Экономические науки/10.Экономика предприятия

Бендюл І. М., Галіщук С. П.

Науковий керівник: Станко Г. В.

Буковинська державна фінансова академія

Результати діяльності та проблеми розвитку технологічних парків в Україні

Постановка проблеми. З переходом України до засад ринкової економіки актуальними стають питання розвитку інноваційних технологій. Інтеграція України в світове господарство та подальший успішний розвиток її економіки потребують соціально-економічних перетворень, що базуються на застосуванні ефективних технологій та використанні інноваційних механізмів. Інноваційна діяльність країни є одним з головних стратегічних напрямків для економічної стабілізації і зростання.

Світові тенденції розвитку НТП та аналіз нововведень і розвиток інновацій в Україні зумовлюють оновлення виробництва та визначають необхідність створення нових форм господарювання у постіндустріальному суспільстві, на кшталт бізнес-інкубаторів, технопарків та наукових парків. На сьогоднішній день  технопарки залишаються проблемним інструментом впливу на розвиток інноваційних процесів та економіки в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми інновацій та діяльності технологічний парків в Україні є актуальною темою на сьогоднішній день, тому їй присвячено велику кількість статей у фахових часописах та наукових збірниках, а також монографічних досліджень. Зокрема, це такі автори, як Дерид. І., Семиноженко В. та ін. Найвідоміші зарубіжні науковці, що досліджували дану тематику Данько Т., Шукшунов В., Смайлор Р., Дорфман Н., Бурньє М. та інші.

Метою дослідження є аналіз діяльності та сучасного стану технологічних парків в Україні, виявлення основних проблем їх функціонування та розвитку.

Основні результати дослідження. Міжнародна асоціація технопарків визначає технологічні парки як організації, що управляються спеціалістами, головною метою яких є підвищення добробуту місцевої спільноти шляхом просування інноваційної культури, а також конкуренції інноваційного бізнесу і наукових організацій. Для досягнення цієї мети технопарк стимулює і управляє потоками знань і технологій між університетами, науково-дослідницькими інститутами, компаніями і ринками [2].

В Україні діяльність технологічних парків регламентується Законом України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», Положенням «Про Комісію з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів», Положенням «Про порядок створення і функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів» та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до вказаного вище Закону технологічний парк (технопарк) – це юридична особа або група юридичних осіб, що діють відповідно до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи та без об'єднання вкладів з метою створення організаційних засад виконання проектів технологічних парків з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та забезпечення промислового  випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції [3].

Головна ідея створення технопарків зводиться до комплексної організації наукомісткого виробництва і максимального сприяння виникненню та запровадженню нових технологій. Але найважливіше – те, що велика увага приділяється концентрації всіх елементів інноваційного процесу, і в першу чергу творчого потенціалу людей. Забезпечуються всі умови для інтенсифікації процесу праці, коли її основними стимулами стають не тільки матеріальна вигода, а й творчі, моральні, командні фактори, що самі по собі є цінними і з матеріальної точки зору, бо приносять доходи. Технопарки в більшості розвинених країн світу є основними елементами інфраструктури, що забезпечує функціонування інноваційної моделі національної економіки. Держава у цих країнах, розуміючи важливу роль технопарків, запроваджує для них особливу економічну політику, яка включає надання податкових та кредитних пільг, цільове фінансування окремих інноваційних розробок, державне замовлення на інноваційну продукцію тощо [5].

На сьогоднішній день в Україні офіційно зареєстровані 16 технопарків:

1)       «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка» (м. Київ);

2)       «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона» (м. Київ);

3)       «Інститут монокристалів» (м. Харків); 

4)       «Вуглемаш» (м. Донецьк);

5)       «Інститут технічної теплофізики» (м. Київ);

6)       «Київська політехніка» (м. Київ);

7)       «Інтелектуальні інформаційні технології» (м. Київ);

8)       «Укрінфотех» (м. Київ);

9)       «Агротехнопарк» (м. Київ);

10)  «Еко-Україна» (м. Донецьк);

11)  «Наукові і навчальні прилади» (м. Суми);

12)  «Текстиль» (м. Херсон);

13)  «Ресурси Донбасу» (м. Донецьк);

14)  «Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій» (УМБІЦЕНТ) (м. Одеса);

15)  «Яворів» (Львівська область);

16)  «Машинобудівні технології» (м. Дніпропетровськ).

Технопарки України можна поділити на три категорії:

-      ті, що створювалися при вузах, науково-дослідних інститутах без будь-якої підтримки держави і не мають жодних пільг (технопарк «Львівська політехніка»);

-      ті, які функціонують у спеціальних економічних зонах (СЕЗ) і користуються такими ж податковими пільгами, як і решта підприємств цих зон (технопарк «Яворів», бізнес-інкубатор СЕЗ «Славутич»);

-      створені на базі великих наукових центрів або ВУЗів, що мають потужні дослідні підрозділи, підпадають під дію Закону України № 991 – ХIV від 16 липня 1999 р. «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» і користуються спеціальними пільгами (технопарк «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона», технопарк «Інститут монокристалів», технопарк «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка», технопарк «Вуглемаш», технопарк «Інститут технічної теплофізики», технопарк «Укрінфотех», технопарк «Інтелектуальні інформаційні технології», технопарк «Київська політехніка»).

Прикладом технопарків другої категорії є науково-технологічний парк «Яворів» (Львівська обл.), який можна вважати однією з перших масштабних інноваційних інституцій в Україні. У своїй діяльності він керується Законом України «Про спеціальну економічну зону «Яворів» від 15 січня 1999 року та іншими нормативними актами України, які регулюють діяльність спеціальних економічних зон та інноваційних структур. Згідно з ними, всім проектам технопарку «Яворів» надаються пільги, які дозволяють зменшити податковий пресинг з боку держави майже на 40 % [1].

