Економічні науки/10. Економіка підприємства
 

Аспірант Напалько І.А.

Європейський університет, Україна

До теоретичної сутності оборотних коштів підприємства

Стабільна та прибуткова фінансово-господарська діяльність вітчизняних підприємств значною мірою залежить від досконалості організації управління оборотними коштами, а саме від точності планування потреби в них, раціональності визначення джерел їх формування, якості проведеного аналізу ефективності управління оборотним коштами, дієвості системи контролю за їх формуванням та використанням.

Передовсім оборотні кошти являють собою більш рухливу частина активів. У кожному кругообігу оборотні кошти проходять три стадії: грошову, виробничу і товарну.

На першій стадії грошові кошти підприємств використовуються для придбання сировини, матеріалів, палива, комплектуючих виробів і т. п., необхідних для здійснення виробничої діяльності. На другій стадії виробничі запаси перетворюються у незавершене виробництво і готову продукцію. На третій стадії відбувається процес реалізації продукції [1].

Для більш детального узгодження призначення оборотних коштів в господарській діяльності підприємства доцільно їх розбити на складові.

Оборотні кошти за складом поділяються на: оборотні виробничі фонди і фонди обігу. Об'єднання оборотних фондів і фондів обігу в єдину систему оборотних коштів випливає з безперервності авансованої вартості за трьома названими стадіями їх кругообороту.

До складу оборотних виробничих фондів входять:

– виробничі запаси - запаси сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, палива, тари, дрібне знаряддя з тривалістю використання не менше 1 року;

– незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення - деталі, вузли і вироби, які не пройшли всіх стадій обробки, складання та випробувань, укомплектування і приймання, а також предмети праці, виготовлення яких повністю закінчено в одному цеху і підлягає подальшій обробці в інших цехах того ж підприємства;

– витрати майбутніх періодів - витрати на підготовку і освоєння нових видів продукції, що виробляються в даний період, але підлягають погашенню в майбутньому.

Всі елементи оборотних фондів, за винятком дрібного знаряддя з тривалістю використання не менше 1 року та інвентарю, незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виготовлення, відносяться до матеріально-енергетичних ресурсів.

Частка оборотних коштів, що перебувають у складі оборотних виробничих фондів, визначається, першочергово, організаційно-технічним рівнем виробництва і тривалістю виробничого циклу.

У другу частину оборотних коштів входять фонди обігу, що складаються з готової продукції в сфері реалізації та грошових коштів підприємства. Фонди обігу не беруть участь в утворенні вартості, але є носіями вже створеної вартості. Основне призначення фондів обігу – забезпечити грошовими засобами ритмічність процесу обігу.

Частка оборотних коштів, зайнятих у сфері обігу, залежить від умов реалізації продукції, системи руху товарів, рівня організації маркетингу та збуту продукції.

Для аналізу складу і структури оборотних коштів доцільно представити їх за ознаками:

- за сферами обороту;

- за джерелами формування та поповнення;

- за особливостями планування.

Структура оборотних коштів залежить від ряду факторів і змінюється в часі. У різних галузях вона має істотні відмінності і виражає специфічні особливості виробничого процесу, технології, організації виробництва та умов реалізації продукції [2].

Отже, дослідивши сутність та складові оборотних коштів можна зробити такі висновки: для будь - якої господарської діяльності необхідно мати грошові кошти, які в процесі використання забезпечать і підтримають життєздатність та розвиток підприємства в цілому.

Література:

1. Экономика предприятия : учебник /В.И. Титов. - М. : Эксмо, 2008. - 416 с.)

2. Экономика организаций (предприятий): Учебник для вузов Э40 /Под ред. проф. В.Я. Горфинкеля, проф. В.А. Швандара. — М: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 608 с.