Історія. 2. Загальна історія

Павлюк М.В.

Запорізька державна інженерна академія

Розподіл етнонімів за нормативного поділу вірменської етнічної спільноти

За вірменською традицією походження народу пов’язано з біблійною версією. Предок вірменів Гайк виявляється нащадком Ноя та засновником першої епічної династії, що штучно збирає до купи трьох епонімів народу.

Ной → Іафет → Гомер → Торгом (Thorgom)

Гайк Картлос Барду Мовкані Герар Егресс Лек Кавкас

Вірменія Грузія пвд.Кури пвн.Кури Алазані Чорномор’я Прикаспій пвн.Кавказ

Справжнім епонімом вірменів був Арим (переназваний згодом на Арама), а первісною самоназвою спільноти - арими. Принагідно вірменів пов’язували з урартійським царством Араме (пор.: озеро Урме); вірмени як нащадки чи бодай наступники біайнів (урартійців). Предком Арама названо Арменака, що відбиває чужоземну назву вірменів - гр. Армен, іран. - Армені(к). Батьком Арменака оголошено Гайка, що збудував поселення Гайкашен, за яким названо країну й народ - Гайастан „Вірменія”, гайк „вірмени”. Проте, гайами були насправді попередники вірменів - народ гай (хет. Гайаса). А втім, вірмени можуть бути нащадками гайів із домішком аримів. Вірмени повторюють кельтів (ірландців), пов’язуючи в епічній генеалогії трьох своїх епонімів.

Гайк Арменак Кадмом Армаїс Амасія →

Амасія Гьохам Ераст Гарм Сісак Арам →

Арам (-m-) Ара І - Нуарда (-r-) - (-d-) (Кардос) Ара ІІ (-r- ← -l-) Анушаван Сос (-n-...-v-)

Заступника голови родини епонімів у вірменів знаходимо в 1-ій династії, як ув іранців, у яких вірмени запозичили низку міфоепічних персонажів і сюжетів. Головою родини виявляється епонім спільноти, хоч і зі зміненим ім’ям Арам (Арим у Кападокії). Його ім’я виставляє губний носовий звук як іменний показник. Імена сина Ара І та онука Ара ІІ (прийняв за наказом асирійської царівни Шамірам (Семіраміди); справжнє ім’я - Кардос) виставляють плавні показники, як і в індійців - Друг’ю та Турвасу та іранців ав. Тура - Сайрима. Ім’я дружини Ари І-го виставляє зубний проривний показник, а ім’я сина ари ІІ-го Анушаван Соса - відразу два сусідні показники, щирий носовий та губний проривний (пор.: іран. імена братів Анастог (Анастаб) - Ванідар (Анідар)). Отже, розподіл етнонімів за нормативним поділом вірменської спільноти мусимо з’ясовувати, покладаючись на знану етнонімію. Традиційний поділ Вірменії на Малу Вірменію (з чотирьох Вірменій, з яких Четверта перейшла до іншої частини) та Великої Вірменії з 15-ьох країн не стане в пригоді, оскільки добора етнонімів до переліку не пов’язано з нормативним поділом етносу, а отже, не всистемлено. Зазначені країни поділяються на округи, підрозділи та міста.

Спершу відзначимо добірку етнонімів, складену збереженими первісними самоназвами гілок спільноти. Самоназву r-гілки знаходимо в назві округу Трегк области Гугарк. Колегами етноніму „трегк” у групі можуть бути назва округу та области Карін (Барцр Гайк „Верхня Вірменія”; пор.: гр. Акарнан), а також, назви округів Тарні (область Васпуракан) та Дорн (область Уті). До групи самоназви l-гілки Алаван (округ области Пайтаракан) пасують етноніми Дараналі (Даранагі), Мананалі (Мананагі) та Елеліац (Егехіац) округів области Барці Гайк. Самоназву n-гілки має зберігати фонопара 1-го типу етнонімів Анагунік (обл. Тарон) та Вананд (обл. Айрарат). До них пасує пара етнонімів Анцахіпор та Анцевацик (обл. Васпуракан). Самоназву v/b-гілки зберігає, певно, етнонім Ахбак Великий (обл. Васпуракан), що має пару Ахбак Малий (обл. Корчак). Грецькому етнонімові „аргів’яни” або „аргосці” відповідає, можливо, етнонім Аргоц (обл. Барцр Гайк). Пару йому може скласти Гарк (обл. Тарон). Самоназву m-гілки зберігає, звісно, фонопара: Уті (округ і область), Аіті (обл. Пайтаракан) - Андзет (Ганцит, обл. 4-а Гайк) та, можливо, Спантара (обл. Пайтаракан). Самоназву d/t-гілки збережено, ймовірно, в назвах чотирьох округів области Пайтаракан: Біджанган, Цопк, Пайтаракан, Овдібаґа.

