Петрачкова М.І.                                    

Керівник Секіріна Н.В.       

Донецький національний університет

економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

 

БЮДЖЕТНА ЗВІТНІСТЬ ЯК ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ

 

Розглянуто сутність бюджетної звітності, охарактеризовані її визначення. Розкрито значення бюджетної звітності як основного джерела інформації для аналізу виконання бюджетів.

 

Ключові слова: звітність, доходи, видатки бюджетів, бюджетна звітність, аналіз виконання бюджетів.

 

У процесі формування основних напрямів бюджетної політики, прийняття найважливіших управлінських рішень у сфері державних фінансів використовуються матеріали аналізу виконання бюджетів, найважливішою інформаційною базою є бюджетна звітність.

За допомогою показників бюджетної звітності можна дати оцінку стану виконання бюджетів з якісної та кількісної сторони, визначити тенденції та закономірності, що мають місце у суспільстві, визначити негативні та позитивні моменти по окремих показниках доходів та витрат.

Результати такого аналізу використовуються для складання проектів бюджету на наступний рік.

У сучасній вітчизняній літературі проблеми бюджетної звітності досліджують такі вчені економісти як О. Даневич, В.Стоян, С. Юрій, Л.Сафонова, В.Дем’янишин  та інші.

Однак як у теоретичному, так і у практичному аспектах проблеми бюджетної звітності залишаються нерозв’язаними, окремі з них ускладнюються. Відсутні єдині концептуальні підходи до трактування  суті бюджетної звітності, при формуванні якої не дотримуються окремі принципи, зокрема гласність, доступність, сталість, зі ставність, відсутні окремі показники звітності, за допомогою можна було б проаналізувати якість виконання бюджетів. Саме це зумовлює актуальність даної проблеми.

Метою статті є узагальнення теоретичних аспектів бюджетної звітності, як основного джерела інформації для аналізу виконання бюджетів, формулювання напрямів її удосконалення у сучасних умовах.

Вітчизняні економісти використовують різні підходи до трактування суті фінансової звітності.

Л. Сафонова, наприклад,  розуміє під цим терміном «…метод контролю за цільовим і економним витрачанням державних (бюджетних) коштів», «…метод узагальнення зведених у певну систему планових і облікових даних…»[4].

Бюджетна звітність не може бути методом контролю, оскільки виступає об’єктом контролю та інформаційною базою для аналізу та контролю. Недоречним є також використання терміну «узагальнення даних» оскільки таким методом є бухгалтерський облік[2].

Окремі економісти ототожнюють бюджетну звітність з фінансовою, що, також не відповідає дійсності. Адже згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність – це «…бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітній період»[1].

У цьому трактуванні мова йде про суб’єкт господарювання, тобто підприємство, а бюджети не є суб’єктом господарювання, а основним фінансовим планом країни, основні положення даного визначення не можуть у повному обсязі бути властивими бюджетам.

При формулюванні суті бюджетної звітності можна виходити, з одного боку, з положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а з іншого – із змісту понять «звіт», «звітність», «бухгалтерська звітність».

Автори економічної енциклопедії, під звітністю розуміють складені підприємствами, організаціями звітами про їх діяльність, що періодично надаються державним органам, а під звітом – подані за певною формою відомості про діяльність підприємств, фірм та компаній[3].

Відповідно бухгалтерську звітність вказані автори трактують як систему показників, в яких відображається господарський, фінансовий, майновий стан підприємств (установ, організацій) з а звітний період. Ці показники базуються на даних синтетичного та аналітичного обліку з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації.

Враховуючи усе вищезазначене, ми вважаємо, що бюджетна звітність – це сукупність упорядкованих за певною ознакою, взаємопов’язаних між собою показників, які характеризують кількісні та якісні сторони виконання бюджетів різних рівнів.

