Грінка Л. М., Сидорчук О. Ю.

Науковий керівник: Станко Г. В.

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Національні проекти – умова забезпечення зростання української економіки

У статті досліджено десять основних проектів, які будуть реалізовані на території України за участі іноземних інвесторів. Визначено особливості даних проектів, проаналізовано з точки зору їх ефективності та впливу на ріст української економіки.

В статьи исследовано десять основных проектов, которые будут реализованы на территории Украины при участии иностранных инвесторов. Определены особенности данных проектов и проанализировано с точки зрения их эффективности и влияния на рост украинской экономики.

Постановка проблеми. В умовах ринкової економіки важливе місце посідають економічні реформи, проведення яких потребує інвестицій. Україні дуже потрібні інвестиції, а саме реальні інвестиції. Тому необхідно приділяти увагу державній політиці у цій сфері: визначення національних пріоритетів, механізмів мобілізації ресурсів для створення сприятливого інвестиційного клімату, впровадження для цього ефективних та успішних проектів. Звідси випливає актуальність дослідження презентованих в Україні проектів і їх користі для національної економіки.

Аналіз досліджень і публікацій. Дану тему досліджували такі науковці-дослідники, як Медведєва В., Ізосімова Н., Каськів В., Ляшко О. та інші. Однак у їх роботах не проаналізовано ефективність прийнятих до реалізації проектів для української економіки.

Тому метою статті є аналіз інвестиційних проектів України та розгляд їх позитивних і негативних сторін.

Виклад основного матеріалу. «Національні проекти» – це практична основа для здійснення економічних реформ в Україні.

Враховуючи світовий досвід реалізації «національних проектів розвитку», Україна зможе досягнути оптимального розвитку економіки – це здійснення модельованих ринком стратегічних інвестиційних проектів в рамках ключових національних пріоритетів. Очікується, що за 4-х річними підсумками ВВП України, лише завдяки реалізації національних проектів розвитку виросте мінімум на 4,7% [7].

Базовими принципами роботи над «Національними проектами» є пріоритет інвестиційних коштів над бюджетними, проектний менеджмент в державному управлінні, гарантований результат і персональна відповідаль-ність та партнерство з кращими світовими кампаніями [1].

Варто окремо відзначити ще один ключовий принцип – доброчесність, тобто антикорупційність. Це новий стандарт у системі національного державного управління. З цією метою буде прийнято окремий внутрішній «Акт про Доброчесність», який гарантуватиме: 100% публічність всіх ключових рішень, прозорий відбір керівників проектних груп та обов’язкові тендерні процедури з відповідними попередніми публікаціями [5].

Здійснюючи «Національні проекти» планується залучити значний об’єм інвестицій, а також – запровадити інноваційну модель державного управління. Проекти мають обмежений термін та обсяг реалізації (не більше 4 років), та не залежать від форм власності. Стратегія втілення проектів не побудована на використанні бюджету. Понад 80% коштів для «Національних проектів», навіть враховуючи їх соціальну складову, будуть залучені з ринку [6].

Проекти передбачають створення у різних сферах економіки України низки об’єктів, які будуть використовувати інноваційні методи та новітні технології. Найголовніші з них планують впровадити в енергетиці, будівництві залізниць, доступного житла, очищенні питної води.

Проекти об’єднали у чотири групи за напрямками: Нова енергія (LNGТермінал – будівництво морського терміналу для зрідженого газу; Енергія природи – будівництво сонячних та вітряних електростанцій), Нова інфраструктура (Повітряний експрес – будівництво залізниці між Києвом і аеропортом Бориспіль та нової інфраструктури аеропорту), Нова якість життя (Доступне житло; Якісна вода; Чисте місто – будівництво комплексів з переробки твердих побутових відходів; Відкритий світ – створення мережі 4G у сфері освіти; Місто майбутнього (пілотний (модельний) проект для Києва); Нове життя – розвиток галузі охорони материнства і дитинства) й Олімпійська надія-2022 (Створення спортивно-туристичної інфраструктури) [1].

«LNG Термінал» – перший проект не лише по порядку, а і по значенню,що передбачає будівництво на Чорноморському узбережжі України терміналу з прийому зрідженого природного газу. Залежність від монопольного імпорту природного газу породжує перед Україною системні економічні проблеми, а також – політичні загрози. Цей проект вперше за всі роки незалежності позбавить Україну від цих проблем і, отже, дозволить вирішити ключове питання національної безпеки. Крім того, проект враховує світову тенденцію – зріджений газ (метан, переведений у стан рідини при температурі -162 градуси за Цельсієм) стає дешевшим за трубний. Тому цей проект – це енергетична стратегія, яка не була реалізована Україною впродовж всього періоду її незалежності, оскільки українська держава завжди залежала від країн-імпортерів природного газу.

Національний проект «Енергія природи» передбачає створення «чистого» джерела енергії – вітру і сонця у плановому обсязі 2000 МгВт встановленої потужності, що є аналогом енергії, отриманої від 2 млрд. куб. імпортного газу. Цей проект буде реалізовано переважно в Криму та Запоріжжі [3].

