Економічні науки/3. Фінансові відносини

Сусіденко Ю. В., Гайдей С. В., Стратієнко В. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Сучасні тендеції розвитку конкурентоспроможності страхових компаній на ринку України

Страховий сектор є невід'ємною частиною економіки й соціальної політики будь-якої держави. 3 одного боку, страхування є своєрідним баро­метром економіки, за показниками яко­го можна судити про її поточний стан, основні процеси й напрямки розвитку. З іншого боку, страхування є  ефективним інструментом у руках держави щодо проведення економічної та соціальної політики. Тому досить важливим постає питання розвитку страхового ринку України, удосконалення механізму його функціонування, а саме сприяння розвитку страхових компаній  та формування ефективного конкурентного середовища.

Метою статті є оцінка наявних тенденцій розвитку страхового ринку України,  визначення основних способів конкурентної боротьби страхових компаній та шляхів покращення їх діяльності.

Як показує динаміка останніх років, страхова індустрія України, у цілому вийшла на певний рівень інвестиційної привабливості та представлена провідними транснаціональними страховими групами з Австрії, Бельгії, Великобри­танії, Ізраїлю, Нідерландів, Німеччини Польщі, Росії, Словенії, США, Франції, Швеції, але ще не стала реальним фактором стабільності національної  економіки. [2, с. 12-13]

Перед страховим ринком постає складне завдання щодо зростання обсягу та якості страхових послуг, підви­щення рівня кваліфікації та фінансової надійності страхових компаній, ліквідності  їх активів.

На ук­раїнському страховому ринку немає явного монополіста. Найбільші українські страховики останніми рока­ми займають близько 4 % кожен. В 2010 році в Ук­раїні було зареєстровано 469 страховиків, крім того діє  три добровільних професійних об'єднання страховиків, (Ліга страхових організацій України, асоціація «Страховий бізнесу» та Українська федерація  убезпечення) загальна чисельність членів  у яких не перевищує 130 страхові компанії або 27% від їх загальної чисельності. На зазначену групу страховиків припадає 60%  страхових платежів і понад 95% страхових виплат, а на решту - 40% страхових платежів  і лише 5% страхових виплат. Це свідчить про недостатній рівень інституціонального  розвитку на страхо­вому ринку. [4, с. 5-7]

Обсяги страхових платежів від на­селення, у 2010 році становили 5,9 млрд. грн., що на 20,4% менше ніжу 2009 році. Найбільшим попитом у фізичних осіб користується  КАСКО, обов’язкова автоцивілка, страхування життя, добровільне медичне страхування, страхування від вогню та стихії та ін. (рис. 1.).

 

Рис. 1. ТОП 10 привабливих видів страхування для населення, 2009-2010 рр. млн. грн..

 

Способи конкурентної бо­ротьби, які застосовуються в сучасних умовах  страхового ринку поділяють на цінову і нецінову конку­ренцію. [1, с. 105-110]

Основною вважається цінова конкуренція, яка в умовах українсь­кого страхового ринку має дещо об­межені можливості. Пояснюється це двома факторами. По-перше, через відсутність достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів з розрахунку страхових тарифів  ціни на страхові продукти не завж­ди достатньо обґрунтовані. Проте невисокий рівень виплат дозволяє перекривати збитки на одних продуктах за раху­нок високої рентабельності на інших і тому в добровільних видах страху­вання цінова конкуренція мало відчутна, хоч в деяких видах, нап­риклад, автокаски, вона вже набрала реальних обрисів.

По-друге, в Україні для обов’язкових видів страхування страхові тарифи встановлюються єдиними для усіх страхових компаній незалежно від території, яку вони обслуговують. В такому випадку ком­панії можуть конкурувати тільки кількісно, тобто за рахунок збіль­шення кількості договорів страху­вання,  для чого необхідна розвинута філіальна мережа, яка забезпечува­тиме зростання обсягів продаж.

