О.Є. Круш, В.Д. Бабічев

Національний технічний університет України «КПІ», Україна

Використання ГІС систем для проектування глобальних інженерно-комунікаційних систем міста

Найбільш значущими складовими житлово-комунальної інфраструктури муніципальних систем є інженерні комунікацій. Якість і надійність їхнього функціонування багато в чому визначають життєздатність всіх інших міських служб і соціальну обстановку.

Сучасні системи інженерних комунікацій являють собою досить складні технічні об'єкти розгалуженої структури, керування якими стає усе більше й більше трудомістким. Багато організацій, що займаються обслуговуванням і експлуатацією інженерних мереж, опиняються в ситуації, коли їхні технічні архіви стають малокерованими. Паперова документація в кількості декількох тисяч томів містить різнорідну, часто суперечливу інформацію навіть по тим мережам, за експлуатацію яких відповідає компанія, не говорячи вже про інші інженерні мережі, що практично виключає можливість оперативного пошуку й аналізу інформації [1].

Відмітимо також, при тому, що підмножина даних, що містяться в корпоративних інформаційно-графічних системах підприємств інженерних комунікацій, так чи інакше є предметом взаємної зацікавленості з боку різних муніципальних служб, а також муніципальних органів керування. Наприклад, для рішення завдання узгодження розкопок або затвердження генплану забудови міста доцільно мати графічне подання на плані міста технологічну інформацію про усі наявні на даній території комунікації.

Для рішення даної задачі необхідна конвертація архівів технічної документації в електронний вид. Це, крім, явного підвищення зручності використання, створить можливість впровадження на підприємствах, що експлуатують трубопровідні й кабельні мережі, спеціалізованих комп'ютерних інформаційно-технологічних систем, призначених для рішення оперативних і стратегічних завдань керування мережами, моделювання й оптимізації режимів, виробничо-технічних і економічних завдань.

В останні кілька років на ринку інформаційних технологій з'явилися й дуже швидко стали популярними так звані географічні інформаційні системи (ГІС). Це сучасна комп'ютерна технологія для картографування й аналізу об'єктів реального світу, а також подій, що відбуваються на нашій планеті. Ця технологія поєднує традиційні операції роботи з базами даних, такими як запит і статистичний аналіз, з перевагами повноцінної візуалізації й географічного (просторового) аналізу, які надає карта.

ГІС є вкрай зручним аналітичним і інтегруючим інструментом для побудови муніципальних інформаційних систем верхнього рівня, оскільки вони дозволяють на єдиному плані міста "накласти" у вигляді тематичних шарів і баз даних графічну й змістовну інформацію із різних міських служб (наприклад, земельний кадастр, архітектурне керування, інженерні комунікації тощо) [2]. Необхідною умовою для забезпечення можливості взаємного інформаційного обміну між різними корпоративними системами є їхня побудова на базі того самого графічного матеріалу (топооснови).

На сьогодні на ринку існує досить велика кількість програмних засобів, які реалізують дані функції. Серед доступних на нашому ринку, можна виділити рішення від компаній Intergraph, ESRI, ERDAS Inc., CGS plus, CityCom та ін.

Вище перелічені інформаційні системи являють собою комерційні програмні комплекси, які забезпечені професійним набором інструментів. Також системи реалізують велику кількість додаткових можливостей, від аналізу поточної ситуації та проблемних ділянок системи до моделювання певних процесів всередині цієї ж системи. Головним недоліком таких систем є висока вартість та необхідність додаткового навчання для оволодіння усіма їх можливостями. Ці недоліки обумовлені орієнтацією комерційних комплексів на досить широкий спектр користувачів. Тобто намагання врахувати потреби різних користувачів приводить до надлишкової функціональності.

Іншим досить вагомим недоліком таких систем є їх походження. Усі великі програмні комплекси створені та апробовані зарубіжними виробниками, тобто орієнтовані на потребу зарубіжних користувачів, не враховують особливості житлово-комунальної інфраструктури муніципальних систем конкретної країни. Також, як зазначалось вище, ГІС-система буде корисною лише у випадку наявності єдиної топооснови, що містить актуальну інформацію про об’єкти інфраструктури, а через її відсутність повнофункціональні ГІС не функціонують.

Отже, для використання ГІС систем для проектування глобальних інженерно-комунікаційних систем конкретного міста необхідно: 1) створення електронної топооснови міста (як наприклад, вже реалізовано для міст Кривий Ріг та Феодосія (Україна), Москва (Росія)); 2) розробка адекватної програмної системи з використанням адаптованого ГІС- інструментарію, який не містить надлишкової інформації та не потребує суттєвої перекваліфікації персоналу; 3)орієнтація на особливості функціонування міста.

Враховуючи вищезазначені вимоги можна побудувати дійсно корисну систему інженерно-комунікаційних систем будь-якого населеного пункту та навіть країни.

Література:

1. “Опыт построения общегородских информационных систем по инженерным коммуникациям”, сайт citycom.ru.

2. Журкин И.Г. “Геоинформационные системы”, Кудиц-Пресс – 2009 г.