К. е. н., доцент, Нєскородєва І.І., Сургай А. Ю

Харківський національний університет, Україна

Банківський кредит як форма залучення капіталу суб’єктам

Господарювання

В статті здійснено дослідження щодо інтерпретації поняття «банківський кредит» з точки зору його економічної суттєвості.

Ключові слова: банківський кредит, капітал, товарно-грошові відносини, вартість, кредитна система.

Сучасна епоха з усією гостротою поставила проблему суті і ролі кредиту. Це пов’язано з тим, що  основною економічною функцією банків є кредитування їх клієнтів. Від того, наскільки добре банки реалізують свої кредитні функції, багато в чому залежить економічний стан регіонів, що ними обслуговуються. Лише  глибоке розуміння сутності кредиту дає можливість банкам правильно реалізувати свої кредитні послуги. Банківські кредити сприяють появі нових підприємств, збільшенню кількості робочих місць, будівництву об’єктів соціального та культурного призначення, а також забезпечують економічну стабільність.

Кредити становлять близько 50% всіх активів банку і забезпечують 2/3 усіх доходів. Вони є найбільш прибутковою, але й найбільш ризиковою частиною банківських активів. Саме тому значна кількість дослідників та науковців займаються дослідженням даного поняття [5].

Дослідженням даної теми займались провідні вітчизняні та зарубіжні науковці, серед них:  Г. А. Мочерний, В. Я. Вовк, К. Маркс, 

А. Г. Загородній, В. Д. Лагутін, Л. Г. Вознюк,  М. І. Савлук, А. Гальчинський, О. Євтух, В.Рисін та багато інших, які по-різному трактують поняття кредиту та його роль в суспільстві. 

Проте, не дивлячись на численність досліджень даного поняття, існує необхідність подальшого вивчення суті та ролі кредиту,  а також його місця та ролі в економіці України. Тому метою написання даної статі є висвітлення різних підходів до визначення сутті  кредиту, його ролі та місця в сучасній економіці України.

Термін «кредит» походить від латинського «credere» - «вірити». Довіра є невід'ємною властивістю кредитних відносин. Структурними елементами кредитних відносин є насамперед їх суб'єкти - кредитор (сторона, що надає позику) і позичальники (юридичні і фізичні особи). Ключовою інституціональною ланкою кредитних відносин є банки та законодавчо встановлені елементи ринку кредитних послуг. Базовим інструментом правової ув'язки розмаїття інтересів у кредитному процесі є принципи, закріплені Цивільним та Господарським кодексами України; законами України: «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України», «Про заставу», «Про іпотеку» та «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечними сертифікатами»; банківськими положеннями про кредитування [12].

Розвиток грошово-кредитної системи України потребує більш чіткого і ґрунтовного переосмислення та визначення економічних категорій «кредит». Поки що науковці мають різні підходи щодо визначення цих категорій.

Аналіз різних точок зору визначення поняття «банківський кредит» в економічній літературі, представлено в таблиці 1.

Виходячи з табл. 1, можна зробити висновок щодо трактування поняття «банківський кредит». Отже, одні автори тлумачать його з точки зору функціонального призначення, інші – з погляду його економічного змісту, за його формою, структурою. Але поряд з цим, можна виділити найбільш повне та чітке трактування банківського кредиту, як поняття Савлука М. І., який свідчить, що «банківський кредит» - це економічні відносини між юридичними і фізичними особами та державою з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення зі сплатою відсотків.

Таблиця 1

Трактування поняття «банківський кредит»

Автори	Тлумачення
Вовк В. Я. [7]	позичковий капітал банку у грошовій формі та в банківських металах, що передається в тимчасове користування на принципах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання
Лагутін В. Д. [6]	надання позики банками суб'єктам господарювання всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором
Загородній А. Г. [8]	позика у грошовій або товарній формі на умовах повернення, що надається банком чи юридичною особою, кредитором, іншій особі - позичальникові
Внукова Н. Н. [4]	форма руху позикового капіталу, що надається у позику на умовах повернення за плату у відсотках
Енциклопедія банківської справи України [9]	економічні відносини між суб'єктами господарювання щодо надання та отримання позички в грошовій чи товарній формі на умовах повернення, строковості і платності
Савлук М. І. [10]	економічні відносини між юридичними і фізичними особами та державою з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення зі сплатою відсотків

Смовженко Т. С. [11]

економічна категорія, яка передбачає економічні відносини між кредитором і позичальником з приводу зворотного руху позиченої вартості з обов'язковою сплатою відсотків

Розглядаючи роль та місце кредиту в сучасному суспільстві, варто зазначити, що найбільш помітною є його роль саме в економічній сфері. Кредит сприяє пожвавленню економічних відносин, прискорює процес виробництва й реалізації та стимулює підвищення ефективності господарювання. Також важко не помітити і соціальної ролі кредиту, а саме – створення нових робочих місць через полегшення відкриття нових підприємств, підвищення добробуту населення шляхом споживчого кредитування.

