Кадацька А.М., Мельнікова А.М.

Сумський національний аграрний університет, Україна

Проблемні питання фінансового та податкового обліку основних засобів

Протягом тривалого часу в Україні не вирішується питання гармонізації обліку з метою усунення відмінностей, які існують між фінансовим і податковим обліком, викликані різними підходами до обліку об'єктів основних засобів, визначення їх залишкової вартості, списання витрат на ремонт. Ускладнюється ситуація і наявністю в податковому обліку таких специфічних категорій, як валові доходи і валові витрати, які в свою чергу обумовлюють порядок відображення в обліку операцій з реалізації товарів робіт і послуг, придбання активів з урахуванням їх черговості за так званими першою та другою подіями…

Поряд з цим суттєві відмінності між податковою і фінансовою звітностями практично ні у кого не залишають сумніву щодо доцільності існування обох підсистем бухгалтерського обліку. В цьому переконує і досвід більшості економічно розвинених країн світу.

Таким чином у підприємств виникає необхідність паралельного ведення податкового і фінансового обліку, але поки що відсутні методичні матеріали у яких би повністю розкривались відмінності між ними, незважаючи на актуальність цієї проблеми.

Крім того, у зв'язку із введеням в 2000 році нового Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291, застаріла і не відповідає потребам сучасної облікової практики Інструкція з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 1997 року №168.

Існують суттєві відмінності між Положенням стандартом бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" та Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" зокрема:

	Податковий облік	Фінансовий облік
Терміни	Основні фонди	Основні засоби
Порядок групування	Чотири групи	Дев'ять субрахунків. Три групи, згідно "Класифікатора основних засобів" (розробленого для статистики)
Нарахування амортизації	Один раз на квартал, від залишкової вартості по кожному об'єкту групи 1. По групах 2,3,4 від сукупної залишкової вартості по групі.	Щомісяця, за п'ятьма можливими способами, окремо по кожному об'єкту.
Віднесення витрат на поліпшення основних засобів	До 10% витрат на поліпшення основних фондів можна відносити до валових витрат, а решту приєднують до залишкової вартості об'єктів групи 1, сукупної вартості груп 2,3,4.	Всі витрати на реконструкцію модернізацію, модифікацію, добудову, обладнання об'эктів основних засобів відносяться на збільшення їх первісної вартості.
Порядок ведення обліку	За кожним об'єктом окремо обліковуються основні фонди лише групи 1. За групами 2,3,4 обліковують сукупну вартість усіх об'єктів.	За кожним об'єктом окремо.
	Невиробничі основні фонди не обліковуються.	Обліковуються усі без виключення види основних засобів.

З метою недопущення викривлення даних одних з найголовніших форм звітності: "Балансу" (ф.№1), "Декларації про прибуток підприємств" та інших, відмінності фінансового і податкового обліку основних засобів (фондів) доводиться враховувати на кожному підприємстві.

В податковому обліку базовим положенням, що регулює облік витрат на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння та інші види поліпшення основних фондів був, є і залишається пп.8.7.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( далі - "Закон").

"Закон" дозволяє підприємствам, протягом звітного періоду (щоквартально), віднести до валових - будь які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у розмірі не більше 10% від сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів, станом на початок так званого звітного періоду.

Ускладнює роботу з розподілу решти суми фактично понесених витрат на поліпшення основних фондів те, що облік їх має здійснюватись наростаючим підсумком з початку року, а розподіляти необхідно поліпшення проведені в поточному кварталі.

Крім того, у тому випадку якщо розподіл суми поліпшення припав на нові об'єкти груп 1–3, придбані після 01.01.2004 р., розподіл має бути проведений у звичайному порядку, а нарахування амортизації необхідно здійснювати за новими ставками.

Що стосується амортизації, то оскільки в податковому обліку пооб'єктного обліку в групах 2,3,4 основних фондів не ведуть знайти суму амортизації, що припадає на використання обладнання, інструментів для поліпшень неможливо, та й Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не зобов'язує це робити.

З огляду на вищевикладене, на нашу думку, особливості податкового обліку щодо відображення витрат на ремонти реконструкцію, модернізацію тощо основних фондів є надто надуманими, і їх необхідно усунути, забезпечивши ідентичність визначення балансової (залишкової) вартості об'єктів незалежно від того у якій підсистемі обліку вони відображуються.

В цілому ж, чіткість і точність податкового обліку основних фондів і забезпечення на цій основі достовірності податкової звітності, можливе лише за умови, коли всі господарські операції з їх руху і зміни вартості, відображуватимуться в системі кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку у взаємозв'язку з фінансовим обліком основних засобів.

Однак План рахунків бухгалтерського обліку не враховує особливостей податкового обліку основних фондів, тому не можна вести системне відображення операцій з ними за подвійним записом у кореспонденції рахунків.

Вирішити цю проблему можна шляхом удосконалення Плану рахунків відповідно до вимог облікового забезпечення податкової звітності, тобто передбачити в ньому відповідність субрахунків встановленим групам основних фондів, як це передбачено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".