Проект має важливе регіональне значення. Низка територій України, які володіють потенціалом відновлювальних джерел енергії – вітрової та сонячної – мають розташування, яке робить економічно малоефективним транспортування до них енергії, виробленої з традиційних джерел. Тому розвиток цього проекту, по-перше, вирішує проблему економічної ефективності транспортування електроенергії, а по- друге, зберігає довкілля, що робить ці території привабливими для розвитку туристичного бізнесу.

У рамках Національного пріоритету «Нова якість життя» розпочинається реалізація одразу 6-ти проектів, що свідчить про особливе значення соціальних проблем для нинішньої України. Однак, не зважаючи на соціальну складову, їх реалізація не лише не передбачає використання бюджетних коштів, а й приносить прибуток державі [1].

Отже, у рамках цього пріоритету планується реалізувати проект «Доступне житло». Це системна соціальна програма будівництва доступного житла для фахівців із сфери стратегічних пріоритетів держави, а також учасників програми адаптації кримсько-татарського населення. Передбачається, що вартість такого житла буде коливатися у рамках 3-4 тис. грн. за 1кв. м, що є значно дешевше ринкової ціни [4].

Доступне житло сьогодні – це квартири, які відповідають усім визначеним сучасним параметрам і вимогам, але є дешевшими, завдяки використанню економічних технологій, запровадженню моделі державно-приватного партнерства, а також абсолютній ліквідації корупційної складової.

Соціальною програмою передбачається надання квартир громадянам шляхом їх реалізації на умовах доступної ціни.

Другий «Національний проект» у рамках пріоритету «Нова якість життя» – програма «Чисте місто» – будівництво сучасних комплексів з переробки твердих побутових відходів.

В Україні однією з найгостріших комунальних проблем була і залишається проблема переробки сміття. На сьогодні на 770 українських звалищах нагромаджено понад 30 млрд. т промислових відходів, – що в перерахунку на душу населення становить 700-800 т. Міські звалища переповнені, їхні кордони підійшли впритул до житлових кварталів, 80-90% полігонів не відповідають елементарним вимогам екологічної безпеки і є прямою загрозою життя людей. «Національним проектом», насамперед, передбачається будівництво у 10-ти містах надсучасних комплексів у якості пілотного проекту [1].

Будівництво комплексів переробки сміття матиме значний економічний ефект – вони зроблять переробку твердих побутових відходів прибутковим бізнесом – як за рахунок доходу від реалізації продуктів переробки – металобрухту, макулатури, скла, – так і за рахунок економії ресурсів первинної сировини.

Інший проект, який зробить життя українців якісно кращим – це «Якісна вода» – програма забезпечення населення якісною питною водою.

Сьогодні українці мають найгіршу питну воду в Європі. Більшість хвороб пов’язані із якістю води, яка на роки скорочує життя. Проектом передбачено будівництво 23 000 систем очистки питної води. Насамперед, планується обладнати дитячі садки, школи і лікувальні заклади [5]. Завдяки проекту в Україні будуть досягнені європейські стандарти у дотриманні одного з основних та базових прав людини – права на якісну питну воду.

Наступний проект «Відкритий світ» передбачає створення національної інформаційно-комунікаційної мережі на основі технології 4G ( 4-го поко-ління), яка буде використана, насамперед, для потреб шкільної освіти [2].

Реалізація цього проекту стане прикладом того, що Україна може бути в авангарді світових інновацій. Сьогодні лише незначна територія Європи покрита цією технологією, яка дозволяє здійснювати електронну паспортизацію, голосування, єдину кадастрову систему, електронне адміністрування податків, координацію руху транспорту, систему порятунку тощо. А головне, – ця система дозволить радикально підняти якість освіти в країні та забезпечити дієву інтеграцію української освіти в європейську освітню систему. У рамках проекту 1,5 мільйона школярів отримають ноутбуки, українські навчальні програмні продукти та доступ до інтернету.

Проект значно посилить загальну конкурентоздатність українського суспільства та забезпечить умови для майбутнього технологічно-інноваційного прориву.

Ще один «Національний проект» у рамках пріоритету «Нова якість життя» – «Місто майбутнього» – формування стратегічного плану та проектів розвитку міста.

«Національний проект» передбачає запровадження кращих європейських та світових практик містопланування та містобудування, ефективні громадські обговорення, широку участь громадян в плануванні розвитку власного міста та залучення місцевих громад до місцевого самоуправління [3].

Проект дасть змогу радикально модернізувати інфраструктуру, поси-лити інвестиційну та туристичну привабливість наших українських міст.

Останній проект цього пріоритету – програма «Нове життя» – нова якість охорони материнства і дитинства.

Це є соціальний проект, який буде здійснюватися у системній взаємодії з Міністерством охорони здоров’я, і є лише одним з проектів, який потребує переважного бюджетного фінансування.

Національний проект «Олімпійска надія 2022» за своїм значенням та результатами є настільки багатовимірним, що він виділений у окремий однойменний напрямок.

Проект передбачає проведення зимових олімпійських ігор 2022 року в Карпатах. Загальний термін реалізації – близько 7 років, для цього перед-бачається залучити близько 11 млрд. гривень [1].