До способів нецінової конкуренції відносять якість та надійність про­дукції, вдосконалення методів про­даж, рекламу і популяризацію про­дуктів. Серед цих способів найважливішим є якість продукту і тому співвідношення ціни і якості для ма­теріальних продуктів є вирішаль­ним. Страхові продукти відносяться до послуг і не мають матеріальної форми. Оцінити якість страхування дуже важко. На етапі укладення до­говору інформації для цього небага­то, переважно оцінка якості складається при виплаті страхового відшкодування.

На українському страховому ринку величезну роль як важелі конкурентної боротьби відіграють способи продаж, кваліфікація про­давців, реклама і популяризація страхування. Для появи реальної, здорової конкуренції на страховому ринку необхідний подальший розвиток економіки, зниження загального рівня корупції  в  державі, розширення страхового ринку та удосконалення страхового законодавства.

До основних критеріїв, якими споживачі страхових послуг керуються при виборі страхових компаній відносять фінансову надійність, лояльність страхових компаній та рівень сервісу (табл. 1.). [3, с. 80-81]

В умовах конкуренції страхові компанії здійснюють аналіз фінансового стану та моніторинг фінансової діяльності з метою:

- визначення власної платоспроможності та фінансової надійності;

- оцінки   запасу   платоспроможності   та   можливостей   нарощування   обсягів страхових операцій;

- визначення достатності власного капіталу для здійснення страхової діяльності  та потреби залучення інших видів фінансових ресурсів;

-   обґрунтування перспектив розвитку страхових компаній тощо.

Таблиця 1

Основні критерії та чинники щодо вибору страхової компанії з позицій інтересів страхувальників

Критерії

Чинники

1. Фінансова надійність

1. Наявність сплаченого статутного  фонду.

2. Наявність гарантійного фонду.

3. Перевищення фактичного запасу платоспроможності над нормативним.

4. Достатньо велика кількість укладених договорів страхування.

2. Лояльність страхової компанії

1. Рівень виплат

2. Правила страхування

3.  Рівень сервісу

1.Правила страхування (наявність комплексного страхового продукту).

 

Низький рівень обізнаності більшості населення із законодавчими актами, що регулюють страхову діяльність в Україні, відсутність можливості використовувати сучасні форми і методи захисту їхніх прав призвели до того, що страхові компанії мають найнижчий рівень довіри у порівнянні з іншими учасниками вітчизняного фінансового ринку. Зокрема, за дослідженнями фа­хівців лише 6,8% респондентів довіряють вітчизняним страховим компаніям і 15,3% - зовсім не довіряють. Тому  основними захода­ми  подальшого розвитку страхового ринку має стати:

- створення розвинутої та платоспроможної системи страхування, здатної компенсувати збитки від непередбаче­них подій;

- зміцнення фінансових основ національної системи страхування що виключає можливість виникнення сис­темних криз;

-  підвищення  якості здійснення страховим ринком функцій по акуму­ляції коштів населення, підприємств та трансформації  їх в інвестиції;

-  зміцнення  довіри до українського страхового ринку з боку інвесторів, іноземних перестраховиків та перестраху­вальників, а також вітчизняних страхувальників, у першу чергу населення. [2, с. 13]

Отже, подальшому розвитку страхового ринку  України сприятиме реалізація зазначних заходів. Це спри­чинить підвищення рівня захищеності підприємств різної форми власності і громадян від різних груп ризиків, ство­рить умови зростання  якості і розши­рення спектру пропонованих страхових послуг, дозволить залучи­ти у вітчизняну економіку значні інвестиційні ресурси.

 

Література:

 

1.     Дворак М. С., Уманців Ю. М. Конкурентна політика на ринку страхових послуг України // Фінанси України. – 2009. - №4. – С. 104-117.

2.     Залєтов О. Страховий ринок потребує структурних реформ // Страхова справа. – 2010. - №1. – С. 10 -14.

3.     Козоріз Г. Г. Методичні підходи до аналізу фінансової надійності і платоспроможності страхових компаній // Регіональна економіка. – 2010. - № 4. – С. 76-82.

4.     Шумелда Я. Особливості конкуренції на страховому ринку України // Страхова справа. – 2009. - №2. – С. 4-7.