		Anahunik Antsevatsik Vanand Antsakhipor		Uti Aiti Andzet Spantara ?
Trehk Tarni ? Karin Dorn ?	Alavan Daranali ? Ekehiats ? Mananali ?		Akhbak (в) Akhbak (м) Argots Gark		Bidžangan Tsopk Pajtakaran ? Ovdibaga ?

Відтак, зважимо на фонопари етнонімів, спершу 1-го типу. Фонопарну групу r-гілки складуть, імовірно, такі етноніми: Армавір (осередок Вірменії; не мішати з теперішнім містом із тією ж назвою), Арвеніццор (обл.. Мокек), Дамбер (обл. Перс-Гайк) та Арберані (обл. Васпуракан). До групи фонопари l-гілки можна залучити такі етноніми: Аге та Аговид (обл. Васпуракан), Кангарк та Гугарк (обл. Гугарк). Фонопарні групи „носових” гілок вже з’ясовано, оскільки вони містять гілкові самоназви. До групи фонопари v/b-гілки заведемо етноніми Аобагунік (обл. Тарон) та Басеан, Абехянк, Габехянк (обл. Айрарат). До групи фонопари d/t-гілки заведемо етноніми Арцах (обл. Арцах) - Ширак (обл. Айрарат), що губить показника (іран. сірака - аорси), пасує пара Габант - Габант (2-ий) (округи в областях Сюнік і Арцах); пор.: гр. абанти - афіняни.

. Armavir ? Arvenitstsor? Dambar ? Arberani ?	Age Agovid Kangark Gugark	Anahunik Antsevatsik Vanand Antsakhipor	Aobahunik ? Abekhiank ? Вasean ? Gabekhiank ?	Uti Aiti Andzet Spantara ?	Artsak(h) Gabant Širak Gabant (2)
Tavruberan Tornavan ? Sper Vaspurakan?	Balunik Balakhovid 1 Talar Balakhovid 2	Narsbarunik Nakhnadun Nik Nakhdžavan	Parisos Beroz ? Kars Korčak	Maršasdan Masiatsotn Mokek Mazez	Getik ? Kekh ? Kotajk Kodak ?

Відтак, зважимо на групи фонопар 2-го типу. До групи фонопари r-гілки потраплять, певно, етноніми Тавруберан (Туруберан, Тарон) - округ і область Спер (обл. Барцр Гайк), Торнаван та Васпуракан (обл. Васпуракан). Для групи фонопари l-гілки можна завести такі етноніми: Балунік Васпуракан) - Талар (обл. Тарон), Балаховид - два однойменні округи областей Васпуракан та 4-а Гайк. Фонопара етнонімів балунік - талар змінює називник у другому етнонімові, як ув іранців балуч - талуш або ненців вела - тухуйла. Склад групи фонопари n-гілки видається таким: Нарсбарунік, Нахджаван (обл. Васпуракан), Нік (обл. Айрарат), Нахнадун (обл. 4-а Гайк). Фонопару v/b-гілки становлять етноніми Парисос (округ і осередок) та Карс - осередок области Вананд. Пару їм складуть етноніми Бероз (обл. Пайтаракан) та Корчак (область). Склад групи фонопари m-гілки видається таким: Маршасдан (обл. Васпуракан), Масяцотн та Мазаз (обл. Айрарат), Мокек (область). У d/t-гілці можна зібрати групу Гетик - Кех (обл. Ахцнік), Котайк (обл. Айрарат), Кодак (обл. Арцах).

