Економічні науки/2.Зовнішньоекономічна діяльність

Мікеніна О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

СПЕЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ НАТО ТА УЧАСТЬ УКРАЇНИ В НИХ

 

Організація північноатлантичного договору (НАТО) вже давно змінила статус виключно військово-політичного блоку, набула нового формату відносин країн-учасниць, який охопив низку соціально-економічних напрямків співробітництва. Підтвердженням цього стало розгортання комплексу спеціальних програм НАТО, які позначили нові сфери інтеграції країн-учасниць, стали механізмом розширення й поглиблення їх взаємин.

Як складова співробітництва країн НАТО спеціальні програми являють собою певний проект і програму дій із чітко визначеними цілями та завданнями, розмірами і джерелами фінансування, розподілом обов'язків між колом учасників, системою управління і контролю. Програмний характер таких складових визначений наявністю цілого комплексу елементів управлінського, соціального, економічного плану, пов'язаних і зорієнтованих на досягнення встановлених цілей, а також розвиненістю елементів планування із закріпленням строків (етапів), режиму фінансового та іншого забезпечення. Все це у сукупності дозволяє вибудувати систему заходів щодо певного напрямку співробітництва, який цікавить країни.

Доцільно виділити зі структури напрямків співробітництва країн альянсу (програм діяльності) елементи невійськового плану. До них можна віднести: розвиток механізмів антикризового регулювання й демократичного контролю;  планування й організація національних програм досліджень і технічних розробок та управління ними; підготовка кадрів; удосконалення медичного обслуговування;  співробітництво в області метеорології; співробітництво в області захисту інформації й вирішення проблем захисту інтелектуальної власності; проведення гуманітарних місій та антитерористична боротьба. НАТО має у своєму розпорядженні потужний військовий і цивільний бюджети. Це є передумовою для повноцінної реалізації заявлених програм.

Спеціальні програми – прояв політики НАТО відносно досягнення цінностей найвищого порядку (соціально-економічного розвитку, високого рівня добробуту й безпеки). Від цього безпосередньо залежить потенціал вступу або поглиблення відносин України з НАТО.

Перед Україною участь у спеціальних програмах НАТО відкриває величезні можливості у рішенні своїх внутрішніх проблем, дозволяє скористатися потужною політичною, управлінською, технічною і фінансовою підтримкою. Спеціальні програми дозволять розвивати коопераційні зв'язки України із країнами-членами альянсу та з країнами, які є його найближчими партнерами. Це буде позитивно відображатися на світогосподарських позиціях України на етапі становлення її як регіонального сектора.

Однак, Україна вже кілька років поспіль долучається до діяльності НАТО у сфері забезпечення миру, стабільності та безпеки на рівні регіонів світу та у планетарному масштабі. Розвитку ефективного співробітництва звичайно перешкоджає внутрішня політична нестабільність та невизначеність зовнішньополітичного курсу, відсутність погодженої та цільної стратегії економічного розвитку у глобальному просторі.

Тому планування та розвиток майбутніх відносин України з НАТО залежить від реальної зацікавленості сторін у співробітництві. Зволікання, у свою чергу, призведе до виникнення потенційних протиріч, негативного відношення до України та складностей у відносинах. Не розвиваючи прогнозовані відносини з НАТО, Україна може втратити можливості відігравати роль регіонального лідера у найближчому майбутньому. При цьому слід враховувати, що роль та значущість НАТО у системі глобальної безпеки постійно зростає.