Физическая культура и спорт/

1. Физическая культура и спорт:

проблемы, исследования, предложения

Воробйов О. О.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Дослідження діяльності школи та сім'ї у фізичному вихованні учнів (за даними опитування)

За останні роки, у зв'язку зі складним соціально-економічним становищем у суспільстві, в значній мірі порушились традиційні зв'язки сім'ї та школи у фізичному вихованні дітей. Тому існує потреба у розробці сучасних шляхів, методів, форм та засобів фізичного виховання школярів в умовах взаємодії сім'ї та школи.

Мета дослідження: Розглянути та обґрунтувати потреби взаємодії сім'ї та школи у фізичному вихованні учнів молодшого шкільного віку.

Завдання дослідження:

1)  Вивчити потреби у заняттях фізичною культурою і спортом для учнів молодшого шкільного віку;

2)          Проаналізувати ставлення учнів молодшого шкільного віку та їх батьків до фізичної культури і спорту, вчителів фізичної культури до співпраці сім'ї та школи;

3)          Узагальнити досвід теорії і практики з питань співпраці сім'ї та школи у фізичному вихованні школярів.

         Методи дослідження:

Дослідження ґрунтується  на застосуванні комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження: аналізу та узагальнення наукової літератури; бесіди та інтерв'ювання вчителів, учнів молодшого шкільного віку та їх батьків; педагогічні спостереження; анкетування школярів та їх батьків; вивчення шкільної документації; педагогічний експеримент.

У процесі дослідження проводилося опитування учнів 1-4 класів (вік 6-10 років) загальноосвітньої школи № 27 м. Чернівців. Майже половину, 48,7% вибіркової сукупності, складали хлопчики, і 51,3% - дівчатка. 23,4% опитаних навчались у другому (16,6% - хлопчики і 15,8% - дівчатка); 35,4% - у третьому (16,5% і 18,9% відповідно); 32,2% - у четвертому класі (15,6% і 16,6% відповідно). Окрім опитування школярів проводилось також анкетування їхніх батьків. Серед опитаних батьків 41,6% - чоловіки, 58,4% - жінки. Вік переважної більшості батьків (95,3%) знаходився в межах 30-40 років, половина (49,9%) - це люди з вищою освітою. Встановлено, що серед батьків-респондентів 28,6% складають інженерно-технічні працівники; 25,7% - робітники; 12,9% -службовці; 11,9% - педагоги; 10,6% - медичні працівники; 3,5% - міліціонери та військовослужбовці; 1,3% - представники творчої інтелігенції та 5,5% батьків не мають професії.

Також ми проводили опитування вчителів фізичної культури. Серед респондентів 35,5% складали жінки, 64,5% - чоловіки. Вік більшості з них (72,6%) знаходився в межах 31-50 років; 15,2% - в межах 51-60 років; 12,2%  - до 30 років. Аналіз анкет показав, що найбільший відсоток (39,4%) складають респонденти зі стажем роботи в школі 15-25 років; найменший - зі сажем роботи 4-8 років.

На підставі проведеного опитування з'ясовано фактори, від яких залежить активна участь дітей у заняттях фізичною культурою і спортом у вільний від навчання час.  Оскільки, респондентам дозволялось обирати декілька варіантів відповідей, результати опитування були нами проранжовані. Окрім того, на одне і те ж запитання відповідали діти та їх батьки. Відповіді перших і других порівнювались. Порівняння відповідей батьків і дітей дозволяє стверджувати, що практично відсутні суттєві розбіжності у їхніх поглядах на це запитання. На жаль, більшість респондентів обох груп зазначили відсутність пропаганди фізичної культури і спорту в школі (лише 6,2% дітей і 10,8% батьків дали позитивні відповіді).

У ході опитування школярів вивчалась наявність умов для занять фізичними вправами вдома. Одержані результати показали наступне: по-перше, більшість дітей  (55,7%) мають лише місце для занять фізичними вправами; по-друге, значна частина  опитаних  (35,8%) не має взагалі умов для занять; по-третє, тільки 3,5% учнів  мають вдома спеціально обладнані спортивні куточки. Залежність між рівнем фізичної підготовленості учнів і умовами для занять виявилася прямопропорційною. У дітей з високим і середнім рівнями фізичної підготовленості, як правило, є спортивні куточки або місце для занять вдома. У школярів з низьким рівнем фізичної підготовленості найчастіше відсутні умови для занять фізичними вправами. Опитування показало, хто з членів сім'ї учня займається фізичною культурою і спортом. Відповіли на запитання лише 37,7% усіх респондентів. Очевидно, у решти 62,3% школярів члени сім'ї не займаються фізичною культурою і спортом. Аналіз результатів показав, що в основному, фізичною культурою і спортом у сім'ї займається батько або брат(и) - 29,8%. Відсоток опитаних, у яких фізичною культурою і спортом займається мати, значно менший і складає лише 3,6%. Слід робити більший акцент на залучення представниць жіночої статі, що може стати прикладом рухової активності школярів.

Серед 37,7% школярів, які не відповіли на поставлене запитання, 19,3% складали учні з низьким рівнем фізичної підготовленості; 12,8% - з середнім і 5,6% - з високим рівнем фізичної підготовленості.

Одержані результати дозволяють зробити припущення, що відсутність рухової активності в сім'ї школяра негативно впливає на його рівень фізичної підготовленості. Саме через це більшість дітей з низьким рівнем фізичної підготовленості не відповіли на запитання.