Сенченко А.С., Тодосейчук Г.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського

Засоби захисту банківської комерційної таємниці

Економічні та політичні зміни, які відбулися в Україні на початку 90-х років створили умови для розвитку ринкових відносин і підприємницької діяльності. Розвиток ринкових відносин спричинив виникнення нових понять, наприклад, комерційної таємниці. Різновидом комерційної таємниці є банківська таємниця.

Актуальність проблеми захисту інформації пов’язана з ростом можливостей обчислювальної техніки. Розвиток засобів, методів і форм автоматизації процесів обробки інформації і масове застосування персональних комп'ютерів роблять інформацію набагато більш уразливої.

Проблема розкриття і попередження злочинів, скоєних з використанням банківської системи, набуває в останні роки особливої актуальності.

Тому, метою даної статті є накопичення певних знань про форми та методи правового захисту банківських комерційних секретів та прийняття практичних заходів для забезпечення їх економічної безпеки.

Проблеми комерційної таємниці досліджувалися, в основному, ученими-економістами, що спеціалізуються в сфері економічної або інформаційної безпеки установ. Серед найбільш відомих - теоретичні розробки спеціалістів у галузі захисту інформації Е.Я. Соловйова, В.А. Рубанова, В.М. Чаплигіна, А.А. Чернявського та ін.

Згідно з чинним законодавством під банківською таємницею слід розуміти інформацію про діяльність та фінансовий стан клієнта, яка стала відома банку у процесі його обслуговування та взаємовідносин з ним, чи третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту [1].

Необхідною умовою нормального функціонування комерційних банків є збереження банківської таємниці.

При визначенні банківської таємниці слід виходити з того, що, по-перше, банки прагнуть приховати відомості про свої операції з метою одержання високих прибутків; по-друге, установи банків зберігають у таємниці відомості про клієнтів та про операції банків, а працівники банківських установ в інтересах клієнтів не мають права розголошувати відомості про стан їх рахунків і здійснюваних ними операцій тощо.

У частині 2 ст. 60 Закону України “Про банки і банківську діяльність” дається перелік відомостей, які становлять банківську таємницю. Це зокрема:

1). відомості про стан рахунків клієнтів, у тому числі стан кореспондентських рахунків банків у Національному банку України;

2). операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;

3. фінансово-економічне становище клієнтів;

4. системи охорони банку та клієнтів;

5. інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи — клієнта, її керівників, напрями діяльності;

6. відомості щодо комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;

7. інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;

8. коди, що використовуються банками для захисту інформації [1].

Таким чином, захист банківської комерційної таємниці передбачає як захист прав клієнта, так і прав банка. Значення такого захисту полягає у тому, щоб уникнути збитків, заподіяних банку чи його клієнту внаслідок витоку інформації, та забезпечити нормальне функціонування комерційних банків та його клієнтів.

Комерційні банки зобов’язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:

1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;

2) організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю;

3) використання технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;

4) застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах та угодах між банком і клієнтом [2].

Керівники та службовці банків зобов’язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов’язків.

Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання банківської таємниці, несут