Право/2. Адміністративне та фінансове право

Мазуров І.В., Чвалюк А.М.

Донецький юридичний інститут МВС України

ПОДАТКОВА ПЕРЕВІРКА ЯК ФОРМА ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

 

На сьогодні державний фінансовий контроль є однією з основних функцій державного управління, значення якого постійно зростає. Тільки правильне, раціональне використання контролю в управлінні державними фінансовими ресурсами дає можливість створити необхідну базу для проведення у державі ефективної економічної політики.

Сутність контролю полягає в усвідомленій та планомірній дії системи, яка впливає на підзвітні та підконтрольні ланки для реалізації основної мети – повного зберігання майна та профілактики його розкрадань.

Відомо, що фінансовий контроль є засобом забезпечення законності та профілактики правопорушень. Також, треба відзначити що фінансовий контроль виступає юридичним інститутом [1, с.134]. У науковій та навчальній літературі зустрічаються різні класифікації фінансового контролю, однак більшість авторів виділяють: державний, суспільний, господарський та муніципальний контроль.

Суспільний фінансовий контроль – ініціюють громадяни; державний – юридичні особи, які від імені держави здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів господарювання; господарський – здійснюється через утворенні власником органи, їх фінансово-економічні служби у межах зазначених власником; муніципальний фінансовий контроль здійснюється тимчасовими комісіями, які створюються органами місцевого самоврядування [2, с.20].

Державний контроль, згідно ст. 2 закону України “Про Державну контрольно-ревізійну службу в Українівід 26.01.1993 р., як правило, здійснюються у формі ревізій та перевірок. Ревізія – метод документального контролю фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, додержання законодавства з фінансових питань, достовірність обліку та звітності, спосіб документального виявлення нестачі, розтрат, привласнювань, крадіжок заходів, попередження фінансових зловживань. Перевірка – обстеження та вивчення деяких частин фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації [3]. Податкова перевірка представляє собою діяльність податкових органів (або, в деяких випадках, аудиторських, суспільних організацій) з аналізу, вивчення первісної облікової звітної документації. Її мета – перевірка своєчасності та повноти сплати податків, зборів, обов’язкових платежів та правильного ведення податкового обліку, розрахунок сум податкових платежів, здійснення податкової звітності [4, c.164].

Так, згідно з Наказом державної податкової адміністрації України від 30.06.2006 р. №373 “Про затвердження методичних рекомендацій відносно порядку розподілення платників податків за категоріями уваги” (далі Наказ) була запропонована ідея розділити платників податків за категоріями уваги, іншими словами, за рівнем ризику порушень.

Згідно даного Наказу організація роботи державних податкових органів повинна базуватися на наступних принципах: неупередженого відношення до платників податків та забезпечення максимального рівня сервісу в процесі їх обслуговування; максимальної автоматизації процесів адміністрування податків; орієнтування податкового аудиту на платників податків з високим ступенем ризику; застосування адекватних заходів впливу до суб’єктів господарювання, які не платять податки; забезпечення своєчасного рівня фіскальних дій та підходу до платників податків з однаковим характером податкової поведінки. За показниками податкової поведінки та рівня риску суб’єктів господарювання розрізняють наступні категорії уваги:

КАТЕГОРІЯ 1 – сумлінні платники податків. Оцінюються позитивно. Найбільш істотними факторами, які впливають на віднесення платника податку до даної категорії являються: відсутність випадків порушення строків представлення податкової звітності; повнота та своєчасність сплати податків та зборів, більше середнього рівень сплати податків та зборів.

КАТЕГОРІЯ 2 – платники податків помірного ризику. Найбільш істотними факторами, які впливають на віднесення платника податку до даної категорії являються: низьке значення фіскальної важливості, середній рівень сплати податків та зборів.

КАТЕГОРІЯ 3 – платники податків високого ризику. Оцінюються негативно у частині податкової поведінки. У даній категорії найбільш істотними факторами являються: високий рівень фіскальної завантаженості; наявність ознак суттєвих порушень податкового законодавства, на які свідчать фактори ризику [5].

Треба відмітити, що таке розділення платників податків на категорії уваги, при втіленні даного проекту в життя, на наш погляд може істотно покращити існуючу на даний момент ситуацію у податковій сфері. Однак, оскільки даний Наказ був виданий тільки у червні минулого року та ще не отримав широкого застосування відповідними органами, нами запропоновані деякі зміни та доповнення до нього.

Згідно з Наказом, одним з принців організації роботи державних податкових органів є неупереджене відношення до платників податків. Однак, як можна говорити про неупереджене відношення, коли платників вже розділили на групи та відповідно працюють з різними категоріями по-різному. Також цим Наказом не передбачений перехід з однієї категорії в іншу. Наприклад, на наш погляд, було б невірним застосовувати заходи до суб’єкту, який раніше відносився до третьої групи, коли його податкова поведінка змінилася та стала підходити за признаками до першої або другої групи.

Таким чином, вважаємо, що розділення платників податків на групи, з урахуванням наших пропозицій, дозволить істотно покращити існуючу в податковій сфері ситуацію.

 

 

Література:

1. Головань М.М. Государственный финансовый контроль и его реформирование // Финансы Украины. – 2003. - №9. – С.133-136

2. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право Украины: Учебное пособие.- Харьков: Одиссей. 2004. – 186 с.

3. Закон Украины “О Государственной контрольно-ревизионной службе” от 26.01.1993 г.

4. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. – Краматорськ: ДДМА, 2003. – 160 с.

5. Приказ государственной налоговой администрации Украины от 31.06.2006 г. №373 “Об утверждении Методических рекомендаций относительно порядка распределения плательщиков налогов по категориям внимания”.