К.е.н. Мехеда Н. Г., Черниш О.А.

Черкаський національний університет ім. .Б.Хмельницького, Україна

ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

В умовах світової фінансової кризи стратегічний аналіз зовнішнього середовища набуває дедалі більшого значення, оскільки стан і напрям розвитку зовнішнього середовища певною мірою визначають можливості підприємства щодо локалізації кризи та виходу з неї. Погіршення зовнішнього середовища є потужним каталізатором прискорення розвитку кризи, що призводить до банкрутства та ліквідації суб'єктів підприємництва.

Метою дослідження є обґрунтування значущості стратегічного аналізу зовнішнього середовища підприємства.

Стратегічний аналіз зовнішнього середовища підприємства вивчало чимало науковців. В. Лопатовський зазначає, що аналіз зовнішнього середовища спонукає керівництво фірми до систематичних і детальних обговорень стану та структури ресурсного потенціалу підприємства [1]. Т. Примак розглядає зовнішнє середовище підприємства як сукупність суб'єктів господарювання, економічних, суспільних і природних умов, що діють у глобальному оточенні [2]. Зовнішнє оточення підприємства також вивчали С. Гаркавенко [3], Р. Фатхутдінова, К. Мамонов, Б. Скоков, О. Короп, Ю. Мізік [4].

Підприємство як відкрита система залежить від навколишнього світу, від зовнішнього середовища. Отже, дослідження особливостей стратегічного аналізу зовнішнього середовища потребує подальшого обґрунтування.

Стратегічний аналіз ставить за мету побудувати ефективну взаємодію суб’єкта підприємництва з оточенням не лише через вплив на процеси, які відбуваються на підприємстві, а й через вплив на навколишнє середовище.

Зовнішнє оточення підприємства розглядається як складна багаторівнева структура, елементи кожного рівня якої формуються під впливом власних (специфічних) факторів та по-різному (за силою та напрямом) впливають на діяльність підприємства. Прийнято виокремлювати два рівні зовнішнього оточення:

1.Загальне оточення (макросередовище), яке включає до свого складу глобальні чинники, що віддзеркалюють соціально-економічні відносини у суспільстві.

2. Оперативне середовище (мікросередовище), яке охоплює чинники, які здійснюють безпосередній вплив на конкретне підприємство. Традиційно прийнято розглядати такі групи чинників, як покупці, постачальники, конкуренти, державне законодавство.

Основними принципами, які необхідно враховувати при организації дослідження зовнішнього середовища є принципи об’єктивності, системності, принцип розвитку, регулярності, гнучкості та релевантності.

У процесі аналізу динамічності та нестабільності зовнішнього оточення виділяються три найважливіші характеристики: ступінь звичності змін (звичні, у межах екстраполяції досвіду, неочікувані, які не мають аналога, принципово нові); темп змін порівняно з реакцією підприємства (повільніше, порівняно швидше); можливість прогнозування майбутнього (за аналогією з минулим, шляхом екстраполяції, частково, важко). Зростання рівня невизначеності розглядається як чинник, що ускладнює прийняття управлінських рішень та діяльність підприємства.

Дослідження стану зовнішнього середовища передбачає проведення наступних етапів.

1 етап. Структурування зовнішнього середовища підприємства, визначення найвагоміших елементів (чинників), що потребують дослідження. Доцільним є виокремлення зазначених нижче чинників.

1 група - чинники, взаємопов'язані з діяльністю підприємства, вплив яких з часом може суттєво змінюватися.

2 група - чинники, характер впливу яких на діяльність підприємства з часом суттєво не змінюється.

3 група - специфічні чинники, дослідження яких дає можливість оцінити потенційні можливості розвитку підприємства, напрями диверсифікації діяльності в інших галузях та на інших ринках, виявити можливість появи нових конкурентів з інших сфер діяльності тощо.

2 етап. Визначення „критичних точок" та меж аналізу зовнішнього середовища.

3 етап. Збирання інформації, необхідної для проведення дослідження.

4 етап. Визначення методичного інструментарію дослідження.

5 етап. Проведення дослідження та узагальнення отриманих висновків.

Отже, зовнішнє середовище має важливе значення для всіх підприємств. В цілях виживання і розвитку в умовах надзвичайного динамічного і невизначеного зовнішнього середовища підприємствам необхідно пристосовуватися до змін, а також самим активно формувати своє майбутнє. Правильним варіантом поведінки сучасного підприємства для досягнення ефективного довгострокового функціонування і успішного розвитку є приділення підвищеної уваги здійсненню аналізу зовнішнього середовища.

Література:

1. Лопатовський В.Г. Аналіз зовнішнього середовища підприємства : характерні риси та перспективи проведення [Електронний ресурс] / В. Г. Лопатовський // Режим доступу : http: //www. nbuv.gov.ua /Portal /soc _gum /Znpchdtu /2009_22_1 /articles/ Problem_ upravleniya/37_Lopatovskiy.pdf.

2. Зовнішнє середовище підприємства та маркетингові дослідження ринків [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// studentbooks. com.ua/ content/view/1072/44/1/2/.

3. Гаркавенко С. С. Маркетинг : підруч. для студ. ек. спец. вищ. навч. закл. / Світлана Степанівна Гаркавенко. – К. : Лібра, 2004. – 712 с.

4. Мамонов К. А., Методи стратегічного аналізу : навчально-методичний посібник для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності 8.050106 «Облік і аудит» / Мамонов К. А., Скоков Б. Г., Короп О. О., Мізік Ю. І. – Харків : ХНАМГ, 2007. – 208 с.