Бордюгов Л.Г.
Донецький НДІ судових
експертиз
ПРОБЛЕМИ
ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СУДОВИХ ГІРНИЧОТЕХНІЧНИХ
ЕКСПЕРТИЗ
Специфіка надзвичайних подій на підприємствах
гірничої промисловості показує, що працівникам судово-слідчих органів, які як
правило не володіють спеціальними знаннями в галузі гірничої справи, досить
складно оцінити подію з технічної точки зору й визначити законність дій її
учасників. Внаслідок цього в процесі розслідування кримінальних справ щодо
зазначених фактів найчастіше потрібне вивчення цих матеріалів і підготовка
висновку судовими гірничотехнічними експертами. Тобто при розслідуванні та
розгляданні судами кримінальних справ, порушених за фактами порушення
законодавства у галузі охорони праці на підприємствах гірничої промисловості
(статті 271 “Порушення вимог законодавства про охорону праці” та 272 “Порушення
правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою” Кримінального
кодексу України) як правило
призначають судові гірничотехнічні експертизи.
Основним завданням судово-експертної діяльності в галузі
судової гірничотехнічної експертизи, тобто завданням, що вирішується шляхом
проведення судової гірничотехнічної експертизи, є сприяння судам, суддям,
органам дізнання, особам, що проводять дізнання, слідчим і прокурорам у
встановленні обставин, що підлягають доказуванню в конкретній кримінальній
справі. Основним джерелом даних, на основі яких встановлюються ці обставини,
відповідно до статті 65 КПК України, є висновок експерта, а спосіб їхнього
встановлення – проведення досліджень і вирішення питань на основі наукових,
технічних чи інших спеціальних знань. Спеціальними знаннями є знання у галузі
науки, техніки, мистецтва або ремесла, необхідні для вирішення питань, які
виникають під час розслідування і розгляду справ [1, с.443].
Спеціальні знання містять у собі, по-перше, наукові
знання, що дозволяють розкрити природу досліджуваних явищ, їхню сутність;
по-друге, життєвий досвід – найбільш раціональні, ефективні алгоритми практичної
діяльності; по-третє, знання з області техніки, що акумулюють сучасну
науково-технічну інформацію і досвід її практичної реалізації. У системі “спеціальні
знання” вони виступають у діалектичній єдності [2, с.37].
Основними формами використання спеціальних
знань в кримінальному судочинстві діюче законодавство України називає судову
експертизу (ст.75 КПК України) та участь спеціаліста (с.1281 КПК
України).
Тож судова гірничотехнічна експертиза є основною формою
використання спеціальних знань в кримінальному судочинстві при розслідуванні
надзвичайних подій на підприємствах гірничої промисловості.
Розслідування злочинів даної
категорії в основному проводиться працівниками прокуратури. Існуючий у цей час
порядок розслідування подій на гірничих підприємствах, на жаль, не забезпечує
своєчасного вилучення необхідних для дослідження документів, які можуть сприяти
об’єктивному розгляду й установленню
обставин і причин події.
Добути додаткові матеріали для
проведення судової гірничотехнічної експертизи не завжди є можливим через
видозміну місця події, а іноді й технічної документації навіть у найближчі
години після події.
Аналіз судових гірничотехнічних
досліджень, проведених у Донецькому науково-дослідному інституті судових
експертиз, свідчить про те, що термін від моменту події до надходження
матеріалів для проведення експертиз іноді становить більше одного року, хоча за
підсумками розслідування нещасного випадку власник підприємства, згідно вимог
Закону «Про охорону праці» складає у десятиденний термін акт за встановленою
формою, та у п’ятнадцятиденний термін після закінчення розслідування повинен
надати до прокуратури за місцем перебування підприємства ряд документів, у яких
відображені обставини події.[3, с.104]
Нерідко в цих документах та в інших документах, які
надаються з матеріалами кримінальної справи на дослідження судового
гірничотехнічного експерта, не міститься необхідних даних, які потрібні для
дослідження. Іноді такі дані на момент призначення експертизи добути вже
неможливо, у зв’язку з зміною обстановки місця події, змінами у документах і
таке інше.