Аналізуючи тенденції розвитку кредитування в Україні, перш за все, слід звернути увагу на тенденції розвитку економіки країни в цілому. Серйозним випробуванням для вітчизняної економіки в цілому та банківської системи став 2009 рік, зокрема після достатньо динамічного і позитивного їх розвитку, починаючи з 2000 року. Економіка України протягом звітного року розвивалась за надзвичайно складних умов, як зовнішнього так і внутрішнього характеру [13].

Динаміка показників на грошово-кредитному ринку України протягом року  мала тісний взємозв’язок з динамікою основних  макроекономічних показників. У 2009 році відбувалося  поступове уповільнення темпів зростання кредитування у річному обчисленні  і за підсумками року скорочення становило 1,5 % до 723,3 млрд. грн. (див. рис. 1).

Аналізуючи обсяги наданих кредитів протягом року, у розрізі видів валют, варто зазначити, що у національній валюті залишки зросли на 18,4%. Внаслідок посилення вимог до банків щодо кредитування в іноземній валюті вони зменшились за рік на 15,2 %. (див. табл. 2).  Зростання за кредитами у національній валюті відбулось за рахунок збільшення кредитів сектору не фінансових корпорацій.

У цілому за 2009 рік кредитів було надано на суму 810,3 млрд. грн., що на 306,2 млрд. грн., або на 27 % менше ніж у попередньому році.

Кредити, надані сектору не фінансових корпорацій, протягом 2009 року зростали, але повільнішими темпами ніж у 2008 році. На кінець грудня їх залишки становили 462,2 млрд. грн., бо збільшились

за звітній рік на 43,9 млрд. грн., або на 4,2 %. Певним чином на зазначене зростання кредитів вплинуло зниження процентної ставки за кредитами на 0,4 процентного пункту.

На кінець 2009 року залишки за кредитами, наданими сектору домашніх господарств становили 241,2 млрд. грн. За звітній рік їх обсяги скоротились на 39,2 млрд. грн., або на 14,0 %, у тому числі у національній валюті – на 15,4 %, в іноземній – на 13,4 %. Зниження кредитування домогосподарств відбулося в основному внаслідок скорочення споживчих кредитів [13].

Протягом року спостерігалось зменшення процентних ставок за кредитами в національній валюті та збільшення за кредитами в іноземній валюті.

Рис. 1. Кредити надані резидентам в Україні, млн. грн. [13]

Таблиця 2

Кредити надані резидентам у розрізі видів валют, млн. грн. [13]

Період	Усього	В національній валюті (млн. грн.)	В іноземній валюті ($)
2005	143423	81297	62144
2006	245230	123787	121443
2007	426867	213802	213065
2008	734022	300220	433802
2009	723295	355521	367774

Виходячи з вище наведеного, варто зазначити, що кредит здійснює неабиякий вплив на стан економіки країни  в цілому, тому для виведення економіки країни з кризи, необхідно розробити комплекс заходів, що призведуть оздоровлення кредитного сектору економіки. Сукупність заходів та методів розвитку економіки повинні мати форму єдиного фінансового механізму, який би охоплював економічні та організаційні важелі та інструменти перетворення як на рівні окремих суб’єктів процесу довгострокового чи короткострокового кредитування, так і на макрорівні.

В Україні в  сучасних умовах актуальною є проблема реформування системи кредитування суб’єктів господарської діяльності. Йдеться, насамперед, про орієнтацію банківського сектора на першочергове кредитування пріоритетних у народногосподарському плані виробництв. Для виходу української економіки з кризи кредитні відносини мають бути підпорядковані пожвавленню інвестиційної та інноваційної діяльності, фінансовому забезпеченню структурних перетворень та економічному зростанню.

 Поки що вітчизняна кредитно-банківська система не виконує ролі прискорювача розвитку національної економіки. Недостатніми є власні кошти банків, а отже, й обсяги кредитування народного господарства. Негативний вплив на кредитну сферу здійснюють платіжна криза, дефіцит бюджету, різке зниження кредитоспроможності підприємств. По суті, відсутня практика надання кредитів під виробничі програми довгострокового характеру. Банки майже не залучають ресурсів на довгостроковій основі [2].