Проект вкрай важливий для підвищення туристичної привабливості України, позитивного міжнародного іміджу та розвитку інфраструктури регіонів. Він концентрує погляди інвесторів і ресурсів на карпатському регіоні. Політичне прагнення провести в Україні олімпіаду не призводить до витрат з бюджету, оскільки саме рішення прийматиметься в 2014 році.

Крім того, проект «Олімпійська надія 2022» вирішує проблему відсутності належної матеріально-технічної бази, що постійно ускладнює підготовку українських спортсменів до зимових олімпіад. На сьогоднішній день спортивно-туристична інфраструктура України залишається вкрай нерозвиненою для розвитку зимових видів спорту та відпочинку, українським спортсменам доводиться тренуватись за кордоном.

І, нарешті, у рамках Національного пріоритету «Нова інфраструктура» поки передбачена реалізація лише одного проекту – «Повітряний експрес» –створення швидкісного залізничного сполучення між Києвом та аеропортом Бориспіль, а також – розвиток льотної зони №2 Бориспільського аеропорту.

Практичну реалізацію цього проекту вже почали, а саме в Китаї було підписано Угоду щодо фінансування будівництва залізничного пасажирсь-кого сполучення м. Київ – міжнародний аеропорт «Бориспіль» і будівництва інших інфраструктурних об’єктів аеропорту. Рамкова угода, укладена між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Китайською національною корпорацією машинної індустрії та генеральних підрядів (СМЕС) дає можливість Україні отримати кредитне фінансування у обсязі до одного мільярда доларів США [6].

Для «Національних проектів» вкрай важливим є їхня швидка реалізація, це має стати однією із складових економічних реформ в країні.

Будівництво залізничного сполучення запобігає транспортним накопиченням, які можуть настати вже через два роки на бориспільському напрямку нашої столиці. Міжнародний аеропорт «Бориспіль» щорічно нарощує обсяги перевезень на 25% [7].

Важливою відмінністю проекту є те, що окрім прямої комерційної вигоди проект позитивно вплине на інші суміжні галузі – транспорт, логістику, туризм, послуги. Якісне транспортне сполучення між аеропортом та столицею підтвердить європейський статус української столиці та стане доказом для всього світу, що Україна відповідає найвищим стандартам для розвитку туризму та проведення подій світового значення в майбутньому.

За результатами першого етапу здійснення «Національних проектів» 8 вересня 2010 року був підписаний відповідний Указ Президента України, в якому, зокрема, зазначено на необхідності змін до законодавства, які би запроваджували особливий правовий статус національних проектам [6].

А це значно посилить привабливість Національних проектів для зовнішніх інвесторів.

Самі «Національні проекти» в системі Уряду будуть управлятися Державним агентством з управління Національними проектами, – спеціально утвореним центральним органом влади, в який входять першокласні проектні менеджери [5].

Отже, «Національні проекти» – це ті економічні реформи, що дадуть шанс не лише привести в Україну інвестиції, а і в перспективі якісно оновити державне управління підходами і кадрами, які вміють мислити по-новому.

Висновки. Дослідивши національні проекти, що будуть реалізову-ватись на території України за участі іноземних інвесторів, необхідно зазначити, що кожен з проектів має свої позитивні сторони і дає можливість розвиватись окремим сферам діяльності України та загалом українській економіці.

Варто зазначити, що національні проекти об’єднані у чотири групи за напрямками: Нова енергія (LNGТермінал – будівництво морського терміналу для зрідженого газу; Енергія природи – будівництво сонячних та вітряних електростанцій), Нова інфраструктура (Повітряний експрес – будівництво залізниці між Києвом і аеропортом Бориспіль та нової інфраструктури аеропорту), Нова якість життя (Доступне житло; Якісна вода; Чисте місто – будівництво комплексів з переробки твердих побутових відходів; Відкритий світ – створення мережі 4G у сфері освіти; Місто майбутнього (пілотний (модельний) проект для Києва); Нове життя – розвиток галузі охорони материнства і дитинства) й Олімпійська надія-2022 (Створення спортивно-туристичної інфраструктури) – це майбутні пункти економічного зростання , підвищення якості життя , а також модель для відпрацювання нових підходів у держаному управлінні.

Список використаних джерел:

1. Каськів В. Національні проекти – практична основа для реалізації економічних реформ / В. Каськів // Економіка України. – 2010. - №11. – С. 10-12.

2. Ляшко О. Про українську економіку / О.Ляшко // Економіка та держава . – 2010. - №18. – С. 7-8.

3. Медведєва В. Курс на нові реформи / В. Медведєва // Україна. БізнесРевю . – 2010. – 15 квіт. (№16). – С. 4-5.

4. Ізосімова Н. Порядок денний – 2010: першочергові реформи для забезпечення стійкого зростання української економіки / Н. Ізосімова // Дзеркало тижня. – 2010. –№5. – С. 7.

5. http: // gska 2. rada. gov. ua. – Сайт Верховної ради України.

6. http: // www.ukurier. gov. ua. – Сайт газети «Урядовий кур’єр».

7. www.ukrstat.gov.ua. – Державний комітет статистики.