Протягом 2009 року було зареєстровано 4 проекти технопарків:

1)       № 128 «Розробка синергетичних агломерованих флюсів, технології їх виготовлення та організація промислового виробництва» (ПАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів і скловиробів», 14.05.09, технопарк «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона»);

2)       № 129 «Розробка та впровадження у виробництво нових імпортозаміщуючих готових лікарських засобів» (ПАТ «ФАРМАК», 18.05.09, технопарк «Інститут монокристалів»);

3)       № 130 «Створення та освоєння серійного виробництва газопаротурбінних установок «ВОДОЛІЙ» потужністю 4-25 МВт для виробництва механічної, електричної та теплової енергії» (ДП Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект», 27.05.09, технопарк «Київська політехніка»);

4)       № 131 «Розробка та впровадження новітніх технологій виробництва та обробки технічних тканин з наданням покращених фізико-механічних властивостей для подальшого виготовлення якісних гумотехнічних виробів» (ТОВ «Гуматекс», 30.12.09, технопарк «Текстиль»).

Отже, за офіційними даними Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, станом на 1 січня 2010 року було зареєстровано всього 4 вищеназваних проекти, а виконувалось – 13. Тобто чинні свідоцтва про реєстрацію мають 17 проектів технологічних парків.

Виконання інноваційних проектів дозволяє технопаркам створювати стабільні виробництва конкурентоспроможної інноваційної продукції і здійснювати перерахування до бюджету і позабюджетних фондів.

В результаті аналізу динаміки зміни показників діяльності варто відмітити, що протягом досліджуваних трьох років 2007, 2008 та 2009 відбувалась негативна тенденція у діяльності. Це видно з таблиці 1.

Таблиця 1

Показники діяльності технологічних парків за 2007-2009 роки

тис. грн.

Показники

Роки

2007

2008

2009

Загальний обсяг реалізованої інноваційної продукції

2 557 168,3

851 511,0

341 717,1

в т. ч. на експорт

311 663,5

98 836,4

70 750,9

Сума одержаних інвестицій

5 909,9

31 122,4

24 464,5

Сума одержаних кредитів

286 380,7

1 145 027,9

357 453,8

Загальна сума витрат на виконання проектів

1 862 386,6

884 587,2

702 639,49

Перераховано платежів до бюджетів та державних цільових фондів

209 193,0

66 244,4

37 554,42

Отже, загальний обсяг реалізованої інноваційної продукції у 2009 році складає 341,717 млн. грн., що на 509,79 млн. гривень менше, у порівнянні з 2008 роком. Динаміка зменшення обсягів реалізованої інноваційної продукції відображає припинення державної підтримки технологічних парків. Частину інноваційної продукції було реалізовано на зовнішніх ринках, а саме у 2009 році – 70,75 млн. грн., що на 28,09 млн. грн. менше, по відношенню до 2008 року. Аналогічно і суми залучених інвестицій та суми одержаних кредитів зменшились у 2009 році. Як наслідок цього, коштів до бюджету та позабюджетних фондів перераховано також значно менше – на 28,69 млн. грн.

Таке зниження в динаміці діяльності технологічних парків спричинено тим, що Законом України Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України було повністю скасовано непряму державну підтримку технологічних парків у вигляді податкових пільг для виконавців проектів. Наслідком цього стало порушення виконання затверджених бізнес-планів інноваційних та інвестиційних проектів, втрати виконавцями інноваційних проектів можливості вчасно розраховуватись за придбане устаткування, виконані науково-дослідні та проектні роботи, втрати довіри зарубіжних та вітчизняних інвесторів до стабільності нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності, відмови від участі у фінансуванні інноваційних проектів, а також порушення прав та законних інтересів вітчизняних та зарубіжних суб’єктів підприємницької діяльності.

Відповідно такі зміни і нестабільність режиму інноваційної діяльності технопарків породжують невпевненість у можливості реалізації проектів рамках технопарків, що гальмує процес їх пошуку та відбору. Тому загальна кількість зареєстрованих проектів на сьогодні лише 17, що в 5 разів менше, ніж це було в 2002 році.

Не вирішене питання і щодо формування нормативно-правової бази, яка регулює інноваційну діяльність в Україні. На сьогодні Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України працює в напрямку усунення цієї проблеми, зокрема, спільно з іншими органами виконавчої влади вже напрацьовано проект змін до Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», який має створити більш сприятливі умови для діяльності технопарків, щоб подолати негативну тенденцію падіння показників їх активності [6].

Висновок. Досить важливим є збереження і поновлення успішної діяльності технопарків, створення умов розвитку інноваційної інфраструктури, сприйняття економікою в цілому науково-технічних інновацій. Про це свідчить досвід більшості промислово розвинених країн світу, в яких технопарки є основним ініціатором розвитку інноваційної політики на предмет виробництва конкурентоспроможної продукції, що сприяє технологічному поступу держави. Таку саме роль мають виконувати технопарки і в Україні.
Література:

1.     Беляєв Д. Технопаркам – зелене світло // http://www.ip-centr.kiev.ua/

2.     Дерид І. О. Сутність і функції технологічного парку як об’єкта інноваційної інфраструктури // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2008. - № 802. – с. 11-15.

3.     Закон України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 40. – ст. 363.

4.     Ревуцький С. Основні передумови та загальні риси розвитку технологічних парків у високорозвинених країнах світу // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2009. - № 1.

5.     http://www.dknii.gov.ua/ - офіційний веб-сайт Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України.

6.     http://www.mon.gov.ua/ - офіційний веб-сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.