Гаврилюк Н.

Науковий керівник: Правдюк О.Л.

вінницький національний аграрний університет

методи нарахування Амортизації (зносу) необоротних активів: Переваги та недоліки

В умовах фінансової кризи важлива роль належить використанню необоротних активів підприємством. Використання внутрішньогосподарських резервів дозволяє підвищити ефективність діяльності підприємства. Оскільки аналітична та облікова робота відіграє важливу роль в управлінні підприємством, то постає завдання раціональної організації амортизаційної політики на підприємстві для ефективного відтворення необоротних активів [1].

Питанням дослідження амортизації займались багато українських та іноземних вчених. Вони приділяли багато уваги амортизації, оскільки амортизація як економічна категорія означає витрати виробництва і одночасно джерелом відтворення, і як наслідок, впливає на ефективність діяльності підприємства. Серед українських вчених, які займались питанням амортизації були О. Бородкін, Ф. Бутинець, М. Василюк, Н. Виговська, С. Голов, Г. Кірейцев, Я. Крупка, Є. Мних, В.Орлова, Ю. Осадчий, М. Пушкар, П. Саблук, А. Фукс, П. Хомин, М. Чумаченко. Серед іноземних вчених найвідомішими були такі: Хендриксен Е.С., Ван Бреда М.Ф та інші.

Економічне розуміння поняття «амортизації» дає змогу зрозуміти її призначення та визначення. Аналіз досліджень наукових праць різних вчених дає змогу зрозуміти, що немає єдиного підходу до визначення амортизації. Одні вчені вважають, що амортизація - це «раціональний і системний розподіл вартості активу на весь строк його служби», а інші, що амортизація – це відтворення вартості зношених засобів праці, шляхом створення амортизаційного фонду. Щоб зрозуміти значення амортизації необоротних активів потрібно спочатку визначити,що таке необоротні активи та їх склад. Отже, необоротні активи - матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать підприємству та забезпечують його функціонування, строк корисної експлуатації яких становить більше одного року або операційного циклу, якщо він більший ніж рік.

До необоротних активів включаються:

- основні засоби;

- інші необоротні матеріальні активи;

- нематеріальні активи.

Отже, амортизація необоротних активів включає в себе: амортизацію основних засобів, амортизація інших необоротних матеріальних активів, амортизація нематеріальних активів. Амортизація нараховується за різними методами, передбаченими П(С)БО 7 «Основні засоби», які розглянемо на рис.1 [3].

Рис. 1. Методи нарахування амортизації

 
Розглянуті методи застосовуються при різних видах амортизації необоротних активів. Для нематеріальних активів підприємство обирає самостійно метод нарахування амортизації, виходячи з умов отримання майбутніх вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби». Згідно П(С)БО 7 амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за прямолінійним та виробничим методами [6].

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством. Згідно Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого, які також застосовується в обліку [5].

Підприємство самостійно обирає метод нарахування амортизації і зазначає його в наказі про облікову політику підприємства відповідно до своєї діяльності та обсягу робіт та послуг, які ним надаються. Об’єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі і об’єктів незавершеного будівництва. Ефективність амортизаційної політики залежить від того, наскільки точно визначено терміни експлуатації активів, що вводяться в дію, а також від вибору методу нарахування амортизації. Таким чином, за допомогою методів нарахування амортизації підприємства зможуть удосконалити процес оновлення необоротних активів, який сприятиме поліпшенню результатів їх економічної діяльності [6].

 Розглянемо переваги та недоліки методів нарахування амортизації, які запропоновані А.Ф. Гуменюк та зробимо висновки, які з методів найкраще будуть використовуватись сільськогосподарськими підприємствами для покращення відтворення необоротних активів(табл.1) [8].
Розглянувши переваги та недоліки методів нарахування амортизації можна дійти висновку, що в сільськогосподарських підприємствах доцільніше буде використовувати прямолінійний метод, адже він характеризується простотою розрахунків. 
Таблиця 1
Переваги та недоліки методів амортизації

Метод нарахування амортизації	Переваги	Недоліки
Прямолінійний метод	Простота застосування	Недоліком цього методу є те, що, сума амортизації не залежить від обсягів виробленої продукції, що не дозволяє реально розрахувати собівартість
Метод зменшення залишкової вартості	Основна частина амортизаційних відрахувань припадає на перші роки експлуатації, що є виправданим у випадку швидкого морального старіння об’єкта основних засобів	В перші роки застосування завищується показник собівартості продукції (товарів, робіт, послуг)
Метод прискореного зменшення залишкової вартості	Основна частина амортизаційних відрахувань припадає на перші роки експлуатації, що є виправданим у випадку швидкого морального старіння об’єкта основних засобів	Не дозволяє відображати реальний фінансовий стан. При застосуванні даного методу в перші роки експлуатації об’єкта основних засобів показник собівартості завищується. Ну недоліком також є складність розрахунку
Кумулятивний метод	На відміну від інших прискорених методів суми нарахування, зменшення амортизаційних сум відбувається рівномірно	При застосуванні даного методу сума  амортизації не залежить від обсягів виробленої продукції, що не дозволяє реально розрахувати собівартість
Виробничий метод	При застосуванні даного методу можна реально оцінити стан об’єкту основних засобів та сума амортизаційних відрахувань пропорційна обсягу випущеної продукції (товарів, робіт, послуг)	Застосування  методу обмежене тим, що не завжди можливо визначити виробничу потужність об’єкта протягом всього терміну його експлуатації

 
Ми погоджуємося з думкою Н.Р Домбровської, що «на сьогодні відсутні чіткі рекомендації щодо вибору методу нарахування амортизації, який би був найкращим для підприємств різних організаційно-правових форм, об’єктів необоротних активів та способів їх використання. Однак, усі методи можна вважати рівноцінними, тому що вони переслідують одну мету. Тому обраний підприємством метод повинен сприяти прискоренню оновлення необоротних активів, визначенню реальної величини прибутку, найкраще враховувати усі фактори, пов’язані з експлуатацією об’єкта основних засобів» [1].
 
Список використаної літератури
1. Домбровська Н.Р. До питання нарахування основних засобів / Н.Р. Домбровська // Облік і фінанси АПК. - 2010.-№4. - С.45-48.
2. Кобилянська О.І. Фінансовий облік: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. - К. :Знання, 2007. - с.129-143.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджено Наказом Міністерства фінансів України вiд 18.10.1999р. № 242.
5. Податковий Кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI.
6. Левченко О.П. Проблеми формування облікової політики в сільськогосподарських підприємствах України / О.П. Левченко // Облік і фінанси АПК.-2010.-№4.-С.57-60.
7. Гуменюк А.Ф. Інвестиційна природа амортизаційних відрахувань та їх роль у відтворенні основних засобів / А.Ф Гуменюк // Вісник Хмельницького національного університету.-2010.-№5.-С.204-205.