Оскільки груп кожної збереженої самоназви „провідних” гілок з’ясовано передніше, лишається передбачити склад 4-их груп „носових” гілок. Пару етнонімів людського та божого племен виставлятимуть, певно, етноніми Дангріан - Бакан. Їхніми колегами могли б бути етноніми Гугановид - Гукан (усі - обл. Васпуракан). В m-гілці 4-у групу можуть скласти такі етноніми: Моханк (обл. Арцах) - Мошоганк (обл. Корчак), Мінцур (обл. Барцр Гайк) - Гардман (обл. Уті). Другі групи треба з’ясовувати в усіх гілках. До групи r-гілки залучимо такі етноніми: Ташар - Цоропор (обл.. Гугарк), Ішайр - Ішайр 2-ий (обл. Мокек). Назву країни епічних подій (l-гілка) зберігає назва релігійного осередку Багаран. Пару йому може скласти (Востан) Двін - торгівельно-ремісничий осередок, а згодом столиця Аршакидів (обл. Айрарат), а їм обом - етноніми Мардалі (Маршагі) (обл. Тарон) та Цалкотн (Джахкотн) (обл. Айрарат). До групи n-гілки можна залучити подібні етноніми Сално-цор (-дзор) (обл. Ахцнік), Кохно-пор (обл.. Гугарк), Васна-ворк та Бізну-нік (обл. Тарон). У групі v/b-гілки пара етнонімів Парнес - Кохш (обл. Арцах) (пор.: гр. Парнас - Касталія, інд. Варанасі - Каші) прибирає, певно, пару етнонімів Адербадунік (пор.: інд. відарбга) - Марант (обл. Васпуракан). До групи m-гілки можна залучити метатезно пов’язані етноніми Міча - Чемацор (Джермадзор) та Монс (обл. Мокек) - Ашмунік (обл. Тарон). Відповіднику грецького імені Спарта й етноніму спартанці Єрванд та Єрвандунік допишимо таких колег: Хойт, Єреварк (обл. Тарон), Гохтн (обл. Васпуракан). На відповідника етнонімів гр. асопи, інд. ушинара, слов. сусельці, фін. Усімаа тощо кандидують вірменські етноніми Ушанадок (обл. Уті), Сасун (обл. Ахцнік), Сісаган (обл. Арцах).

Armavir Arvenitstsor Dambar Arberani	Age Agovid Kangark Gugark	Anahunik Antsevatsik Vanand Antsakhipor	Aobahunik Abekhiank Вasean Gabekhiank	Uti Aiti Andzet Spantara	Artsak(h) Gabant Širak Gabant (2)
Tašir Išair Tsoropor Išair 2	Mardali Dvin Tsalkotn Bagaran	Salnotsor Vasnavork Kokhnopor Biznunik	Parnes Beroz Kokhš Ma(j)rant	Čematsor Ašmunik Miča Mons	Khojt Jervandunik Gokhtn Jerevark
Tavruberan Tornavan Sper Vaspurakan	Balunik Balakhovid Talar Balakhovid	Narsbarunik Nakhnadun Nik Nakhdžavan	Parisos Beroz Kars Korčak	Maršasdan Masiatsotn Mokek Mazez	Getik Kekh Kotajk Kodak
Trehk Tarni Karin Dorn	Alavan Daranali Ekehiats Mananali	Dangrian Guganovid Bakan Gukan	Akhbak (в) Akhbak (м) Argots Gark	Mokhank Mintsur Mošogank Gardman	Bidžangan Tsopk Pajtakaran Ovdibaga

Таким чином, отримано попередній розподіл етнонімів за нормативного поділу вірменської етнічної спільноти, що потребує, звісно вдосконалення й ширшого, ніж тільки фонетичне обґрунтування.

Література.

Абаза В История Арменіи. - Ер., 1990.

Глинка С. Обозрение история армянского народа. Ч.1. - Ер., 1990.