В даному визначені особливо виділяється те, що бюджетна звітність  як джерело інформації містить цілий ряд показників, пов’язаних з виконанням дохідної і видаткової частин бюджету.

Бюджетна звітність є джерелом інформації про фінансовий стан держави та органів місцевого самоврядування, результати виконання бюджетів та кошторисів бюджетних установ, фінансових планів. Для того, щоб звітність  виконувала сої функції належним чином, вона повинна відповідати вимогам, зазначеним в Бюджетному Кодексі України, нормативних документах Кабінету Міністрів України та Державного Казначейства України[2].

Інформацію, наведену у річній звітності, можна використовувати для поглибленого аналізу виконання бюджету за звітний рік та розробки пропозицій щодо резервів збільшення доходів, скорочення та ефективного використання видаткової частини бюджетів з метою їхнього врахування при складанні проектів бюджетів на плановий рік, прийнятті управлінських рішень стратегічного і тактичного характеру.

Аналіз виконання бюджетів доцільно проводити за такими напрямами:

-        аналіз виконання дохідної частини бюджетів;

-        аналіз виконання видаткової частини бюджетів;

-        аналіз міжбюджетних відносин;

-        аналіз  державного боргу;

-        аналіз виконання кошторисів.

Ці напрями є найбільш узагальнюючими, що вимагають розробки відповідних ефективних методик, які дали б можливість виявити найважливіші чинники, що впливають на результати виконання бюджету, розробити пропозиції щодо збільшення обсягів бюджетних надходжень, ефективного, раціонального та економного використання бюджетних ресурсів держави[5].

Звітність про виконання бюджетів має певні недоліки.

У першу чергу вони стосуються недотримання принципів формування і використання звітності, зокрема доступності, сталості, зі ставності, гласності.

Більшість показників є недоступною, У повному обсязі звіти не публікуються у засобах масової інформації.

У зв’язку зі зміною форм окремі показники не можна зіставити.

Не задовольняє потреби контрольно-аналітичної роботи повнота показників бюджетної звітності, у першу чергу пов’язаних з якісним виконанням  бюджетів. Адже виконання чи перевиконання  видаткової частини бюджету зовсім не свідчить про те, що бюджетні кошти використовуються ефективно та раціонально. Висновок можна зробити лише у процесі аналізу, визначення впливу конкретних чинників на показники використання бюджету.

Якісну аналітичну роботу можна проводити тільки при наявності всіх необхідних звітних показників, які потрібні для аналітичних розрахунків.

Таким чином, можна зробити наступні висновки.

Під бюджетною звітністю доцільно розуміти сукупність упорядкованих за певною ознакою, взаємопов’язаних між собою показників, які характеризують кількісні та якісні сторони виконання бюджетів різних рівнів.

У процесі складання бюджетної звітності забезпечувати дотримання всіх принципів, включаючи ті, які сьогодні порушуються, зокрема,  доступності, сталості, зі ставності, гласності.

З метою забезпечення  якісного аналізу  виконання бюджетів, доповнити чинні показники бюджетної звітності рядом показників, які дадуть можливість отримати всі необхідні звітні  дані, що потрібні для конкретних аналітичних розрахунків.

 

Література

1.     Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV із змінами та доповненнями//Все про бухгалтерський облік, 2000.- Спец.вип. – с.5-8

2.     В.Дем’янишин Бюджетна звітність як інформаційна база для аналізу виконання бюджетів/Дем’янишин В. //Економічний аналіз.- №17, 2007р.- с.86-90

3.     Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т.1/Редкол.:С.В. Мочерний та ін.-К.:Видавничий центр «Академія», 2000,- 864с.

4.     Сафонова Л.Д. Бюджетний Менеджмент/Л.Д. Сафонова.-К.:КНЕУ.-2001.-186с.

5.     Юрій С.І. Казначейська система: Підручник / С.І. Юрій, В.І.Стоян, О.С. Даневич.-Тернопіль:Карт-бланш,2006.-818с.