Основні економічні та організаційні заходи щодо нарощування обсягів довгострокового кредитування в Україні слід здійснювати за такими напрямами:

Стимулювання розвитку довгострокового банківського кредитування;

забезпечення правового захисту банків у їх взаємовідносинах з клієнтами;

вдосконалення системи управління ризиками банків;

підвищення ефективності банківського моніторингу та ін.

Основними пріоритетами розвитку в Україні доступної, зручної, розгалуженої й соціально спрямованої системи кредитування повинні стати такі завдання:

стимулювання банків та небанківських установ до розширення мікрокредитування і вдосконалення законодавчого забезпечення їх діяльності;

створення сприятливих умов для громадян і суб’єктів малого підприємництва в отриманні мікрокредитів, в тому числі, за рахунок спрощення порядку їх надання, зменшення відсоткових ставок, збільшення строків кредитування;

вдосконалення механізмів державної підтримки суб’єктів малого підприємництва в отримання кредитів та розробку національної програми мікрокредитування;

налагодження системи інформаційного забезпечення громадян у сфері кредитування;

удосконалення нормативно-правового регулювання процедур кредитування банківськими і небанківськими фінансовими установами;

вивчення і запозичення кращого світового досвіду у сфері розвитку мікрокредитування [11].

Отже, виходячи з вищенаведеного, варто зазначити, що кредит відіграє важливу роль в розвитку економіки України загалом та окремих її секторів, адже обсяги кредитування тісно пов’язані з такими макроекономічними показниками як: динаміка грошової маси у річному обчисленні, заощаджувальна активність усіх суб’єктів економіки, а відповідно і їх фінансовий стан, та інші взаємопов’язані показники. Тому, з метою пришвидшення виходу з кризового стану банківського сектору та розвитку економіки України, слід звернути увагу на підвищення довіри усіх суб’єктів економічних відносин  до банківських установ, національної валюти, що сприятиме пожвавленню діяльності фінансових установ у сфері кредитування, а відповідно і розвитку національної економіки.

Оскільки саме кредит та сфера кредитних відносин відіграють важливу роль в розвитку економіки України, то це питання потребує і подальших досліджень зокрема, за такими напрямами: методи підвищення довіри суб’єктів економічних відносин до національної банківської системи та стимулювання їх до активної співпраці з фінансовими установами, розроблення форм та умов кредитування, які сприятимуть розвитку кредитних відносин та збільшенню обсягів кредитування.

Література:

1. Петрук О. М. Банківська справа. Навчальний посібник /Ф.Ф. Бутинця. – К.: Кондор, 2004. – 461 с.

2. Тиркала Р. І. Банківська справа. Навчальний посібник / Р.І. Тиркала. – Тернополь: Карт-бланш, 2001. – 314 с.

3. Романова М. І. Основи банківської справи. Навчальний посібник. / М. І. Романова, Ж. В. Устюгова. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 168 с.

4. Внукова Н. М. Банківські операції: розрахункове та кредитне обслуговування підприємства. Навчальний посібник / Н.М. Внукова. – Харків: ВАТ «Модель Всесвіту», 2002. – 512 с.

5. Васюренко О. В. Банківські операції. Навчальний посібник / О. В. Васюренко. – К.: Знання, 2004. – 324 с.

6. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика. Навчальний посібник / В. Д. Лагутін. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. — 215 с.

7. Вовк В. Я. Конспект лекцій. – Харків.: ХНЕУ, 2007. – 132 с.

8. Загородній А. Г. Фінансовий словник. - 4-те вид., випр. та допов. / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк, Т. С Смовженко. - К.: Вид-во Львівського банківського інституту НБУ, 2002. - 238 с.

9. Стельмах В. С. Енциклопедія банківської справи України / В. С. Стельмах. - К.: Молодь, Ін Юре, 2001. - 680 с.

10. Савлук М. І. Гроші та кредит. Підручник / М. І. Савлук. - К.: КНЕУ, 2001. - 602 с.

11. Смовженко Т. С. Кредитування і контроль. Навчальний посібник / Т. С. Смовженко, Р. Р. Коцовська, В. М. Крупський, В. С. Хім'як. - Львів: ЛБІ НБУ, 2004. - 135 с.

12. Дмитренко М. Г. Банківське кредитування. Навчальний посібник. / М. Г. Дмитренко, М. М. Свічинський, М. В. Рисін. – К.: УБС НБУ, 2009. – 178 с.

13. Офіційний сайт Національного банку України // [Електроний ресурс]. - www.bank.gov.ua