Экономические науки/Экономическая теория

К.е.н. Фомішина В.М.

Херсонський національний технічний університет, Україна

К.е.н. Булюк О.В.

Херсонський економічно-правовий інститут, Україна

МІСЦЕ ДЕРЖАВИ В ЗАОЩАДЖУВАЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ

Протягом останніх двох десятиліть в економіці України відбулися революційні зміни. Україна подолала тотальне одержавлення економіки і визнана країною з ринковою економікою. Це визначає нову роль держави в функціонуванні господарського механізму загалом і в такій його провідній сфері, як заощадження, нагромадження капіталу і інвестиційні процеси, зокрема.

Незалежно від способу господарювання – командно-адміністративного чи ринкового, джерелом поступального розвитку економічних систем є заощадження і інвестиції. Проте роздержавлення економіки і впровадження ринкового механізму кардинально змінює джерела фінансування інвестицій, що відображається в характері економічного розвитку і його якості. Головним фінансовим ресурсом розвитку нині стають власні кошти підприємств, які складають більше половини інвестицій в основний капітал (див.табл.1), а з розгортанням кризи виявляють тенденцію до подальшого зростання.

Держава все більше втрачає інвестиційну функцію. Наприкінці 80-х-початку 90-х років державні капіталовкладення охоплювали левову частку валових капіталовкладень в економіку, наближаючись до 100%, що було

закономірним для адміністративної економіки. В ринкових умовах господарювання спостерігається тенденція до стійкого скорочення місця держави в фінансуванні інвестицій (рис.1), а головним джерелом інвестицій стає власний капітал приватного бізнесу.

Табл.1.

Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування (відсотків до загального обсягу) [1]

	2005	2006	2007	2008	2009
Усього	100	100	100	100	100
У тому числі за рахунок
Коштів державного бюджету	5,5	5,5	5,6	5,0	4,4
Коштів місцевих бюджетів	4,2	4,3	3,9	4,2	2,7
Власних коштів підприємств та організацій	57,4	57,8	56,5	56,7	63,3
Інших джерел фінансування	32,9	32,4	34	34,1	29,6

З одного боку, така переорієнтація в джерелах фінансування інвестицій є логічним і зрозумілим наслідком створення і функціонування приватного сектору і зміни ролі держави в економіці. З другого – країна стоїть перед необхідністю модернізації за стандартами ХХІ ст., що потребує динамічного процесу нагромадження капіталу не тільки приватним сектором, але і активної участі держави. При цьому державна інвестиційна політика практично протягом всього пореформеного періоду виявилась у повному занепаді. У 2009 році таке поняття, як розвиток, було фактично забуте. Фінансування капітальних видатків було здійснено в обсязі 10436,9 млн. грн., що майже в 2,5 рази менше ніж у 2008 році. За загальним фондом відбулося падіння капітальних видатків майже в 12,3 рази, або на 12583,0 млн. грн. до 1118,4 млн. гривень.

У структурі видаткової частини державного бюджету частка капітальних видатків зменшилася на 6,3 в. п. до 4,3 відсотка. Питома вага капітальних видатків державного бюджету у ВВП у 2009 році дорівнювала 1,1 відсотка проти 2,7 відсотка у 2008 році (Рис.1)

Рис.1.Капітальні видатки Державного бюджету України за 2005-2009 роки [2].

Разом із тим нагромадження капіталу нині має вирішувати подвійну задачу: поряд із створенням нових виробничих потужностей необхідно здійснити масову заміну застарілого основного капіталу у всьому народному господарстві, і насамперед – в обробній промисловості і її високотехнологічних комплексах. Це завдання потребує і масштабних інвестицій. Проблема полягає в тому, що галузі, в яких основний капітал формується за рахунок власних джерел, і в попередні роки не відрізнялись стабільністю інвестиційної політики. Криза ще більше загострила ситуацію. Зменшення прибутків та припинення кредитування призвело до різкого зменшення інвестицій. Валове нагромадження основного капіталу у 2009 р. зменшилось на 46,2 відсотка порівняно з 2008 роком [2]. Негативні тенденції продовжуються у 2010 р.: обсяг інвестицій в основний капітал, освоєних підприємствами   та організаціями країни, за січень–вересень 2010 р. у порівнянних цінах становив 97,1% від капіталовкладень за відповідний період 2009 р., а обсяги інвестицій в основний капітал у промисловість скоротилися на 11,0% [1]. Ця обставина демонструє рівень адекватності рівня розвитку вітчизняного приватного капіталу потребам розвитку технологічної системи країни. Приватний бізнес недостатньо сприяє розвитку виробничого потенціалу промисловості; проблема в тому, що він не здатен вирішувати масштабні завдання в силу своєї системної слабкості (48,2% підприємств промисловості у січні-жовтні 2010 р. працювали зі збитком) [1] чи відсутності бажання робити це через існуючі інститути, за які відповідальна держава.

Важливо розуміти, що нагромадження капіталу здійснюється всіма інституційними секторами економіки; кожен сектор має власну фінансову базу. Суб’єкти господарювання взаємодіють між собою як в межах, так і за межами секторів економіки. Їх фінанси тісно переплетені і знаходяться в органічній єдності, зумовленій їх загальною участю в суспільному відтворенні. В процесі їх взаємодії здійснюється формування і перерозподіл ресурсів між секторами економіки. Інтереси учасників часто суперечать один одному і загальним інтересам країни.

Їх погодження здійснюється на основі загальної економічної і фінансової політики в країні, обраної державою. Шляхом застосування економічних податково-бюджетних та грошово-кредитних інструментів, держава може стимулювати активність домогосподарств і приватного бізнесу в нагромадженні капіталу і інвестиційних процесах.

Очевидно, що вітчизняний товаровиробник вправі очікувати від держави активнішої інвестиційної політики, направленої на розвиток економіки. Держава має або активізувати свою участь у формуванні нової виробничої бази країни, або створити дієві інститути, які б спонукали національний капітал до інвестицій в національну економіку.

Література:

1.Фінансові результати діяльності підприємств України: Експрес-випуск 16.12.2009 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

2.Пояснювальна записка до звіту про виконання Державного бюджету України за 2009 рік [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/.