за якою будується ряд схожих за
типом переосмислення ФО [2, с.62]: old Abe, old Adam, old Dutch, old Harry.
Досить важливо
звернути увагу на той факт, що оніми залишаються релевантними структурними
одиницями в складі фразеологізмів там, де вони не відіграють ніякої семантичної
функції. Оберемо для прикладу фразеологічну одиницю before one could say Jack Robinson. І хоча важко встановити, ким насправді був Jack Robinson, очевидним є той факт, що
все семантичне навантаження на собі несе основа даного фразеологізму - before one could say…, а антропонімічний
компонент Jack Robinson (який легко замінити на будь-який інший, наприклад, knife) допомагає сформувати
остаточну сигніфікативну функцію даного фразеологізму.
Таким чином,
вибір еталонів або символів у картині світу, як правило, мотивований. Така
мотивація залежить від характеристики всієї концептуальної системи і може бути
виокремленою в деяких випадках на рівні мовної картини світу. Самі
фразеологізми, які ми розглядали, як стверджує В.Н.Телія (1988), можуть
“виконувати роль еталонів, стереотипів культурно-національного світогляду, або
вказувати на їх символічний характер і в цій якості виступають як мовні
експоненти (носії) культурних знаків” [7, с.183].
Відповідно до
поставленої мети нам вдалося прийти до наступних висновків:
Фразеологізм – це семантично
пов’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою
синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення
відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання
лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної та цілісної
конструкції;
За допомогою фразеологічних одиниць
об’єктам і людям приписуються ознаки, які, в свою чергу, асоціюються із мовною
картиною світу, охоплюють цілу дескриптивну ситуацію, виражають оціночне
ставлення до неї. Антропоцентричність – одна з найважливіших ознак мовної
картини світу, яка найкраще виявляється через застосування антропонімічних
фразеологізмів в контексті мовлення;
За допомогою антропонімів (Jack, Caesar, Mohammed, Achilles ), що входять до складу фразеологічних одиниць сигніфікативне значення
фразеологізму досягається шляхом переосмислення, метонімії, метафоризації та
інших стилістичних засобів; при цьому антропонім, незалежно від своєї
індивідуальної семантики, завжди
відіграє релевантну роль у формуванні остаточного значення фразеологізму;
Відносна частотність вживання
антропонімів в структурі фразеологічних одиниць за нашими підрахунками
становить 3,55% за словником К. Баранцева (загальна сума проаналізованих
антропонімічних фразеологізмів налічує 710 одиниць).
88% становили фразеологізми англо-саксонського
походження: Nelson’s touch, Nosey Parker, cheap Jack;
4,9% налічували біблеїзми: Gog and Magog, Saul among the prophets, Laodicean
policy;
4,6% - міфоніми: Hercules’ pillars, bend the bow of Ulysses;
однакову кількість – 0,98% -
становили антропонімічні фразеологізми, запозичені із світової літератури і
культури Давнього Риму відповідно: Alnaschar
dream, Alladin’s lamp, to give a Roland for an Oliver, Gordian knot.
ЛІТЕРАТУРА:
1.Абаєва
М.К. Фразеологическая семантика как часть языковой картины
мира//Национально-культурный компонент в тексте и языке. Материалы II
Международной конференции 7-9 апреля
2.Ажнюк Б.М.
Англійська фразеологія в культурно-етичному висвітленні. – К.: Наукова думка,
1989. – 134 с.
3.Апресян
Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания// Вопросы
яыкознания - 1995. - №1. – С.45-53.
4.Баранцев К.Т. (уклад ) Англо-український фразеологічний словник
Близько 30 000 словосполучень. 2-ге вид., випр. К.:Знання, 2005. - 1056
с.
5Дмитрієва
М. Гендерні ролі та їх відображення в мовній картині світу// Матеріали
київського міського семінару із гендерної лінгвістики 26 квітня 2006. – С. 1-2.
6.Маслова В.
А. Лингвокультурология:
Учеб. пособие для студ. вузов. — М.: Academia, 2001. — 204с.
7.Телия В.
Н. Метафоризация и её роль в создании языковой картины мира // Роль
человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. М, 1988. - С. 173-203.
8.Цивьян
Т.В. Лингвистические основы балканской модели мира. – М.: 1990.–240с.