Тому при
проведенні огляду місця події, огляду і вилученні документів бажана участь
спеціаліста, що володіє знаннями в гірничій справі, оскільки він може, залежно
від обставин події з урахуванням подальшої перспективи проведення судової
експертизи, визначити перелік необхідних даних, необхідної документації для
вирішення питань розслідування.
Тож на наш погляд було б доцільним розпочинати експертне
дослідження надзвичайної події на підприємстві гірничої промисловості вже при
огляді місця події, та огляді документів. Отже, коли б проведення судової
гірничотехнічної експертизи було можливим до порушення кримінальної справи,
добути необхідні для розслідування дані та документи було б значно простіше.
Тому вважається слушною пропозиція щодо надання права
правоохоронним органам призначати судові експертизи до порушення кримінальної
справи, для чого необхідно внести відповідні зміни до ст.75 КПК України. На
користь цієї точки зору говорить і те, що в багатьох країнах подібні зміни до
законодавства вже було внесено. Так наприклад, у частиною 2 ст. 226 КПК Республіки Беларусь передбачено, що
“до порушення кримінальної справи…допускається
призначення судово-медичної експертизи для визначення причин смерті та ступеня
тяжкості тілесних ушкоджень та інших експертиз, висновки яких можуть мати
істотне значення для вирішення питання про порушення кримінальної справи”[4], частиною 2 ст. 242 КПК Республіки Казахстан також передбачено, що “У
випадках, коли ухвалення рішення про порушення кримінальної справи неможливо
без провадження експертизи, вона може бути призначена до порушення кримінальної
справи”[5].
Якщо ввести таку норму, це надасть право слідчим органам
призначати судові гірничотехнічні експертизи до порушення кримінальної справи
за ст. 271 та ст. 272 КК України. Це
може сприяти підвищенню оперативності виявлення й дослідження речових доказів,
скороченню термінів розслідування злочинів та може стати серйозним внеском у
реформу кримінально-процесуального законодавства України. [6, с.216-217]
Література:
1. Шепітько В.Ю. Криміналістика.
Енциклопедичний словник (українсько-російський і російсько-український)/ За
ред. Акад. НАН України В.Я. Тація. – Харків: Право, 2001. – 560 с.
2. Грузкова В.Г. Об объеме специальных знаний судебного эксперта//Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы: Сб. науч.- практ. материалов (к 75-летию основания Харьк. НИИ судебных экспертиз им. Засл. Проф. Н.С. Бокариуса)/М-во юстиции Украины; Харьк. н.и. институт судебных экспертиз; Ред. Коллегия: М.Л. Цымбал, Э.Б. Ефремян, А.Ф. Дьяченко и др. – Харьков: Право, 1998. – С. 37–38.
3. Бордюгов Л.Г., Кир’янов Ю.А. Изъятие и осмотр
документов для проведения экспертных исследований по уголовным делам о
нарушениях техники безопасности на
предприятиях горной промышленности //Криміналістичний вісник. Наук.-практ. зб.
/ ДНДЕКЦ МВС України; НАВСУ; Редкол.: Я.Ю. Кондратьєв (голова ред.) та ін. –
К.: «Бюл. ВАК України», 2004. – № 1 (1). – С.102-106.
4.
Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь от 16 июля 1999г. № 295-3
//[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://pravo.kulichki.com/.
5.
Уголовно-процессуальный кодекс Республики Казахстан от 13 декабря 1997г. №
206-1 //[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //kazref.narod.ru/zakon/codec/RUS_ugolovprocess_kodeks.html.
6. Авдєєва Г.К. Проблеми використання спеціальних
знань при дослідженні контрафактної аудіовізуальної продукції//Вісник Академії
правових наук України, 2005. – № 3 (42). – С.211-218.
Відомості про автора тез “Проблеми
використання спеціальних знань при проведенні судових гірничотехнічних
експертиз”
Бордюгов Леонід Григорович,
Донецький НДІ судових експертиз, перший заступник директора Донецького НДІ
судових експертиз, тел. (062) 312-59-48.
Адреса для кореспонденції –
83102, Донецьк – 102, вул. Лівенка, 4, Донецький НДІ судових експертиз.