К.е.н., старший викладач Ягмур К.А.

Студентка групи ОА-04В Мещерякова І.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Особливості визначення спеціальних податкових режимів

Сьогодні в наукових дослідженнях багато уваги приділяється питанням функціонування спеціальних податкових режимів, аналізу їхніх переваг і недоліків порівняно із загальною системою оподаткування, висвітленню зарубіжного досвіду їхнього застосування тощо. Останнім часом склалося також неоднозначне ставлення науковців до оцінки місця, ролі і напрямків викорис­тання особливих податкових режимів у сучасній політиці податкового регу­лювання ринкової економіки.

Зазначені проблеми знайшли своє відображення у дослідженнях вітчизняних вчених, таких як О.Ю. Браславець, В.П. Вишневський, І.А. Грицаєнко, Ю.Б. Іванов, О.Р. Квасовський,С.І.Юрій  та інших, зарубіжних дослідників привертають увагу праці С.В. Баруліна, Ю.Валевича, Г.В. Жирової, А.І. Косолапова, К. Пашева.

 Пошук єдиного методологічного підходу до трактування «спеціальний податковий режим», з'ясування різниці між спеціальними та спрощеними податковими режимами. Однак для того, щоб до­сягти бажаного результату, необхідно провести аналіз суті його складових і дослідити існуючі наукові погляди щодо змісту даного терміна.

З'ясування сутності економічної категорії «спеціальний податковий режим» вимагає визначення змісту поняття «ре­жим». Серед визначень терміна «режим» у словнику іншомовних слів і великому тлумачному словнику сучасної української мови можна виокремити такі: ре­жим - це система заходів, правил, запроваджуваних для досягнення певної мети; певні умови, необхідні для забезпечення роботи, функціонування, існу­вання чого-небудь.

Подібне трактування знаходимо у тлумачному словнику російської мови С.І. Ожегова, де режим — це умови діяльності, роботи, існування чого-небудь.

Загалом найбільш часто ототожнюють поняття «спеціальний режим оподаткування», «спрощена система оподаткування» та «альтернативна система оподаткування». У жодній із досліджуваних праць не проводиться чітке розме­жування цих понять та виокремлення їхніх рис. Найбільш часто поняття «сис­тема» і «режим» вживаються як синоніми щодо спрощеного оподаткування.

Слід зазначити, що дані поняття мають суттєві відмінності. Так, очевид­ним є те, що спрощена система включає сукупність взаємопов'язаних елемен­тів, серед яких основним є єдиний податок і поряд з ним інші податки та збо­ри, які не заміняються уніфікованим податком.

Не викликає сумнівів, що для окремих категорій платників наведені податкові режими є специфічними системами оподаткування. Що ж до того альтернативні вони чи спрощені, правильно вживати обидва терміни, але залежно від того, на чому саме концентрувати увагу.

Коли вживається поняття «спрощена система», то робиться наголосі на тому, що таке оподаткування є простішим варіантом порівняно із загальною системою. Поняття «альтернативна система» передбачає, що платник може самостійно прийняти рішення про перехід на такий режим оподаткування, тобто обрати одну з існуючих альтернатив.

Необхідно зазначити, що у чинному податковому законодавстві України не з'ясовано суть терміна «спеціальний податковий режим», в урядовому проекті Податкового кодексу України визначається лише склад особливих режимів. Відповідно до розділу XVII до них включають: спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва; фіксований сільськогосподарський податок; торговельний патент на право провадження деяких видів підприємниць­кої діяльності; спеціальні режими оподаткування суб'єктів господарювання, які реалі­зують інвестиційні проекти на територіях спеціальних (вільних) економічних зон та на територіях пріоритетного розвитку; особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції.

Ґрунтовний огляд енциклопедичних джерел, наукової літератури та законодавства України у сфері оподаткування свідчить про відсутність системного підходу до визначення та вивчення. Узагальнюючи теоретичні напрацювання з даної проблематики, пропонується таке формулювання визна­чення спеціального податкового режиму: спеціальний податковий режим - це система заходів і правил, що визначає особливий порядок організації та здійснення оподаткування на певній території, у певній галузі економіки чи окремих категорій господарюючих суб'єктів, який відрізняється від загального режиму оподаткування,і запроваджується державою з певними цілями за допомогою встановлення податкових преференцій для суб'єктів господарювання.

Висновки. З'ясування сутності спеціальних режимів оподаткування дало змогу зробити висновок, що дефініції «спеціальний податковий режим», «спрощена система оподаткування» та «альтернативна система оподаткування» потребують свого розмежування. Тому наведене визначення поняття «спе­ціальний податковий режим» дозволить розв'язати проблему формування сис­темного підходу до осмислення понятійного апарату у сфері застосування спе­цифічних режимів оподаткуванння. Отже, запропонований підхід полегшить розуміння розглянутих понять та сприятиме подальшим дослід­женням у напрямку створення ефективної податкової системи.

Література:

1.        Проект Податкового кодексу України // www.minfin.gov.ua.

2.        Барулин С.В., Жирова Г.В. Специальные налоговые режимы: теоретические и организационные основы // Финансы.- 2003.- №10. - С. 32-34.

3.   Браславець О.Ю. Спеціальні податкові режими як метод забезпечення фінансових інтере­сів малого підприємництва //Актуальні проблеми економіки.— 2002.— №3. - С. 21—28.

4.            Іванов Ю.Б. Альтернативні системи оподаткування. — X.: ХДЕУ — Торнадо, 2003. — 517 с.

5.            Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система: Підручник,— К.: Атіка,2006. - 920 с.