Проведення комплексних досліджень як передумова виходу організації на зовнішній ринок

Штафінська А.

студентка магістерського курсу „Адміністративний менеджмент” СНАУ

Лозинська І.В.

здобувач кафедри економіки і контролінгу Сумського Національного Аграрного Університету

У сучасних умовах демонополізації зовнішньоекономічної діяльності, підприємство - основний ланцюжок зовнішньоекономічного комплексу держави. Згідно з діючим законодавством, підприємство - це самостійний господарюючий суб'єкт, створений у певному порядку для виробництва продукції, виконання робіт та послуг з метою задоволення суспільних потреб і отримання прибутку. Згідно з діючим законодавством підприємство має право самостійно визначати форми, методи та обсяги роботи на зовнішньому ринку.

Для ефективного управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні підприємства необхідна адекватна умовам його роботи структура управління. Організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства визначається, насамперед тими цілями і задачами, що вона покликана вирішувати.

Створення такої розгалуженої структури управління ЗЕД характерно для підприємств (організацій) незалежно від їхньої організаційно-правової форми, коли їхня діяльність цілком зосереджена на зовнішніх ринках. Однак кількість таких підприємств, природно, менше, ніж кількість підприємств, що займаються виробництвом. На промислових підприємствах, що активно беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, зовнішньоторговельний апарат існує в основному в двох формах: як частина внутрівиробничої структури у вигляді зовнішньоекономічного відділу (відділу зовнішньоекономічних зв'язків) і як відносно самостійний підрозділ у вигляді зовнішньоторговельної фірми.

Дослідження потенційних можливостей підприємства при роботі на зовнішньому ринку проводиться з метою оцінити його конкурентноздатність при роботі на конкретному ринку.

На рівень конкурентноздатності фірми впливають наступні основні фактори:

• рівень технології виробництва, використання новітніх винаходів і відкриттів, впровадження сучасних засобів механізації й автоматизації виробництва;

• комерційні умови продажів, застосування фірмою можливість різного роду знижок, комерційного або споживчого кредиту, розмаїтість форм розрахунків і способів платежу, можливість застосування товарообмінних операцій і ін.;

• доступність і зручність придбання товару покупцями, що досягається: створенням відповідних вимогам ринку збутової мережі, організацією доставки, технічного обслуговування продукції, у тому числі гарантійним і післягарантійним, обсягом наданих після продажних послуг і т.д.;

• ефективність проведення рекламних заходів: надання необхідних зведень про товар і фірму, демонстрація виробів у дії на виставках, ярмарках, у демонстраційних залах фірми або в її торговельних
посередників, вплив засобами "паблик рилейшнз" інші заходи;

• можливості застосування методів цінової і нецінової конкуренції: поліпшення споживчих властивостей товару, упакування, маркірування, стимулювання продажів і ін.;

• рівень підтримки і сприяння, одержуваних фірмою з боку національних державних органів і громадських організацій: гарантії кредитів, страхування, звільнення від податків, зборів, надання експортних субсидій або пільг, забезпечення інформацією про кон'юнктуру ринків і т.д.

Комплексна оцінка конкурентноздатності фірми досягається порівнянням показників, що характеризують діяльність фірм-конкурентів.

Аналіз поточних результатів господарської діяльності підприємства перед виходом на зовнішній ринок припускає з'ясування його економічного потенціалу, загальних результатів господарської діяльності, фінансового становища, ефективності виробничо-господарської і зовнішньоекономічної діяльності за відповідний період. Аналізуються такі показники, як активи, основний капітал, якість і вартість зробленої продукції, кількість і розміщення виробничих і збутових підрозділів підприємства як у своїй країні, так і за кордоном і інші показники, що характеризують економічний потенціал підприємства.

В аналізі господарської діяльності важливі розділи, що характеризують зміну показників загальних витрат з розбивкою по статтях, показників надходження засобів (прибуток, амортизація, субсидії і дотації, емісія акцій, збільшення довгострокової і короткострокової заборгованості), показників використання засобів (виплата дивідендів, капіталовкладення, погашення заборгованості й ін.). Дуже важливе значення має аналіз показників ефективності діяльності підприємства: прибутку, фондовіддачі, оборотності оборотних коштів, продуктивності праці й ін. Проводиться аналіз показників фінансового становища підприємства. Аналіз господарської діяльності необхідний для виявлення поточних змін і відхилень від планових показників, а також змін за поточний (звітний) період, що стає необхідною базою прийняття ефективних управлінських рішень.

У цілому аналіз господарської діяльності підприємства, конкурентноздатності продукції, що випускається, і самого підприємства необхідний для того, щоб оцінити потенційні можливості в конкурентній боротьбі на тім або іншому ринку і розробити міри і засоби, за допомогою яких можна підвищити конкурентноздатність. Управління конкурентноздатністю — найважливіша задача управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні підприємства.